Кароль Навроцький: які претензії до України має новий президент Польщі

Кароль Навроцький, кандидат від націонал-консервативної партії "Право і справедливість" (PiS), здобув перемогу на президентських виборах у Польщі, отримавши 50,89% голосів і випередивши проєвропейського кандидата Рафала Тшасковського. Цей результат знаменує собою значний поворот у політичному ландшафті країни, викликаючи занепокоєння як у Варшаві, так і в Брюсселі.

Перемога Навроцького є серйозним ударом для проєвропейського уряду прем'єр-міністра Дональда Туска. Навроцький, консервативний історик і аматорський боксер, підтримуваний PiS, представив вибори як референдум щодо уряду Туска. Його перемога була вітана євроскептичними лідерами Центральної Європи й може надихнути подібні політичні рухи в сусідніх країнах.

Очікується, що Навроцький вступить на посаду 6 серпня 2025 року, продовжуючи курс свого попередника на підтримку консервативних цінностей і обмеження ліберальних реформ.

Кароль Навроцький і ставлення до України

Кароль Навроцький, консервативний історик із тісними зв’язками з президентом США Дональдом Трампом — підкреслює The Wall Street Journal. Його нещодавня зустріч із Трампом і підтримка з боку Конференції консервативних політичних дій відображають його проамериканську позицію, яка резонує з багатьма поляками на тлі занепокоєння щодо російської агресії.

Навроцький зайняв чітку та водночас суперечливу позицію щодо України, яка поєднує підтримку її оборони з критикою євроатлантичних прагнень Києва.

У січні 2025 року Навроцький заявив, що не бачить Україну в складі ЄС або НАТО, доки не буде вирішено "цивілізаційні питання" для поляків, зокрема відповідальність за Волинську трагедію 1943 року. Він підкреслив, що країна, яка не може відповісти за "дуже жорстокий злочин проти 120 тисяч своїх сусідів", не може бути частиною міжнародних альянсів.

Міністерство закордонних справ України відреагувало на ці заяви, назвавши їх "упередженими та маніпулятивними", які ставлять короткострокові політичні інтереси вище стратегічної безпеки та добросусідських відносин між Україною та Польщею. Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Варшави заявив, що якщо Україна не матиме гарантій безпеки, то може вийти так, що Навроцькому "доведеться взяти до рук зброю, щоб захищати країну разом зі своїми співвітчизниками".

При цьому, Навроцький підкреслює важливість принципу взаємності у польсько-українських відносинах. Він зазначив, що Польща надала значну допомогу Україні, включаючи прийом біженців та передачу військової техніки, але очікує від України відповідних дій, особливо в питаннях, що стосуються польських інтересів та економіки.

Незважаючи на критику в адресу ЄС, Навроцький виступає за участь України в будь-яких майбутніх мирних переговорах з Росією. Він підкреслив, що обговорення майбутнього України не повинно відбуватися без її участі, і висловив підтримку економічному відновленню країни з участю польських підприємців, а не військових.

Але також Навроцький заявив, що Європейський Союз, а також такі країни, як Франція та Німеччина, не заслуговують місця за столом переговорів щодо мирного врегулювання в Україні, вказуючи на їхню попередню пасивність у впливі на ситуацію.

За словами політолога Олексія Голобуцького, під час виборчої кампанії Навроцький активно користувався риторикою правих радикалів, щоб перетягнути на свій бік їхніх виборців. Це частина політичної стратегії, а не обов’язково анонс реальних дій.

"Очевидно, що для перемоги йому довелося запозичити частину гасел ультраправих. Але це не означає, що вся ця риторика буде реалізована. Уже зараз зрозуміло: політичні еліти в Польщі — незалежно від того, в коаліції вони чи в опозиції — мають спільне розуміння загроз з боку Росії та важливості підтримки України. І партії влади, і опозиційна PiS розуміють важливість збереження стабільних відносин з Києвом. Тому не варто очікувати кардинального повороту — щонайменше у питанні військової підтримки", — каже Фокусу політолог.

Так, певні заяви можуть бути гучними й неприємними. Але на рівні рішень все значно складніше: президент у Польщі має вплив, але не всевладдя. На думку Голобуцького повноваження Навроцького більші, ніж у німецького президента, але менші, ніж у президента США. Він змушений співпрацювати з урядом, який контролюють інші політичні сили. Відтак Навроцький, попри жорстку передвиборчу риторику, не зможе діяти одноосібно.

"Деяке охолодження у відносинах із Києвом можливе. Але прикриття допомоги Україні — малоймовірне. Попередня влада PiS, попри суперечності, підтримувала Україну, і нова політична конфігурація навряд чи кардинально змінить цей курс. Польща має свої червоні лінії у зовнішній політиці — незалежно від складу уряду чи прізвища президента", — продовжує політолог.

Частина виборців Навроцького — це люди, які також голосували за ультраправу "Конфедерацію". Це виборець, який голосує емоційно, на основі страхів — як-от страх перед іммігрантами, міграційною кризою, втратою національної ідентичності. Подібні електоральні настрої активно експлуатувалися — подібно до того, як це робив Дональд Трамп у США. Виборцям обіцяли "захист Польщі", але реалізація більшості обіцянок — або малоймовірна, або веде країну в глухий кут, вважає політолог. Приклади таких сценаріїв відбуваються в Угорщині та Словаччині.

"Ймовірно, що з боку нового президента буде більше риторики про "захист польського ринку", "обмеження соціальної допомоги для біженців", "контроль міграції". Можуть бути і кроки з так званого м’якого витіснення — наприклад, згортання деяких програм підтримки. Але цифри й економічна логіка кажуть про інше: українці Польщі не шкодять, а допомагають", — прогнозує Голобуцький.

Історичні теми — на кшталт Волинської трагедії — теж можуть активізуватися, вважає політолог. Їх будуть використовувати для маркування себе як "іншої політичної сили", для демонстрації "нового курсу". Але насправді це гра для свого виборця, а не стратегічна зміна.

Щодо можливого надсилання військового контингенту — це питання буде розглядатися лише тоді, коли ситуація вимагатиме цього. Наразі ця тема не на часі. І це розуміють усі сторони.

"Отже, за Навроцького нас чекають неприємні заяви — можливо, і провокаційні. Але на рівні рішень, особливо щодо допомоги Україні, серйозних змін не буде. Польща залишиться союзником. Просто, можливо, більш різким у формі — і менш комфортним у тональності", — підсумовує експерт.

Навроцький — "польський В'ятрович": скандал навколо новообраного президента Польщі

У польських медіа Навроцького іноді називають "польським В’ятровичем" через його активну діяльність у сфері історичної політики. Проте сам Володимир В’ятрович відкидає таке порівняння, вважаючи, що Навроцький використовує історичну пам’ять для політичних маніпуляцій, а не для примирення.

Однією з ключових тем конфлікту є ставлення до Волинської трагедії. Навроцький наполягає, що Україна повинна визнати відповідальність за ці події як умову для вступу до ЄС і НАТО. Крім того, він використовує термін "Східна Малопольща" щодо Галичини, що викликає обурення в Україні.

Володимир В’ятрович, колишній голова Українського інституту національної пам’яті та народний депутат від "Європейської солідарності", різко відреагував на обрання Навроцького. У своєму дописі він назвав його "людиною, яка поламала Музей Другої світової війни в Гданську та Інститут національної пам’яті Польщі", висловлюючи занепокоєння, що тепер "його земляки довірили йому державу".

Раніше Кароль Навроцький потрапив у скандал через вживання снюсу під час публічних дебатів. На запитання журналістів він спершу заявив, що використовував жувальну гумку, а згодом визнав, що це був снюс — пакетик некурильного нікотину. Навроцький пояснив, що вжив його під час дебатів, оскільки "не міг дочекатися закінчення виступу Рафала Тшасковського". Він також запропонував опоненту пройти тест на наркотики, заявивши, що "кожен може мати свої звички".

Крім того, Навроцький опинився в центрі скандалу після звинувачень у сутенерстві. Згідно з розслідуванням польського видання Onet, Навроцький, працюючи охоронцем у Grand Hotel у Сопоті, нібито був причетний до організації схеми постачання повій для гостей готелю. Двоє колишніх знайомих Навроцького підтвердили його участь у цій діяльності, стверджуючи, що він був "співавтором" цієї схеми.