Рік перелому чи війна на виснаження: що стоїть за прогнозами Сирського про 2026-й
Заяви головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про можливий перелом у війні у 2026 році знову актуалізували питання реальних можливостей Росії — від мобілізаційного ресурсу до дронового терору. Фокус з'ясував, чи справді Кремль здатен сформувати нові дивізії, залучити до мільйона людей і щодня запускати до 1000 безпілотників.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що 2026 рік може стати переломним у війні, однак цей сценарій залежить від низки ключових чинників — насамперед темпів мобілізації Росії, масштабів її військового виробництва та рівня підтримки України з боку партнерів.
За словами Сирського, Росія готується до затяжної війни та суттєво нарощує військові спроможності. У 2026 році Москва планує сформувати щонайменше 11 нових дивізій і призвати приблизно 409 тисяч осіб. Загальний мобілізаційний потенціал РФ, за оцінками українського командування, перевищує 20 мільйонів осіб, з яких приблизно 4,5 мільйона становить уже підготовлений резерв, який може бути відносно швидко перекинутий на фронт.
Паралельно Росія масштабно збільшує виробництво ударних безпілотників. За даними Генштабу, Кремль розглядає можливість застосування до тисячі дронів типу Shahed на добу, що має на меті виснаження української протиповітряної оборони, тиск на тилові регіони та деморалізацію цивільного населення.
Водночас Сирський наголосив, що українські Сили оборони також готуються до активних дій. За сприятливих умов — зокрема за умови стабільних постачань західного озброєння, збереження темпів мобілізації та ефективного використання ресурсів — стратегічний перелом у війні на користь України залишається реальним уже цього року.
11 нових дивізій РФ: реальність ворожих резервів
На думку Олександра Коваленко, військово-політичного оглядача групи "Інформаційний спротив", цифра у понад 400 тисяч осіб, яку Росія планує залучити, сама собою не є катастрофічною і потребує розгляду в динаміці реальних втрат противника.
"Якщо ми говоримо про 400–420 тисяч, то виникає логічне питання: а скільки російські окупаційні війська втратили за цей рік? Вони втратили трохи більше — приблизно 415–420 тисяч осіб. Скільки вони мобілізували? Приблизно таку саму кількість. Тобто це середньостатистичний показник того, що Росія втрачала й одночасно компенсувала у 2024–2025 роках. Навіть у 2022 році, під час часткової мобілізації, вони за кілька місяців призвали приблизно 300 тисяч, а загалом — понад 400 тисяч. Тому сама ця цифра не виглядає чимось надзвичайним", — каже Фокусу Коваленко.
Військовий експерт Олег Жданов погоджується: 400 тисячний призов — не загрозливий прорив, а стандартний річний показник контрактної мобілізації РФ, який до того ж має тенденцію до зменшення.
"У 2023 році це було орієнтовно 450–460 тисяч, у 2024-му — приблизно 430 тисяч, у 2025-му — майже 417 тисяч. А тепер говорять про 409. Тобто цифра знижується. Це той максимум, який сьогодні здатна "видавати" мобілізаційна система Росії", — пояснює він Фокусу.
Водночас, за словами Коваленка, справжнім викликом може стати не обсяг мобілізації як такий, а здатність Росії масштабувати цей процес. Експерт нагадує, що у 2025 році через Держдуму було проведено рішення про цілорічний призов строковиків — фактично щомісячний.
"У 2026 році вони можуть піти ще далі — спробувати юридично прирівняти обов'язки строковика до обов'язків контрактника. Це дасть змогу відправляти строковиків у зону бойових дій навіть без підписання контракту з Міноборони РФ. Якщо призов відбуватиметься щомісяця, протягом року кількість строковиків може сягнути 500 тисяч", — пояснює він.
Крім того, Росія активно розширює використання резервістів. Наразі, за оцінками Коваленка, у тилових підрозділах перебуває понад 100 тисяч резервістів. Після указу Путіна про розширення їхнього функціоналу ці сили можуть залучатися на тимчасово окупованих територіях, що дає змогу вивільняти бойові підрозділи та перекидати їх безпосередньо на лінію зіткнення. Водночас потенціал призову резервістів, за словами експерта, перевищує два мільйони осіб.
Окремим напрямом залишається контрактна мобілізація, яка, ймовірно, збережеться на рівні приблизно 400 тисяч осіб. Додатково Москва активізувала рекрутингові кампанії в країнах третього світу — зокрема в Африці, Центральній Азії та Індії. Якщо у 2025 році йшлося про десятки тисяч осіб, то у 2026-му цей показник може зрости до 50 тисяч.
Ще одним джерелом поповнення особового складу є так звані "натуралізовані росіяни" — мігранти, які нещодавно отримали паспорти РФ. За словами Коваленка, у 2025 році в Росії було проведено понад 200 тисяч затримань таких осіб, і приблизно 50 тисяч із них були відправлені на фронт. Підстав вважати, що у 2026 році ці показники зменшаться, експерт не бачить.
«Якщо все це підсумувати, то Росія має всі можливості протягом 2026 року мобілізувати до мільйона осіб", — констатує Коваленко.
Він також застерігає, що такий мобілізаційний ресурс може використовуватися не лише проти України. За умови формування нових з'єднань Росія, на його думку, здатна у другій половині 2026 року піти на агресивні дії проти однієї з європейських країн — у гібридному або навіть відкритому форматі. Найбільш вразливою ланкою він називає Естонію.
До 1000 дронів на добу: чи спроможна РФ виконати погрозу
Оцінюючи заяви про можливість застосування Росією до тисячі дронів на добу, Коваленко закликає розрізняти типи безпілотників. Йдеться не про тисячу саме Shahed-136, а про сумарну кількість засобів у комбінованих атаках — ударних дронів, приманок типу "Гербера" та імітаторів.
"Росія фізично не має можливості виробляти й запускати щодня тисячу Shahed-136. Для цього не вистачає ані виробничих потужностей, ані пускових установок. Запуск "Шахеда" — значно складніший і енергозатратніший процес, ніж запуск приманок. Тому вони намагаються компенсувати це кількістю "Гербер" та імітаційних дронів", — пояснює експерт.
За його словами, у другій половині 2025 року фіксувалася стагнація у виробництві Shahed-136. Для масштабування Росії потрібні нові лінії, розширення виробничих площ і стабільні постачання компонентів, значна частина яких надходить контрабандою. Наразі контрабандні канали не здатні повністю забезпечити амбітні плани Кремля щодо масованого дронового терору.
Жданов також нагадує, що подібні прогнози лунали ще з весни минулого року. Водночас, за його словами, економічна й технічна ситуація в Росії не дає змоги реалізувати такий сценарій на постійній основі.
"Ми бачимо стабілізацію, навіть плато. Уже давно немає ударів на 700–800 дронів, хоча Росія відкрила нові майданчики — і на своїй території, і на окупованих, зокрема в Криму та районі Донецького аеропорту", — зазначає експерт.
Навіть під час розтягнутих у часі атак, коли удари тривали по 16 годин і здійснювалися у кілька хвиль, загальна кількість запущених дронів, за його словами, не перевищувала 500. Це, на думку Жданова, свідчить про обмежені технічні можливості РФ — нестачу самих безпілотників, пускових установок і навченого персоналу. Додатковим обмеженням є зростання складності управління дронами, зокрема використання мережевих схем та необхідність залучення операторів.
"Ми ще восени говорили, що Росія вийшла на плато своїх можливостей. По техніці вона йде в мінус, по дронах і ракетах — дуже ймовірно, що ситуація така сама. Вони вже не можуть суттєво нарощувати обсяги", — підсумовує експерт.
Нагадаємо, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, під час комбінованих авіаударів по Україні в період з 1 до 11 січня війська РФ використовували свою нову розробку іранського "Шахеда" — безпілотник "Герань-5". Ймовірно, Росія відкрила власну виробничу лінію для цього нового типу БпЛА.