Порадник Кремля чи спецпосланець США: що насправді відкрили "плівки Віткоффа"
"Плівки Віткоффа" відкрили несподівану правду: спецпосланець США не просто контактував із Кремлем — він фактично навчав російських посадовців, як правильно "підійти" до Дональда Трампа та оформити вигідний Москві "мирний план". Фокус розібрався, як Київ може скористатися ситуацією на свою користь.
Спецпосланець президента США Стів Віткофф 14 жовтня 2025 року провів телефонну розмову з помічником Путіна Юрієм Ушаковим. За даними Bloomberg, яке оприлюднило повний текст розмови, Віткофф фактично навчав російську сторону, як правильно "підійти" до Трампа, щоб схилити його на бік Кремля.
Віткофф радив організувати дзвінок Путіна до Трампа саме перед візитом Зеленського до США, привітати американського президента з "успіхом" у Газі та похвалити його як "людину миру". Він також пропонував розробити новий "мирний план" для України за аналогією з газським і натякав, що для угоди необхідний Донецьк і, можливо, обмін територіями.
29 жовтня відбулася ще одна розмова — між Ушаковим та головою російського фонду прямих інвестицій Кирилом Дмитрієвим. Ушаков повідомив, що "все туди передав". Дмитрієв пояснював: Росія складе свій варіант документа, неофіційно передасть його американцям, і навіть якщо США його повністю не приймуть, остаточний план буде "максимально наближеним" до російського.
Bloomberg не отримав тексту російських пропозицій, але оприлюднені записи свідчать: план із 28–30 пунктів, який команда Трампа пізніше пропонувала Україні, міг бути значною мірою сформований на основі російських напрацювань, переданих через Віткоффа та його контакти з Ушаковим і Дмитрієвим.
Отже, замість посередництва Віткофф міг виступати не стільки нейтральним брокером, скільки каналом передавання російських умов, оформлених під виглядом американської ініціативи.
"Секретна розмова" Віткоффа: якою була реакція Дональда Трампа
Кандидат політичних наук Руслан Ключник вважає, що світова громадськість досі не володіє повною картиною щодо "плівок Віткоффа-Ушакова". Є висока ймовірність, що певні деталі навмисно не оприлюднені або ж записи могли бути відредаговані перед публікацією. Це стандартна практика в таких інформаційних операціях.
За його словами, репутація самого Трампа від подібних історій практично не страждає.
"Політична біографія президента США рясніє значно гучнішими звинуваченнями — від штурму Капітолія до судових справ про фінансові махінації. Трамп має надзвичайно високу самооцінку й історично демонструє байдужість до критики. Для нього важливі не стільки думки зовнішнього світу, скільки лояльність найближчого кола. А Стів Віткофф належить саме до цього кола й, найімовірніше, залишиться там надовго", — переконаний політолог.
На думку політолога Ігоря Рейтеровича, публічного конфлікту між Трампом і Віткоффом не буде. Характер американського президента добре відомий: він ніколи не визнає помилок у виборі людей і діє за принципом "своїх не здаю". Навіть ознайомившись із повним змістом розмов, Трамп, найімовірніше, обмежиться внутрішніми розмовами, але навряд чи дозволить собі публічно критикувати людину зі свого найближчого кола.
Водночас уже зараз помітне певне відсторонення Віткоффа від ключових переговорних треків. Під час останніх консультацій щодо американського "мирного плану" українська делегація спілкувалася переважно з Майклом Дрісколом, Марко Рубіо та Джаредом Кушнером — Віткоффа в цьому форматі фактично не було. Експерт вважає, що надалі спецпосланець залишиться "російським каналом" адміністрації, але діятиме під значно жорсткішим контролем.
Серйознішим є юридичний аспект. За американським законодавством, дії Віткоффа підпадають під ознаки лобіювання інтересів іноземної держави без належної реєстрації за законом FARA. Надання консультацій представникам іншої країни щодо впливу на президента США, особливо коли йдеться про главу виконавчої гілки влади, є прямим порушенням. Поки що публічно визнавати цей факт Трамп не буде — це означало б визнання власної слабкості.
"Все, що він говорив Ушакову, в США підпадає під категорію лобіювання іноземного агента, Він надавав консультації представникам іншої держави щодо впливу на президента. Це треба робити за законом про іноземних агентів, а цього не було. Більше того, лобіювання в органах виконавчої влади в США взагалі заборонено", — пояснив Фокусу Рейтерович.
Найважливішим, за словами політолога, залишається питання джерела витоку. Найпоширеніша версія — це зробила російська сторона, причому на основі саме записів Ушакова. За оцінкою Рейтеровича, за зливом може стояти так звана "партія війни" в Москві, яка зацікавлена в остаточному зриві ліберальнішого підходу, що просував Кирило Дмитрієв. Оприлюднення матеріалів фактично викриває "американський план" як переважно російський за походженням, що робить його неприйнятним для офіційного Вашингтона й суттєво послаблює позиції тих, хто його просував.
"Плівки Віткоффа-Ушакова": як це вплине на перемовини щодо припинення війни в Україні
Руслан Ключник нагадує, що головною стратегічною метою Трампа щодо російсько-української війни залишається швидке припинення бойових дій і ця позиція озвучувалася неодноразово. За зачиненими дверима лідер США може дозволяти собі будь-які емоційні оцінки дій своїх соратників, але це не впливає на загальний курс. Те, що його психологічний портрет обговорювався російською стороною, навряд чи стало для нього несподіванкою: політики такого рівня звикли бути об'єктом аналізу та розрахунків.
Водночас він не виключає короткострокового психологічного дискомфорту для американського лідера.
"Звісно, будь-якій людині неприємно бачити, як її ім'я і поведінку розбирають сторонні особи. Але в сучасному інформаційному циклі скандали змінюють один одного з блискавичною швидкістю. Сьогоднішня сенсація завтра вже стає частиною загального шумового тла", — зазначає Ключник.
Особливо цікавим є той факт, що реакція Білого дому виявилася доволі стриманою. Трамп публічно назвав подібні витоки "звичайною справою".
"Це дає підстави припустити, що розмови або відбувалися за його відому, або принаймні не суперечать загальній стратегії. Не виключено, що контрольований витік міг бути частиною більшої гри — наприклад, сигналом Москві чи внутрішньої демонстрації жорсткості переговорної позиції", — підсумовує політолог.
За словами Ігоря Рейтеровича, цей скандал може відкрити для України нове вікно можливостей. Тепер Київ має залізний аргумент: пропозиції, які подавалися як ініціатива США, насправді значною мірою сформовані Москвою через неофіційні канали. Це дає змогу українській стороні активніше просувати власний, узгоджений з американськими та європейськими партнерами варіант врегулювання, підкреслюючи його легітимність і незалежність від російського диктату.
"Ми можемо сказати: "Дивіться, це були відверто російські пропозиції, а ми тепер пропонуємо нормальний варіант, погоджений з американцями, з європейцями й з нами". Якщо ми це правильно подамо й розкрутимо — це може бути плюсом", — вважає Рейтерович.
Нагадаємо, що поки світ обговорює "мирні плани" Трампа, на фронті — найгірша ситуація за останні роки. РФ різко нарощує тиск на кількох напрямках, темпи просування ворога — найвищі з 2022-го. Фокус з'ясував, чому дипломатія звучить саме зараз і як критичне погіршення на передовій послаблює позиції України за столом переговорів.
Також Фокус писав, що Європа кинула виклик американському "мирному плану": ЄС представив власну, відверто проукраїнську версію угоди — без жодних територіальних поступок, з жорсткими вимогами до РФ, збереженням перспективи НАТО для України та передаванням їй заморожених російських активів.