Війна орденів: чим обернеться новий конфлікт між Україною та Польщею і як він позначиться на українцях
Позбавлення Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі спровокувало справжню "війну орденів" між Києвом і Варшавою. Українські політики почали масово повертати польські нагороди, а в експертних колах заговорили про найсерйознішу кризу у відносинах двох країн за останні роки. Чому конфлікт спалахнув саме зараз і чи може він вплинути на підтримку України з боку Польщі — з'ясовував Фокус.
Президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського Ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. І у зв'язку з тим, що президент України погодився присвоїти одному з підрозділів Збройних Сил України звання "Герої УПА", після консультацій із Капітулом Навроцький ухвалив рішення "позбавити президента України Ордена Білого Орла".
Навроцький наголосив, що це не спрямовано проти українського народу і не змінює стратегічного курсу Польщі. Польща продовжує підтримувати Україну в боротьбі з російською агресією, називаючи Росію агресором, а Путіна — злочинцем.
Однак Польща послідовно захищатиме пам’ять своїх громадян і не допустить прославлення тих, хто вбивав поляків. Навроцький також заявив, що шлях України до ЄС вимагає чесного погляду на складні сторінки історії. Європа будувалася на відмові від тоталітаризму, і Польща не допустить відступів від цих принципів. Він попередив, що конфлікти щодо історичної пам’яті послаблюють народи та грають на руку Кремлю.
Зеленський одразу ж повідомив, що повертає Польщі орден Білого Орла у посилці Нової пошти. Глава держави опублікував фотографії, на яких показав, що одержувачем буде канцелярія президента Кароля Навроцького. Зеленський зазначив, що така нагорода (Орден Білого Орла — ред.) вимагає "не лише заслуг, а й поваги до цінностей, що становлять основу нашого суспільства".
Слідом за президентом Зеленським, на знак солідарності, відмовилися від "Білого Орла" Родена експрезиденти Віктор Ющенко, Леонід Кучма та Віктор Янукович. А також міністр закордонних справ України Андрій Сигіба вирішив повернути Командорський хрест із зіркою Ордена "За заслуги перед Польщею". Посол України в Польщі Василь Боднар та заступник голови ОПУ Ігор Жовква написали в соцмережах, що повернуть Польщі кавалерські хрести Ордена "За заслуги перед Республікою Польща". Свою нагороду від польських колег вирішив повернути й голова ОП Кирило Буданов.
Поляки теж не залишилися в боргу: не так масово, але все ж є ті, хто вирішив повернути Україні нагороди. Наприклад, Бартош Цихоцький, колишній посол Польщі в Україні, заявив, що повертає український орден "За заслуги".
І все це відбувається напередодні конференції з відновлення України (URC 2026), яка відбудеться у місті Гданськ 25–26 червня 2026 року за спільної організації Республіки Польща та України. Мета якої — посилити міжнародну підтримку відновлення країни, а також стимулювати інвестиції в український бізнес. На ній мають зібратися глави держав і урядів, представники урядів країн-партнерів тощо.
Однак з огляду на те, що між країнами виникли напружені стосунки, є побоювання, що Польща почне ставити палиці в колеса, як це нещодавно робила Угорщина, постійно блокуючи важливі рішення щодо України.
У Польщі розпочалася передвиборча кампанія, її результат — "орденопад"
Те, що сталося, продемонструвало: у відносинах між Україною та Польщею існує серйозна криза, вважає політолог Володимир Фесенко. І, на жаль, ця криза не минає швидко. Більше того, якщо наступного року на парламентських виборах у Польщі переможе партія "Право і справедливість", а не дай Боже, якщо буде коаліція між "Правом і справедливістю" та партією "Конфедерація", яка має відверто антиукраїнські погляди, ось тоді можна сказати, що у нас будуть проблеми не менші, ніж за часів Орбана, а можливо, й більші. Зокрема, це може стати перешкодою для подальшого просування України до Європейського Союзу.
"Відбулися конфліктні дії. Навроцький зробив дуже провокаційний крок, позбавивши нашого президента нагороди. З нашого боку була дзеркальна реакція, яку назвали "війною орденів" — відмова від польських орденів. Це відповідь. Це демонстрація того, що Україна дбає про гідність своєї держави, не лише президента, а й держави загалом. На цьому треба зупинитися. Припинити конфліктні кроки один проти одного", — сказав експерт виданню Фокус.
Слід враховувати, що в Польщі діє парламентсько-президентська система. Президент не є ключовою фігурою навіть у зовнішній політиці Польщі. У нас президент, незалежно від форми правління, є ключовою фігурою зовнішньої політики. Згідно з нашою Конституцією саме президент є провідником зовнішньої політики. У Польщі ситуація інша. Наприклад, у самітах Євросоюзу від Польщі бере участь не президент, а прем'єр-міністр. Тому, за словами Фесенка, президент впливає на атмосферу в Польщі, впливає на ситуацію у відносинах між гілками влади. І на сьогодні проблеми є, проблеми досить серйозні. Побачимо, як буде далі.
Зокрема, вже цього тижня має відбутися конференція з питань відновлення України. Тут є проблема. Навколо конференції спостерігається низка провокацій, оскільки вона присвячена Україні й проводиться в Польщі нашими партнерами з ЄС. І зараз дуже важливо, як підкреслює політолог, щоб цей форум пройшов без провокацій, без будь-яких проблем, адже це вже стосується репутації і Польщі, і Європейського Союзу. На цьому зараз треба зосередитися.
"Зараз, на мою думку, обом сторонам — до чого закликає й прем'єр-міністр Польщі Туск — слід зробити паузу. Не слід посилювати цю конфронтаційну риторику, а провести цю конференцію. Я вважаю, що Зеленський повинен взяти участь у ній, тому що політики з антиукраїнськими поглядами в Польщі, зокрема, і, можливо, це стосується й Навроцького, розраховують на те, що Зеленський відмовиться приїхати до Польщі. І це трактуватимуть як його слабкість, що він боїться приїжджати. Треба продемонструвати, що ми не боїмося, і треба подякувати полякам за підтримку та закликати до відновлення нормальних партнерських відносин", — вважає Фесенко.
До того ж, як підкреслює політолог, існує різниця в позиціях президента Навроцького та прем’єр-міністра Польщі Туска. Останній займає більш компромісну, більш конструктивну позицію і не підтримує провокаційні кроки Навроцького. Але при цьому в Польщі триває передвиборча боротьба. Розраховували на те, що Туск відмовиться підписувати розпорядження про позбавлення президента Зеленського ордена. І тоді Навроцький та представники партії "Право і справедливість" звинувачуватимуть його в проукраїнській позиції, що суперечить позиції більшості поляків. Ось на що робився розрахунок. Але те, що Зеленський сам відмовився від цього ордена, — це все зірвало.
"Ми продемонстрували, що нас не хвилює рішення Навроцького. Якщо він хоче таким чином нас покарати, то ми продемонстрували, що це його помилка, яка шкодить двостороннім відносинам між Україною та Польщею. Це була дзеркальна реакція, яка продемонструвала помилку Навроцького. У цьому сенсі зараз не слід продовжувати конфліктне протистояння. Треба зупинитися з обох боків, не робити нових конфронтаційних кроків і поступово нормалізувати, наскільки це можливо, двосторонні відносини", — підкреслює Фесенко.
Конфлікт із Польщею потрібно врегулювати вже зараз, щоб не було запізно
Політолог Олег Постернак також зазначає, що Польща занурилася у передвиборчу кампанію, під час якої завжди страждають відносини з іншими країнами. Аналогія з Орбаном тут дуже доречна. Антиукраїнська кампанія — це просто спосіб для президента Польщі Навроцького стати правою іконою для частини політичних сил. Нам потрібно або пережити це, або не втратити той рівень економічних відносин та політичних контактів. Зрозуміло, що жертвою стануть певні події або особисті стосунки між політиками, проте це важливий момент.
"Можливо, навіть добре, що ми зараз переживемо весь цей кризовий досвід і, скажімо так, зануримося у виклик, щоб потім, коли настане реальна черга нашого вступу до ЄС, Польща не стала тією перешкодою після закриття кластерів і підписання договору про вступ. Ми ж не зацікавлені в тому, щоб ці конфлікти виникли вже під час вступу. Якщо вони відбуваються зараз, і ми рухатимемося в бік зцілення історичних травм, їхнього подолання та терапії — саме цього хотілося б у відносинах між двома країнами, — то з’являється шанс у майбутньому на більш рівноправній, новій, суб’єктній основі трансформувати всі ці відносини між нашими двома державами", — каже Фокусу політолог.
На думку Постернака, ці напружені відносини між двома країнами можуть негативно позначитися на українцях у Польщі. Але в даному випадку, як вважає політолог, немає лиха без добра, тому що Польща буде зацікавлена в обмеженні української міграції, а Україна — у поверненні своїх громадян.
"Польська економіка вже максимально залучила до себе українську робочу силу, наскільки це можливо. Далі — це надлишок, якщо вже користуватися економічними категоріями. Тут інтереси двох держав збігаються, як на мене. Причому це не збігається з інтересами українських громадян, які чомусь думали, що можуть вічно залишатися в Польщі. У них є два варіанти: або повертатися в Україну й облаштовувати життя вдома, або виїжджати в іншу країну. Але не факт, що там теж з часом не з’являться певні обмеження щодо міграції", — підкреслює експерт.
Що ж до конференції з відновлення України, призначеної на 25 червня, то вона не є урядовою, підкреслює політолог. На ній має бути присутній прем’єр-міністр України, який не фігурує у "орденопадах". Було б бажано, щоб туди приїхав і президент. Відносини між Зеленським і Туском насправді нормальні, критичних моментів немає. Головна фігура — це прем’єр-міністр Польщі, тому що це парламентсько-президентська республіка.
Президент Польщі Кароль Навроцький ще раз докладно пояснив, чому він позбавив президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла. При цьому він зробив історичний екскурс у минуле, коли Польща входила до складу інших держав, а потім нагадав про Українську повстанську армію. При цьому політик не уточнив, яким чином УПА, українці та Україна були причетні до імперій, що розділили Польщу в минулому.
А міністр канцелярії президента Польщі Агнешка Єнджак заявила, що орден не відкликають посмертно — тому мова не може йти про Муссоліні та Катерину II.