Нова тактика обстрілів Києва та секрети роботи ППО: боєць пояснив, що працює проти атак РФ (відео)

Зокрема, як розповів військовий в інтерв’ю Фокусу, тактика російських військ під час атак на Україну за останні роки суттєво змінилася. Ворог відмовився від денних масованих ударів і підвищив висоту польоту безпілотників.

"Так, і вдень, тоді працювати було значно легше, ніж зараз. Нині ж вони здійснюють удари переважно вночі та підвищили висоту польоту "Шахедів". Тому ефективність нашої роботи трохи знизилася. Стало складніше працювати по них", — зазначив боєць Денис "Пудж".

Він додав, що раніше противник запускав великі партії ракет — іноді до 70–100 за раз.

"На даний час тактика змінилася, і ми сподіваємося, що це також свідчить про обмеженість їхніх запасів", — пояснив військовий.

Щодо боротьби з безпілотниками, ефективними залишаються зенітні установки "Гепард" та ЗУ, які дозволяють збивати по три-чотири "Шахеди" за ніч. Денис також зазначив, що використання як сучасного, так і радянського озброєння дає підрозділам більшу автономію.

Чим відрізняється "Стінгер" від "Ігли" на практиці

Також в інтерв’ю боєць протиповітряної оборони пояснив, у чому полягає різниця між радянськими ПЗРК типу "Ігла" та західними "Стінгерами" і чому на практиці він віддає перевагу саме іноземному комплексу. За його словами, хоча "Ігла" простіша у використанні, під час боротьби з російськими дронами-камікадзе ефективнішим виявляється "Стінгер".

Зокрема, за час служби він працював виключно з переносним зенітно-ракетним комплексом FIM-92 Stinger. Водночас під час навчання військовий мав можливість ознайомитися з принципами роботи інших ПЗРК на тренажерах, зокрема радянської "Ігли", що дозволило йому порівняти ці системи з погляду зручності та бойового застосування.

За словами бійця, "Ігла" конструктивно простіша для оператора. Принцип її використання зводиться до захоплення цілі головкою самонаведення та здійснення пуску без додаткових коригувань. Натомість "Стінгер" вимагає від стрільця більшої концентрації та точності під час прицілювання, адже після запуску ракета має характерну початкову "просадку", яку необхідно враховувати.

"На тренажерах мені здалося, що з "Ігли" працювати набагато простіше: захопив ціль, натиснув курок — і все. У "Стінгері" ж потрібно правильно перенести ціль у прицілі, бо ракета після старту просідає приблизно до 90 сантиметрів і лише потім виходить на траєкторію", — пояснив Денис.

Він уточнив, що для компенсації цієї особливості у прицільних пристроях "Стінгера" передбачені спеціальні мітки, які допомагають оператору правильно скоригувати наведення. У "Ігли" такої необхідності немає — ракета стабілізується одразу після виходу з пускової труби.

Разом із тим, ключовою відмінністю, за словами військового, є не зручність, а бойова ефективність у конкретних умовах війни. Зокрема, під час відбиття атак "Шахедів" радянський комплекс показує значно гірші результати.

"По "Шахедах", з мого досвіду, набагато простіше працювати зі "Стінгером". "Ігла" їх майже не захоплює, вона більше розрахована на літаки, вертольоти та ракети", — зазначив боєць ППО.

Денис також додав, що вибір конкретного типу озброєння зазвичай не залежить від самого стрільця — комплекси розподіляє командування з урахуванням підготовки та навичок особового складу. Водночас навіть якби у нього була можливість обирати, він би знову зупинився на "Стінгері", з яким уже має значний практичний досвід.

За його словами, підрозділи ППО працюють з тією зброєю, яку отримують на позиціях, а командування намагається забезпечувати бійців саме тими комплексами, з якими вони демонструють найкращі результати під час бойової роботи.

Як українська ППО пристосовується до нових загроз БПЛА

Також військовий розповів про зміну тактики застосування російських безпілотників типу "Шахед" та нові виклики для української ППО. За його словами, дрони дедалі частіше підіймаються на велику висоту, що ускладнює їхнє виявлення та ураження, особливо вночі, і зенітники часто орієнтуються на звук польоту.

Він пояснив, що частина дронів типу "Гербер" запускається без бойового заряду, проте їх важко відрізнити від ударних.

"Ми навчилися визначати по звуку. У "Шахеда" він більш гучний і неперервний", — зазначив боєць.

Навіть без бойового заряду дрони можуть завдати шкоди людям при падінні, хоча руйнування будівель обмежене.

Військовий також розповів про МВГ: через висоту польоту "Шахедів" ефективність груп у нічний час знижується. Дрони підіймаються до двох-трьох кілометрів, і за низької хмарності чи туману їх складно помітити навіть у тепловізор. Для влучання потрібно враховувати випередження цілі та стріляти уперед.

Щодо дистанційного керування дронами, він зазначив, що наразі на великі відстані це практично не застосовується, хоча технологія потенційно підвищує загрозу. Оптоволоконні безпілотники створюють серйозні проблеми, але українські розробники активно працюють над аналогами

Зенітник підкреслив, що постійна зміна тактики "Шахедів" змушує ППО адаптуватися та вдосконалювати методи протидії, щоб ефективно захищати інфраструктуру та населення.

З якими ракетами ППО має найбільше труднощів

Відповідаючи на запитання журналістки про те, чи побільшало останнім часом ракет, які найважче збивати, Денис "Пудж" зазначив, що Росія значно наростила кількість пусків балістичного озброєння. За його словами, якщо на початку повномасштабної війни такі атаки були менш інтенсивними, то нині противник застосовує їх набагато частіше.

Він уточнив, що йдеться насамперед про балістичні ракети типу "Іскандер-М", які запускаються з наземних пускових установок і вважаються одними з найскладніших цілей для протиповітряної оборони через високу швидкість та особливості траєкторії.

Денис "Пудж" наголосив, що власних засобів для перехоплення таких ракет Україна наразі не має.

"Усе, що здатне працювати по балістиці, — це системи від партнерів", — пояснив він, додавши, що ключову роль у цьому відіграють комплекси Patriot.

Окремо військовий звернув увагу на використання противником ракет-обманок. Він пояснив, що, на відміну від дронів типу "Шахед", у випадку з ракетами неможливо визначити, чи є в них бойова частина.

"Були ситуації, коли запускали ракети без заряду, але зрозуміти це неможливо. Тому по них все одно доводиться працювати, адже йдеться про безпеку людей", — зазначив Денис.

Водночас він зауважив, що над Києвом не стикався з цілями, які українська ППО не могла б уразити, і підкреслив, що оборона столиці працює по всіх типах загроз.

Разом із тим Денис "Пудж" зазначив, що на прифронтових територіях ситуація складніша. За його словами, наразі Україна не має ефективних засобів для перехоплення керованих авіабомб — КАБів і ФАБів, які завдають потужних ударів і спричиняють значні руйнування.

Як РЕБ знижує ефективність атак дронів "Шахед"

Також військовий під час розмови розповів про те, що засоби радіоелектронної боротьби нині відіграють важливу роль у протидії російським дронам-камікадзе типу "Шахед". За його словами, саме завдяки РЕБ значна частина ворожих безпілотників не долітає до запланованих цілей, втрачає керування або змінює напрямок польоту.

Як розповів боєць ППО Денис "Пудж" в інтерв’ю Фокусу, під впливом радіоелектронної боротьби дрони можуть поводитися непередбачувано — падати самостійно або ж відлітати у бік, який не контролюється противником.

"Велику частину "Шахедів" зараз давить саме РЕБ. Вони або падають самі, або можуть взагалі полетіти в інший бік", — зазначив військовий.

Водночас Денис наголосив, що можливості РЕБ не є безмежними. Зокрема, він скептично оцінює перспективи повного захисту від ракет лише за допомогою радіоелектронних засобів.

"Я не бачив, щоб ракети вдавалося так само заглушити РЕБом", — пояснив боєць ППО.

Окремо він звернув увагу на ризики надмірного використання таких систем. За словами військового, у разі спроби "заглушити все" постраждає не лише ворог, а й власна інфраструктура.

"Тоді не буде зв’язку взагалі — ні GPS, ні навігації, ні телефонного зв’язку. Це дуже сильно вплине і на нашу роботу", — підкреслив Денис.

Коментуючи формулювання "ціль втрачена" у зведеннях Генерального штабу ЗСУ, боєць пояснив, що в більшості випадків ідеться про успішне подавлення ворожого об’єкта засобами РЕБ.

"Це означає, що ціль була заглушена. Вона перестає розуміти, де знаходиться, і може або різко змінити напрямок польоту, або просто впасти", — підсумував він.

Нагадаємо, що моніторингові канали повідомляють про переміщення споряджених стратегічних бомбардувальників Ту‑95МС та зростання загрози масованого удару РФ із застосуванням ракет і дронів, на тлі чого Росія продовжує цілеспрямовані атаки по українській енергетичній інфраструктурі.

Також Фокус писав, що ближче до світанку 16 грудня ЗС РФ завдали удару "Шахедами" по Запоріжжю, внаслідок чого була пошкоджена житлова багатоповерхівка міста.