У тіні Офісу президента: чим запам'ятався міністр Кулеба і чому йде у відставку

В Україні готуються велике "перезавантаження" уряду — третина Кабінету міністрів відправляється у відставку. Зокрема такі яскраві фігури, як міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Відомо, що заява голови МЗС про звільнення вже надійшла до Верховної Ради і буде розглянута на найближчому пленарному засіданні.

Лояльний міністр: чим Кулеба не влаштовує Офіс президента

Дмитро Кулеба отримав посаду міністра закордонних справ 4 березня 2020 року, і став наймолодшим керівником зовнішньополітичного відомства в історії України. Як згадують експерти в бесіді з Фокусом, голова МЗС є другою людиною в країні, яка відповідає за зовнішню політику. А тому в руках людини, яка обіймає цю посаду, зосереджені величезні повноваження.

Однак від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну можливості голови МЗС на професійній ниві були де-факто обмежені Офісом президента. А тому Дмитру Кулебі доводилося нелегко, вважає політолог Ігор Рейтерович. За його словами, претензій до професіоналізму Кулеби немає, він був ефективним міністром закордонних справ, особливо в нинішніх воєнних умовах.

"За законом він має бути другою людиною в країні, яка відповідає за зовнішню політику, а він щонайменше третя, а може й четверта фігура. Перед ним точно стоїть президент, згідно з протоколом, а потім керівник ОП Андрій Єрмак, який виконує не властиві його посаді функції", — зазначає Рейтерович у бесіді з Фокусом.

Однак Кулеба, на думку експерта, ставився до такого результату справ нейтрально і був однією з найбільш лояльних до ОП фігур в уряді. Однак легке напруження між Офісом президента і головою МЗС, за словами Рейтеровича, все ж таки було помітне. Часом Кулеба дозволяв собі "яскраві", і, можливо, не завжди узгоджені з Банковою публічні висловлювання і дії. Так, наприклад, однією зі скандальних подій у квітні 2024 року було рішення МЗС тимчасово обмежити надання консульських послуг для чоловіків 18-60 років, які перебувають за кордоном.

Тоді очільник відомства Дмитра Кулеби, пояснюючи дії міністерства, заявив, що чоловіки, які виїхали за кордон і не оновили військово-облікові дані, не повинні мати права користуватися консульськими послугами.

"Чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання його виживання не хвилює, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас у країні війна. Крім того, обов'язок оновлювати свої документи в ТЦК існував і до ухвалення нового закону про мобілізацію. Якщо ці люди вважають, що хтось там, далеко на фронті, воює і віддає свої життя за цю державу, а хтось посидить за кордоном, але водночас отримуватиме послуги від цієї держави, то це не працює", — зазначив Кулеба.

Голова МЗС додав, що перебування за кордоном не звільняє громадянина від обов'язків перед Україною. Саме тому він доручив вжити заходів щодо відновлення "дійсного ставлення до чоловіків мобілізаційного віку в Україні та за кордоном".

Сам президент опосередковано висловлював претензії до міністерства закордонних справ, що стосується українців за кордоном. На думку глави держави, профільному відомству бракує сил "не втратити 7,5 млн українців", які перебувають за кордоном. І щоб поставити крапку в цьому питанні, в Офісі президента анонсували створення міністерства єдності. Цю ідею, за словами самого Зеленського, він обговорював без Кулеби, безпосередньо з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем.

Досягнення Кулеби на посаді міністра: без проривів і провалів

Іншим нещодавнім скандалом була заява Кулеби під час виступу на форумі в Польщі. Очільник українського МЗС сказав, що 1947 року "українці були примусово переселені з українських територій на проживання в різні місця Польщі", і порівняв це з Волинською різаниною. Гучна заява Кулеби викликала невдоволення польської влади. Зокрема, Кулебу розкритикував прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, а також міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш. А депутат від "ПіС" Януш Ковальський висловив думку, що Кулебу має бути визнано персоною нон ґрата в Польщі.

Утім, за словами політолога Олега Постернака, попри рідкісні політичні заяви міністра, що не вписувалися в політику ОП, а також урізані повноваження відомства, у Дмитра Кулеби за час повномасштабного вторгнення все ж таки були певні досягнення, які варто відзначити.

"Хоча Кулеба був більше фігурою технічною, ніж суб'єктною, яким має бути міністр, і той же Пристайко навряд чи спокійно ставився б до подібного скорочення міністерських функцій і перенасичення ролі ОП у здійсненні зовнішньої політики, у Кулеби були досягнення. Йому вдалося сконструювати каркас стабільної підтримки України західними країнами, провести Глобальний саміт миру, хоча це і більше заслуга Єрмака, але МЗС реалізувало ідею. Кулеба вибудував взаємини з Китаєм, арабськими країнами, країнами Африки та Латинської Америки. Він здійснював комунікацію по треку євроінтеграції. І хоча великих проривів, звісно, не було, глобальних провалів теж не спостерігалося", — зазначає Постернак у бесіді з Фокусом.

Наразі невідомо, чим займеться нинішній глава МЗС після відставки. На думку експертів, Кулебі можуть запропонувати посаду посла в одній із ключових країн-партнерів України.

Нагадаємо, 4 високопосадовці передали спікеру Верховної Ради заяви про звільнення. Власноруч написані заяви надійшли від міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Олександра Камишіна, міністра юстиції України Дениса Малюська, міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця, голови Фонду державного майна України Віталія Коваля. Про це повідомив спікер Руслан Стефанчук.

Також відомо ще про трьох топчиновників, які можуть втратити посади найближчим часом.