"Воюй чи працюй". Який бізнес в Україні заплатить до 55 000 гривень за бронь співробітника

Кабінет Міністрів України вирішив "оживити" дискусію щодо запровадження механізму економічного бронювання. Головна мета ідеї полягає не у забезпеченні розвитку бізнесу в тилу, а у виведенні зарплат військовозобов'язаних із тіні з метою поповнення держбюджету.

Бронювання "за гроші" пропонує власникам підприємств вирішити, які працівники їм справді важливі та сплачувати за них усі податки. Суть нового плану в тому, що бізнес, що не підпадає під критерій критично важливого для країни, міг бронювати співробітників завдяки виплаті високих зарплат.

З огляду на новий варіант, заброньованим доведеться платити зарплату не менше ніж 34 500–35 000 гривень на місяць. У такому разі податкові відрахування до бюджету сягнуть 18 000 гривень. Економічне бронювання забезпечить до 10 млрд гривень щомісячних надходжень до держбюджету, підрахувала влада.

Парламентарі встигли напрацювати три законопроєкти з економічного бронювання: №11331 та альтернативні йому 11331-1 та 11331-2. Народна депутатка Галина Янченко заявила, що в основному законопроєкті про економічне бронювання прописано іншу ідею — 20 000 гривень щомісячних доплат за одного співробітника. Сума компромісна та досить висока, щоб "усі поспіль не бронювалися".

"Генштабу потрібні люди на фронті… З іншого боку, це помірна сума, щоб зберегти ключових працівників на підприємстві, без яких підприємство просто звалиться", — пояснила вона.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на форумі "Україна 2024. Незалежність" також оголосив про запровадження принципу "воюй чи працюй" для виведення ринку праці з тіні. У держбюджеті не вистачає понад 500 млрд гривень на потреби оборони: виплати зарплат українським військовим, закупівель обладнання та роботи оборонної промисловості.

"Впроваджуємо принцип "воюй чи працюй"… Це важливі моменти для збільшення кількості робочих місць, підвищення середніх заробітних плат у галузях та для наповнення нашого бюджету", — зазначив прем'єр.

У державі, що воює, на думку Шмигаля, не може бути людей, які "стоять осторонь". Українці мають воювати чи забезпечувати фронт усім необхідним.

Який бізнес в Україні дозволить собі найвищі "білі" зарплати?

Варіант бронювання працівника за 35 тисяч гривень зарплати означає сплату державі всіх податків. Отже, роботодавця зобов'яжуть нести загальні витрати на одного працівника в межах 55 000 гривень. Але питання пошуку джерела грошей в умовах дефіциту бюджету стоїть гостро, тому й вигадуються ідеї підвищення податків та легалізації зарплат, розповідає голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.

"Ми шукаємо можливості забезпечити ротацію діючих військових ЗСУ. Потреби у додатковому утриманні армії, закупівлі озброєнь та навчання збільшилися, а внутрішніх надходжень дедалі менше. Виникає питання, де ж знайти більше грошей", — пояснив політик.

Показово, що закон про мобілізацію почав діяти в Україні без визначення механізму економічного бронювання. Мільйони українців, які не оновили дані, так і заробляють гроші "в тіні". Не секрет, що через тотальну мобілізацію багато висококваліфікованих працівників звільнялися за відсутності броні.

У довгостроковій перспективі така ситуація загрожує негативними наслідками: компанії відчують брак кваліфікованих кадрів, а українці, які не працюють офіційно, збільшать дефіцит бюджету, оскільки не платять податки, попереджає президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

"Існуючі проєкти економічного бронювання — це не більше, ніж дискримінація суб'єктів господарської діяльності. Дрібні фізособи-підприємці, а також оформлені фахівці IT-сфери не потраплять під бронювання", — пояснює Фокусу.

За словами Дмитра Наталухи, першочерговим завданням Києва було прискорення мобілізації для оперативного насичення ЗСУ живою силою. З цієї причини економічне бронювання у законі про мобілізацію "винесли за дужки".

Через чотири місяці з моменту посилення мобілізації влада вирішила врахувати інтереси бізнесу. У початковій фазі повномасштабної війни словосполучення "економічний фронт" викликало у багатьох сміх, але зараз ситуація з грошима у бюджеті критична. Підприємства-платники податків стали цінувати набагато більше, підсумував нардеп.

Економічне бронювання розділить суспільство

Законопроєкти про економічне бронювання не враховують зарплатні фонди дрібних компаній та фізосіб-підприємців (ФОП). Будь-які подібні ініціативи ще більше розділять українське суспільство, вважає Василь Воскобойник.

В IT-сфері більшість людей працює за схемою оформлення ФОП, такі компанії мають гроші і вони із задоволенням би заплатили ті ж 20 000 гривень до бюджету, додає експерт з працевлаштування.

Оформляти програмістів "вбілу" буде невигідно. Високі зарплати у 200–300 тисяч гривень потягнуть за собою колосальне податкове навантаження на роботодавця. Схеми з ФОП допомагають великим роботодавцям платити державі сумірні суми податків на рівні 20 000 гривень, як і для тих, хто отримує білу зарплату в 35 000 гривень, додав фахівець.

Критерій критично важливого для підприємства працівника — розмитий. Якщо у дрібної фірми штат працівників не перевищує 10 осіб, кожен із них буде важливим для власника. Роздутий штат можуть дозволити собі держструктури чи великі іноземні компанії, вважає експерт із працевлаштування.

На думку Воскобійника, 90% населення України не скористаються варіантами бронювання від мобілізації за гроші. Середні зарплати на українському ринку праці набагато менші за 35 000 гривень. Вакансії з великими окладами зберігаються у топменеджерів та спеціалістів фармацевтичної сфери.

Нагадаємо, у Міноборони України раніше підрахували кількість заброньованих українців. Майже мільйон людей мають відстрочку від служби у ЗСУ.

Фокус раніше писав про випадки примусової мобілізації в Україні тих, хто сподівався на бронювання. Суд у Дніпропетровській області засудив за ухилення від мобілізації чоловіка, який має право на бронь, якого військкомат визнав придатним до служби.