Кадровий ребус Зеленського: чому Василь Малюк йде з посади голови СБУ
Рішення про відставку голови СБУ Василя Малюка стало одним із найрезонансніших кадрових сигналів початку року. Попри відсутність публічних претензій до його роботи, ситуація навколо спецслужби оголила внутрішню напругу в силовому блоці та поставила питання про реальні мотиви переформатування влади. Фокус з'ясував, що стоїть за цими змінами і які сценарії розглядають у політичних колах.
Голова Служби безпеки України Василь Малюк погодився подати у відставку з посади очільника спецслужби. Таку інформацію підтверджують одразу кілька джерел в українських медіа та політичних колах.
За даними видань, під тиском президентської адміністрації та після кількох консультацій із Володимиром Зеленським Малюк написав відповідну заяву, яку планують офіційно оприлюднити сьогодні, 5 січня.
У пресрелізах і джерелах у парламенті зазначають, що процедура звільнення ще потребує голосування Верховної Ради — для цього необхідно щонайменше 226 голосів нардепів. Проте наразі, за словами співрозмовників видань, така кількість голосів у залі не гарантована.
В оточенні глави СБУ вважають, що відставка може бути реакцією адміністрації президента на політичні суперечності навколо спецслужби та слабкі сторони співпраці з іншими силовими структурами, зокрема під час резонансних розслідувань у столиці.
Водночас у середовищі військових та громадських активістів були публічні звернення на захист Малюка, які підкреслювали важливість стабільності керівництва спецслужби під час війни.
Очікується, що після відставки виконувачем обов'язків голови СБУ може стати генерал Євген Хмара, який нині очолює Центр спеціальних операцій "А" спецслужби.
Внутрішні ротації: до чого це може призвести
Народний депутат України Олексій Гончаренко вважає, що ситуація навколо керівництва СБУ більше схожа не на звільнення, а на внутрішню ротацію в межах спецслужби.
"Президент уже заявив, що Василя Малюка переводять на іншу посаду. Загалом складається враження, що в СБУ відбувається ротація: Євген Хмара, який нині очолює Центр спеціальних операцій "А", може стати головою СБУ, а Малюка переведуть до цього ж центру", — зазначив Фокусу Гончаренко.
Водночас депутат наголошує, що для реалізації таких кадрових рішень необхідна згода парламенту.
"Щоб звільнити голову СБУ і призначити нового, потрібне голосування Верховної Ради. Я принципово з початку цього скликання не голосую за призначення і відставки, які пропонує Зеленський", — підкреслив він.
Попри це, за словами Гончаренка, влада має достатні шанси провести рішення через парламент.
"Є велика ймовірність, що "Слуги народу" зберуть необхідну кількість голосів і всі рішення будуть проголосовані", — додав нардеп.
Окремо Гончаренко пов'язує кадрові перестановки в силовому блоці з ширшим політичним контекстом.
"Ми спостерігаємо масштабні кадрові зміни. Це виглядає так, ніби президент починає підготовку до виборів. У якому форматі й за яких умов — поки що незрозуміло, але очевидно, що ці процеси відбуваються не випадково", — резюмував він.
Відставка Малюка: чому кадрові зміни торкнулись СБУ
На думку військового експерта, колишнього співробітника СБУ Івана Ступака, логіка кадрових рішень у силовому блоці наразі виглядає неочевидною.
"Коли відбуваються кадрові зміни — неважливо, в цивільному чи державному секторі, — зазвичай є два варіанти. Або людину підвищують, бо вона надзвичайно ефективна як керівник. Або її звільняють, бо є серйозні претензії до роботи", — пояснює Фокусу Ступак.
За його словами, у випадку з Василем Малюком другий сценарій виглядає малоймовірним.
"До останнього часу до Малюка не було системних претензій. Навіть люди, які скептично до нього ставилися, не могли назвати конкретних провалів у роботі СБУ. Я відверто не бачив серйозних закидів до його діяльності", — зазначає експерт.
На цьому тлі різка поява інформації про можливу відставку, на думку Ступака, може мати політичне підґрунтя.
"У професійному середовищі давно говорять про складні міжособистісні розклади між керівниками силового блоку, зокрема між Кирилом Будановим і Василем Малюком. Складається враження, що тут може йтися не лише про управлінську ефективність, а й про внутрішні конфлікти", — каже він.
Окремо експерт звертає увагу на ризики для самої Служби безпеки України у разі зміни керівництва.
"Зміна голови СБУ — це завжди два-три місяці адаптації. Ми говоримо про структуру з десятками тисяч співробітників і великою кількістю департаментів. У цей період система переходить у режим самозбереження: мінімум ініціатив, максимум рутини", — пояснює Ступак.
За його словами, це неминуче впливає на оперативну ефективність спецслужби.
"Люди уникають ризиків, бо будь-яка ініціатива може обернутися проблемами. У результаті служба тимчасово слабшає — і це відбувається в критичний для країни момент", — наголошує він.
Крім того, Ступак вказує на загальні проблеми з кадровим резервом у владі.
"Складається враження, що управлінська лавка дуже коротка. Одних і тих самих людей постійно перекидають між посадами в надії знайти вдалу комбінацію. Це більше схоже на експеримент, ніж на системну кадрову політику", — підсумовує експерт.
Чому звільняють Малюка: теорії та причини
Експерти сходяться на думці, що можливі кадрові перестановки в силовому блоці — зокрема навколо СБУ — є частиною ширшого переформатування системи влади, яке президент Володимир Зеленський проводить у ситуації обмеженого кадрового резерву та зростання внутрішніх ризиків.
Політолог Ігор Рейтерович вважає, що проблема короткої "лави запасних" у Зеленського існує давно і з часом лише загострилася.
"Це історія ще з 2019 року. Людей із цієї умовної лави запасних вибувало значно більше, ніж приходило нових. Тому зараз президент фактично може лише переставляти фігури на дошці, але не ризикує залучати когось нового — і, думаю, вже не ризикне до кінця каденції", — зазначає Рейтерович.
За його словами, ключова причина — сумніви у лояльності потенційних нових фігур і страх перед їхніми політичними амбіціями в умовах невизначеності щодо майбутнього самого президента.
"Зеленський намагається переформатувати систему, зробити її більш централізованою й керованою, але не змінюючи її логіки. Тому призначення Кирила Буданова на чолі Офісу президента — це серйозна кадрова зміна, але не створення нової системи. Він працюватиме в межах тієї моделі, яка вже була вибудувана", — пояснює Фокусу політолог.
Водночас за словами Рейтеровича, навіть це призначення супроводжується запобіжниками.
"Призначаючи Буданова, Зеленський одночасно створює для нього обмеження — через інші кадрові рішення. Це стосується і ситуації навколо СБУ, яка виглядає особливо незрозумілою", — додає експерт.
Своєю чергою політолог Олег Постернак окреслює дві основні версії того, що відбувається навколо можливого звільнення Василя Малюка.
"У політичних колах існують дві думки. Перша — що в цій історії є особистий чинник. За інформацією джерел, у свій час Андрій Єрмак мав серйозні претензії до Малюка через те, що той не захистив його в історіях із НАБУ та САП", — каже Постернак.
За його словами, якщо інформація про можливе призначення на чолі СБУ фігури, яку вважають наближеною до Єрмака, підтвердиться, ця версія матиме підґрунтя.
"Тоді це виглядатиме як запізніла сатисфакція — усунення Малюка за те, що він не пішов на виконання політичних вимог", — пояснює Фокусу політолог.
Друга версія, за словами Постернака, пов'язана з міжнародним контекстом і наслідками візиту Зеленського до США.
"Кадрові ротації почалися після поїздки президента до Мар-а-Лаго і контактів з американською стороною. Призначення Буданова, звільнення низки людей, яких вважали пов'язаними з Єрмаком, — усе це може бути частиною спроби очистити систему від фігур, асоційованих зі скандалами навколо НАБУ, САП і справи Міндіча", — зазначає він.
Водночас остаточна конфігурація, за словами експерта, залежатиме від того, кого саме призначать на чолі СБУ.
"Якщо це буде людина з орбіти Єрмака — тіньовий вплив зберігається. Якщо ж призначать фігуру позасистемну, наприклад, Євгена Хмару, — тоді можна говорити, що Зеленський справді перезбирає матрицю влади, намагаючись убезпечити себе від внутрішніх змов", — підсумовує Постернак.
Обидва експерти сходяться на тому, що історія з Малюком виглядає нетипово: за відсутності публічних претензій до його професійної роботи кадрове рішення радше свідчить про політичну напругу всередині системи, ніж про управлінські провали. Водночас остаточну крапку в цій історії ще має поставити Верховна Рада, без рішення якої відставка голови СБУ неможлива.
Раніше Фокус писав, що відомо про Євгена Хмару, начальника спецпідрозділу "Альфа" Служби безпеки України, який може стати новим керівником СБУ після відставки Василя Малюка.