Арктичний розлом: як Гренландія може похитнути НАТО та створити ризики для України

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен попередила, що погрози президента США Дональда Трампа щодо можливої анексії Гренландії мають сприйматися серйозно і можуть мати далекосяжні наслідки для міжнародної безпеки.

У інтерв'ю данському телебаченню 5 січня Фредеріксен наголосила, що Гренландія — це невід'ємна частина Королівства Данія і член НАТО, а спроба США захопити її силою підірве саму суть Північноатлантичного альянсу.

"Якщо США нападуть на Гренландію — територію, котра під захистом статті 5 альянсу — це означатиме кінець НАТО", — сказала глава данського уряду, підкресливши, що Європа стоїть поруч із Копенгагеном.

За словами Фредеріксен, Данія чітко висловила свою позицію: острів не бажає ставати частиною Сполучених Штатів і має повне право вирішувати своє майбутнє. Вона також закликала американську сторону припинити "неприйнятний тиск" і агресивну риторику.

Риторика Трампа посилилась після недавніх висловлювань, в яких американський лідер заявив, що США "абсолютно потрібна" Гренландія, натякаючи на її стратегічну важливість. У соцмережах опубліковано фото острова, зафарбованого у кольори американського прапора з підписом "Скоро", що спричинило бурхливу реакцію в Данії.

Ситуацію також прокоментував прем'єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен, який закликав до діалогу і наголосив на суверенітеті острова: "Гренландія — наша країна. Ніхто не прийде, щоб забрати її".

Напруга навколо цього питання стала частиною ширшої дискусії про безпеку в Арктиці та ролі великих держав у регіоні, де стратегічні інтереси суперечать принципам територіальної цілісності та міжнародного права.

"Спокуслива" Гренландія: чи наважиться Трамп виконати обіцянки

Політолог Станіслав Желіховський вважає, що ситуація навколо можливих дій США щодо Гренландії є специфічною і водночас потенційно небезпечною. За його словами, наразі неможливо з упевненістю прогнозувати, чи переросте ця тема у практичні кроки, чи залишиться на рівні заяв. Водночас наміри президента США Дональда Трампа не варто недооцінювати — вони виглядають серйозними й вписуються у загальну логіку зовнішньої політики Вашингтона.

Експерт нагадує, що Трамп уже раніше намагався впливати на арктичний регіон, зокрема на ситуацію довкола Гренландії, щоб посилити позиції США та стримати Росію і Китай. Йшлося не про повне витіснення цих гравців, а про їхнє обмеження в Арктиці. Сам Трамп неодноразово заявляв про китайський інтерес до острова, а також про активність російських і китайських суден у регіоні.

"У другій половині 2025 року напруга навколо Гренландії дещо знизилася. Між Копенгагеном і Вашингтоном відбувалися контакти, спрямовані на недопущення сценаріїв, які могли б зруйнувати відносини між Данією та США, а також підірвати єдність Заходу і НАТО загалом. Однак нині це питання знову повертається у публічний простір", — каже Фокусу Желіховський.

Одним із тривожних сигналів він називає оновлену стратегію національної безпеки США: у ній, на думку політолога, простежується прагнення Вашингтона закріпити за собою Західну півкулю, водночас зменшуючи активну присутність в інших регіонах світу. Цю логіку Желіховський порівнює з доктриною Монро.

Політолог також звертає увагу на попередні тертя у відносинах США з Канадою за часів Трампа. Хоча про анексію Канади не йшлося, бажання посилити американську присутність у північних, зокрема арктичних, широтах було очевидним.

Щодо Данії, то Гренландія, на думку експерта, може сприйматися Трампом як стратегічно привабливий об’єкт — «гігантський авіаносець» в арктичних широтах із потенціалом для розміщення військ, авіації, флоту та ракетних систем. Це пов’язано і з нарощуванням російської присутності в Арктиці, і зі зростанням інтересу Китаю до регіону.

"Я не виключаю, що США можуть прагнути не формальної інкорпорації Гренландії, а суттєвого розширення своєї присутності на острові, залишивши Копенгагену лише номінальний контроль. Можливі торги щодо формату та масштабів американської присутності, і сценарії розвитку подій наразі залишаються відкритими", — продовжує політолог.

Окрім стратегічного розташування, важливим чинником є ресурси: Гренландія та Арктика загалом мають значні запаси корисних копалин, що формує економічний інтерес. На думку експерта, Трамп діє в межах бізнесової логіки, поєднуючи геополітичні та економічні мотиви.

Розпад НАТО: чи можливий цей сценарій

Водночас Желіховський застерігає: у разі радикальних кроків з боку США світ може зіткнутися з геополітичним землетрусом. Агресивні або воєнні дії проти Гренландії підірвали б трансатлантичну єдність і стали б ударом по системі безпеки, яка формувалася десятиліттями.

За словами політолога, напад однієї країни-члена НАТО на іншу зробив би статтю 5 Альянсу політично непридатною і підважив би сенс НАТО як механізму колективної оборони та уникнення конфліктів між союзниками.

"Припускаю, що в разі такого розвитку подій США могли б опинитися в ізоляції всередині НАТО, а інші члени Альянсу, ймовірно, підтримали б Данію. Це призвело б до паралічу інститутів НАТО і, потенційно, до його переформатування без участі США. Формального виключення Вашингтона не передбачено, однак Сполучені Штати могли б самі вийти з Альянсу", — каже експерт.

Він також вказує на внутрішньополітичний чинник у США: контроль республіканців над Конгресом залишає відкритим питання, чи підтримала б партія радикальні дії президента, особливо в передвиборчий період, і чи не спровокувало б це внутрішній розкол.

На думку Желіховського, навіть формальна ізоляція США означала б фактичний кінець колективної оборони в нинішньому вигляді: американська «ядерна парасолька» втратила б значення, а країни Європи стали б вразливішими. Це могло б посилити ризики для Балтійського регіону, а також створити спокусу для Росії перевірити міцність оборони Європи без американського чинника.

У ширшому контексті такий прецедент міг би вплинути й на інші конфлікти у світі, зокрема навколо Тайваню: силовий перегляд статус-кво в одному випадку часто сприймається як сигнал для інших потенційних криз.

Політолог наголошує: хоча Гренландія географічно далека від України, ланцюг наслідків може швидко дійти й до нас — ослаблення трансатлантичної єдності означатиме меншу готовність партнерів інвестувати ресурси назовні, зокрема в підтримку України.

На завершення Желіховський зазначає, що потенційний конфлікт навколо Гренландії ставить перед Заходом питання лідерства: якщо роль США ослабне, її спробують перебрати інші держави — Велика Британія, Франція чи Німеччина. Однак суперечності між ними та обмежені ресурси роблять цей процес складним і ризикованим.

"Це серйозний виклик для всього Західного світу. І саме тому є сподівання, що до такого сценарію все ж не дійде, адже його наслідки були б катастрофічними", — підсумовує експерт.

Питання Гренландії — загроза для України?

Політолог Володимир Фесенко оцінює ризики як високі — зокрема з огляду на попередній прецедент у Венесуелі. На його думку, Трамп нині перебуває в стані політичної ейфорії й переконаний, що може діяти максимально жорстко.

"У Трампа зараз ейфорія. Він вважає, що він може все. Що вся, як він сказав, Західна півкуля — це його. І тому, на превеликий жаль, ризик дуже великий", — каже Фокусу Фесенко.

Він погоджується з Метте Фредеріксен: силовий сценарій навколо Гренландії став би руйнівним для Альянсу.

"Може не де-юре, але де-факто це означатиме припинення існування НАТО в колишньому вигляді й фактично припинення союзницьких відносин, коли США були головним безпековим партнером і захисником невеликих західних країн", — зазначає експерт.

На його думку, це підірве ставлення до США як до партнера: "США починають входити в такій же ролі, як і Путін — по відношенню до своїх партнерів".

Водночас Фесенко підкреслює: для України ключовий ризик не в тому, що НАТО "перестане бути гарантією" — Альянс і так не розглядається як пряма гарантія безпеки для України, тим більше з огляду на позицію Вашингтона за Трампа. Політолог звертає увагу, що навіть статтю 5 можна тлумачити по-різному: як механізм консультацій і визначення способу дій, а не як автоматичне вступання у війну. Крім того, він сумнівається, що США погодилися б на формулу, за якої напад на Україну трактувався б як напад на США.

На думку Фесенка, якщо криза навколо Гренландії піде по найгіршому сценарію, НАТО не "розпадеться миттєво", але зіткнеться з політичною кризою, після чого Альянс у старому форматі фактично перестане працювати. Це може прискорити формування європейського безпекового союзу на базі НАТО, потенційно — з опорою на "коаліцію охочих" і можливим залученням Канади. Однак без США це буде інша конструкція — насамперед через дефіцит ядерного, ракетного потенціалу та системи ПРО.

Фесенко також допускає, що реалістичним виходом може стати компроміс: розширення економічних можливостей США на острові, "концесійні" рішення або збільшення військової присутності. Він нагадує, що американська база в Гренландії вже існує, а створення додаткових баз можливе без "захоплення території".

Нарешті, експерт окремо виділяє дипломатичний виклик для України: Данія — близький партнер, який багато зробив для підтримки Києва. У разі силового сценарію уникнути реакції було б складно, але й прямий конфлікт із США Україні не вигідний. Тому, прогнозує Фесенко, Київ, ймовірно, діятиме синхронно з європейськими державами, підтримуючи їхню позицію і намагаючись водночас уникнути прямого зіткнення з Вашингтоном.

Нагадаємо, 4 січня президент США Дональд Трамп заявив, що американцям "абсолютно потрібна" Гренландія. Він зазначив, що інші мають самостійно визначити, що для країни означає військова операція у Венесуелі.