Пішов подавати рапорт і зник: історія бійця, яка поставила нові питання до "Скелі" та до омбудсмена
Полк "Скеля" вважають одним із найрезультативніших штурмових підрозділів ЗСУ. Але розслідування про десятки смертей новобранців поза бойовими діями поставило незручні питання не лише до самого полку, а й до всієї системи підготовки, мобілізації та захисту прав військових. Чи йдеться про окремі трагедії, чи про проблему, яку в українській армії воліють не помічати, з'ясовував Фокус.
Журналісти видання "Бабель" опублікували масштабне розслідування про 425-й окремий штурмовий полк "Скеля", у якому зафіксували щонайменше 26 смертей новобранців, що сталися з кінця 2025 року до весни 2026 року поза бойовими діями. Родичі частини загиблих та очевидці заявляють про можливі випадки насильства, неналежні умови утримання та проблеми з наданням медичної допомоги, тоді як у підрозділі ці звинувачення відкидають.
За даними журналістів, більшість померлих військовослужбовців перебували у полку менше місяця. В офіційних документах причинами смертей найчастіше вказували пневмонію, серцево-судинні захворювання та інші проблеми зі здоров'ям. Водночас родичі окремих військових стверджують, що на тілах загиблих були помітні сліди травм, а свідки повідомляли про можливі випадки жорстокого поводження з новобранцями.
Окрему увагу автори розслідування приділили історії мобілізованого Олександра Семенова, який після втечі з підрозділу звернувся до лікарні зі слідами побиття та розповів про знущання під час служби. За словами чоловіка, він також був свідком кількох самогубств серед військовослужбовців. Згодом Семенов помер, а офіційною причиною смерті медики назвали пневмонію.
У самому полку "Скеля" заявили, що ознайомилися з матеріалом журналістів та висловили співчуття родинам померлих військовослужбовців. Там наголосили, що значна частина смертей сталася у лікарнях або дорогою до медичних закладів, а більшість випадків пов'язана із захворюваннями та станом здоров'я мобілізованих. У підрозділі також закликали дочекатися завершення офіційних перевірок і слідчих дій.
Після публікації розслідування представник полку Андрій Сурай повідомив, що наразі слідчі дії тривають щодо двох із 26 згаданих випадків. За його словами, підрозділ співпрацює з правоохоронними органами та зацікавлений у встановленні всіх обставин інцидентів.
Полк "Скеля": чому людина залишається сам на сам із системою
Коментуючи розслідування щодо полку "Скеля", військовий юрист Олег Леонтьєв заявив, що проблема полягає не лише в окремих інцидентах, а й у відсутності, на його думку, ефективних механізмів захисту прав військовослужбовців.
Для пояснення своєї позиції він навів аналогію з людиною, яка вночі стикається зі злочинцями. Формально закон пропонує звертатися до правоохоронців, писати заяви та діяти в правовому полі. Однак, за словами юриста, коли загроза є реальною та безпосередньою, формальні процедури можуть виявитися недостатніми.
"Солдату кажуть: якщо твої права порушують — пиши скаргу, звертайся відповідно до статті 110 Дисциплінарного статуту, повідомляй командування, звертайся до омбудсмена. Але коли людина перебуває в ситуації, де, на її думку, існує реальна загроза, ці механізми не завжди працюють так, як це передбачено на папері", — зазначає Фокусу Леонтьєв.
Як приклад юрист навів історію свого клієнта, який проходив службу саме у полку "Скеля". За його словами, військовослужбовець мав законні підстави для звільнення через тяжкий стан здоров'я матері. Жінка була єдиним близьким родичем бійця та мала онкологічне захворювання і першу групу інвалідності.
Під час відпустки військовий зібрав усі необхідні документи для звільнення. Родичі радили йому не повертатися до частини та оформлювати документи дистанційно через ТЦК, однак він вирішив діяти відповідно до процедури.
"Він казав: як я можу не повернутися, там мої побратими. Він поїхав назад у підрозділ, щоб особисто подати рапорт на звільнення", — розповідає адвокат.
За словами Леонтьєва, після повернення до частини військовий не зміг подати документи командуванню. Натомість отримав бойове розпорядження та був направлений на виконання завдання.
"Він був сапером за штатним розкладом. Після цього зник безвісти. І до сьогодні, наскільки мені відомо, немає чіткої інформації ні про населений пункт, де це сталося, ні про обставини його зникнення. У подібних випадках зазвичай є матеріали службових розслідувань, свідчення очевидців, опис подій. Тут цього немає", — каже юрист.
Леонтьєв стверджує, що ще до зникнення військовослужбовця звертався до різних інстанцій, зокрема до представників військового омбудсмена. За його словами, він повідомляв, що бійцю не дають можливості подати рапорт на звільнення та надав усі необхідні документи, які підтверджували його право на припинення служби.
Втім, замість перевірки обставин, стверджує адвокат, представники відповідних структур почали з'ясовувати питання його повноважень як захисника.
"Мене запитували, чим я можу підтвердити свої повноваження, чи є в мене договір із військовим. При цьому сама проблема, через яку я звертався, фактично відійшла на другий план", — говорить він.
Юрист стверджує, що на початку березня ще намагався підтримувати зв'язок із військовослужбовцем, однак згодом контакт із ним був втрачений. Наприкінці того ж місяця родина отримала повідомлення про його зникнення безвісти.
На думку Леонтьєва, ця історія є прикладом того, що існуюча система захисту прав військовослужбовців не завжди працює належним чином. Особливо критично адвокат оцінює роботу інституту військового омбудсмена.
"Військовий омбудсмен має бути тим органом, куди військовий або його представник можуть звернутися по допомогу. Але коли замість вирішення проблеми починають з'ясовувати формальні питання, людина фактично залишається сам на сам із системою", — вважає він.
За словами юриста, подібні структури повинні реагувати на сигнали про можливі порушення прав військових ще до того, як ситуація набуває суспільного розголосу або завершується трагедією.
При цьому юрист наголошує, що мова має йти не лише про встановлення обставин конкретних інцидентів, а й про персональну відповідальність посадовців, які не реагують на звернення військових або їхніх представників.
"Якщо держава заявляє про захист прав військовослужбовців, то цей захист має працювати не після суспільного резонансу, а в момент, коли людина звертається по допомогу", — підкреслює Леонтьєв.
У складі "Скелі" воюють і колишні ув'язнені
Окрему увагу до полку "Скеля" привертає той факт, що у його складі діють підрозділи, сформовані з колишніх засуджених, які добровільно долучилися до Сил оборони України.
Зокрема, одним із найвідоміших таких підрозділів є штурмовий батальйон "Шквал". У самому полку неодноразово розповідали про бойову роботу його бійців, наголошуючи, що колишні ув'язнені проходять підготовку, беруть участь у штурмових операціях та виконують бойові завдання нарівні з іншими військовослужбовцями.
Водночас "Шквал" є лише одним із підрозділів 425-го окремого штурмового полку. Сама "Скеля" об'єднує військовослужбовців із різним досвідом служби та різними шляхами потрапляння до війська — від добровольців і мобілізованих цивільних до колишніх засуджених, які вирішили долучитися до оборони країни.
Саме тому, коментуючи ситуацію навколо полку, голова ГО "Захист в'язнів України" Олег Цвілий закликає не зводити проблему до окремої категорії бійців і не шукати пояснення виключно в присутності колишніх ув'язнених у складі підрозділу.
"Скеля" — наслідок проблем мобілізації, а не виняток із правил
На думку Цвілого, коріння ситуації значно глибше і пов'язане із загальною кризою комплектування війська.
За його словами, сьогодні до штурмових підрозділів потрапляють не лише добровольці чи колишні ув'язнені. У "Скелі" служать мобілізовані цивільні, колишні засуджені, добровольці, а також військовослужбовці, яких переводять з інших частин через конфлікти або проблеми зі службою.
"Закінчуються мотивовані добровольці, фізично підготовлені люди. Тому до таких підрозділів потрапляє дуже складний контингент. Це можуть бути люди із залежностями, проблемами зі здоров'ям, психологічними труднощами або ті, хто просто не був готовий до служби в штурмових підрозділах", — пояснює Фокусу Цвілий.
Водночас він наголошує, що це не виправдовує можливі зловживання чи жорстоке поводження. Проте, на його думку, саме склад контингенту багато в чому пояснює, чому командири намагаються підтримувати дисципліну більш жорсткими методами.
"Я не виправдовую насильство. Але потрібно розуміти, що військові несуть відповідальність не лише за себе, а й за своїх побратимів. Коли людина засинає на чергуванні або відмовляється виконувати завдання, це може коштувати життя всій групі. Проблема в тому, що замість якісного рекрутингу ми часто намагаємося закривати нестачу людей будь-якою ціною", — каже правозахисник.
На його переконання, історія зі "Скелею" стала публічною лише тому, що саме цей підрозділ опинився в центрі уваги журналістів.
"Ми зараз розбираємо одну "Скелю". Але якби подібні розслідування проводилися в інших підрозділах, думаю, суспільство побачило б, що проблема значно ширша. Питання не лише в одному полку, а в тому, як сьогодні комплектується військо і як у ньому підтримується дисципліна", — вважає Цвілий.
Колишні ув'язнені не повинні стати крайніми
Окремо Олег Цвілий закликає не пов'язувати розслідування навколо "Скелі" із самою програмою залучення засуджених до лав Сил оборони. За його словами, у складі полку справді є підрозділи, сформовані з колишніх ув'язнених, зокрема батальйон "Шквал", однак зводити всі проблеми лише до цієї категорії військових було б помилкою.
Правозахисник нагадує, що за час війни багато колишніх засуджених довели свою ефективність на фронті та стали повноцінними бійцями бойових підрозділів.
"Я дуже не хочу, щоб через цей скандал почали звинувачувати колишніх засуджених або згортати саму програму. Навпаки, для багатьох із них служба стала шансом почати нове життя. Вони воюють, отримують поранення, гинуть, але при цьому досі стикаються з обмеженнями, яких немає для інших військових", — говорить він.
За словами Цвілого, нинішнє законодавство досі містить низку обмежень для колишніх засуджених навіть після того, як вони стали військовослужбовцями. Саме тому громадські організації зараз працюють над змінами, які мають усунути такі бар'єри.
"Проєкт залучення засуджених до війська показав, що він працює. Його потрібно не згортати через окремі скандали, а вдосконалювати. Ми маємо показувати успішні історії таких підрозділів, як "Шквал", "Алькатрас" чи "Артан Х". Це приклади того, як люди можуть змінитися, знайти себе у війську та стати корисними державі", — підсумував правозахисник.
На його думку, головне завдання зараз — не шукати винних серед окремих категорій військових, а створити систему, яка одночасно забезпечуватиме дисципліну, захист прав бійців та ефективний контроль за тим, що відбувається всередині підрозділів.
Нагадаємо, медіа і раніше писали про ситуацію у полку "Скеля". Наприклад, у квітні 2026 року військова омбудсменка Ольга Решетилова відреагувала на інформацію про можливі інциденти у підозрілі та заявила, що проведе розслідування і про результати доповість головнокомандувачу ЗСУ Олександру Сирському.
Також заступник військового омбудсмана Руслан Циганков розповів про перевірку медичного забезпечення у полку "Скеля".