Залужний іде у президенти: чому заговорили про вибори вже восени та чи непокоїть це Зеленського

Посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний нібито підтвердив готовність балотуватися на президентських виборах, якщо вони відбудуться восени. Про це повідомляє "Українська правда" з посиланням на власні джерела. Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

За даними видання, нещодавно Залужного запросили до Києва. Формально зустріч із президентом Володимиром Зеленським стосувалася українсько-британських відносин, однак згодом співрозмовники перейшли до теми можливого проведення президентських виборів.

Як стверджують джерела УП, президент зазначив, що ситуація на фронті та рівень суспільної консолідації можуть створити передумови для організації виборчого процесу. Водночас він нібито наголосив на необхідності уникнути внутрішнього політичного протистояння, яке могло б негативно вплинути на країну.

Після цього, за інформацією журналістів, Зеленський прямо запитав Залужного, чи братиме він участь у виборах у разі їх проведення восени. У відповідь генерал, за словами співрозмовників видання, відповів коротко: "Так. Буду".

Як зазначає УП, Залужний пояснив свою позицію тим, що не прагнув політичної кар'єри, однак не може ігнорувати очікування людей, які покладають на нього надії.

Після розмови з президентом із колишнім головнокомандувачем, як стверджують джерела, також зустрічалися секретар РНБО Рустем Умєров та голова парламентської фракції Давид Арахамія. За інформацією УП, вони також намагалися переконати його відмовитися від участі у виборах, аргументуючи це ризиком політичного розколу суспільства. Проте, як стверджують співрозмовники видання, позиція генерала залишилася незмінною.

Водночас жодна зі сторін офіційно не підтвердила факт описаних зустрічей чи зміст розмов. Сам Валерій Залужний публічно не коментував інформацію про можливу участь у президентських виборах.

Чому на Банковій заговорили про можливих конкурентів

Політолог Олег Постернак вважає, що поява інформації про можливі розмови щодо участі Валерія Залужного у президентських виборах може бути пов'язана з тим, що у владних колах дедалі частіше обговорюють перспективу нового етапу мирного процесу. На його думку, будь-який сценарій, який передбачає завершення війни або наближення до миру, автоматично актуалізує питання майбутньої виборчої кампанії.

Водночас експерт застерігає, що нинішні соціологічні опитування не варто сприймати як точний прогноз результатів майбутніх виборів. За його словами, сьогодні країна не перебуває у стані реальної виборчої кампанії, тому опитування радше фіксують поточні політичні симпатії, а не остаточний вибір громадян.

"Соціологія показує, що Зеленський виграє перший тур виборів. Але вона не дуже коректно відображає настрої саме передвиборчої кампанії, бо ми не знаходимося в її умовах. Ми перебуваємо в стані відкладених політичних симпатій", — пояснює Фокусу Постернак.

За його словами, останні рейтинги демонструють перевагу чинного президента: Володимир Зеленський набирає близько 32–35% підтримки, Валерій Залужний — приблизно 24–28%, а начальник ГУР Кирило Буданов — у межах 10–16%.

На думку політолога, саме такі показники можуть змушувати Банкову прораховувати різні політичні сценарії та заздалегідь визначатися з потенційними конкурентами.

"Для президента важливо мати розуміння, хто стане його конкурентом і які політичні стратегії можуть бути використані. Він хоче більшої визначеності й моделює різні варіанти розвитку подій", — зазначає експерт.

Коментуючи можливу участь Залужного у виборах, Постернак припускає, що колишній головнокомандувач також може розглядати для себе президентські амбіції.

"Він теж хоче бути президентом України. До того ж навколо нього вже тривалий час формується коло людей, які переконують його йти в політику та фактично підштовхують до цього рішення", — говорить політолог.

Разом із тим Постернак наголошує, що наразі не можна стверджувати, хто має кращі шанси на перемогу. За його словами, майбутні вибори залежатимуть не лише від рейтингів, а й від обставин, у яких вони відбуватимуться.

"І Зеленський, і Залужний, і Буданов за певних сценаріїв можуть претендувати на перемогу. Остаточне рішення визначатиметься не сьогоднішніми соціологічними опитуваннями, а емоційним станом суспільства, наслідками війни та програмами післявоєнного розвитку країни. Не факт, що Зеленський буде переобраний, але так само не факт, що Залужний виграє вибори. Найцікавіші політичні сценарії ще попереду", — вважає він.

Водночас експерт скептично оцінює можливість проведення виборів уже цієї осені. На його переконання, ключовою передумовою залишається завершення війни.

"Якщо бойові дії затягнуться, це сформує зовсім іншу політичну ситуацію. Більш реалістичним виглядає сценарій із весною 2027 року. Але головна умова незмінна — війна має припинитися. Лише після цього можна говорити про проведення виборів", — підкреслює Постернак.

Феномен "хакі-виборів": чому військові після війни часто йдуть у політику

Політолог Віктор Таран частково погоджується з оцінкою Олега Постернака про те, що політичні сили вже зараз можуть прораховувати різні сценарії майбутньої виборчої кампанії. Водночас він пропонує дивитися на можливу участь Валерія Залужного у виборах значно ширше — через історичний досвід країн, які пережили війни.

За словами експерта, прихід військових до влади після масштабних конфліктів є добре відомим явищем у політичній науці.

"У політології навіть існує окремий термін — "хакі-вибори". Його запропонувала британська політична школа. Якщо подивитися на історію, то лише у XX столітті до влади після воєн приходили Дуайт Ейзенхауер, Шарль де Голль та багато інших військових. Хтось перемагав на демократичних виборах, хтось — за інших обставин, але сам феномен існує вже багато століть", — каже Фокусу Таран.

Він зазначає, що причина такої тенденції полягає не лише у політиці, а й у психології суспільства.

Після війни люди переживають колективну травму та прагнуть безпеки. Саме тому, за словами політолога, виборці часто підтримують тих, кого асоціюють із захистом держави.

На його думку, якщо Валерій Залужний все ж ухвалить рішення балотуватися, його політичний образ може будуватися саме за аналогією з такими історичними постатями, як Ейзенхауер або Шарль де Голль.

Політолог також не бачить нічого дивного в тому, що людина з високим рівнем суспільної підтримки може розглядати можливість участі у виборах.

"Якщо у людини є високий рейтинг, то чому вона не може стати кандидатом? Вона може щиро вважати, що здатна керувати країною краще. Це так само природно, як свого часу було природним рішення Володимира Зеленського балотуватися у 2019 році", — зазначає він.

Разом із тим Таран наголошує, що наразі не йдеться про проведення виборів під час воєнного стану. За його словами, усі дискусії стосуються підготовки до можливих виборів уже після завершення активної фази війни.

"Жодних виборів під час воєнного стану не буде. Робочі групи в парламенті, європейські партнери — всі говорять про те, що після припинення активних бойових дій і встановлення режиму тиші має пройти щонайменше шість місяців, перш ніж можна буде організувати виборчу кампанію. Тому твердження, що хтось хоче проводити вибори під час війни, — це маніпуляція", — підкреслює експерт.

На його думку, інформація про контакти між представниками влади та Залужним може свідчити про те, що Офіс президента вже зараз аналізує можливі політичні сценарії.

"Будь-яка виборча кампанія починається з оцінки конкурентів. Якщо є сильний опонент, існує кілька класичних стратегій: спробувати домовитися з ним, залучити до своєї команди або вже потім переходити до політичної боротьби. Саме тому зараз і можуть тестувати різні варіанти розвитку подій", — пояснює Таран.

Водночас він застерігає, що внутрішнє політичне протистояння під час війни може мати негативні наслідки для держави. Якщо почнеться повноцінна внутрішня політична війна, це точно не піде на користь країні. Натомість сам Залужний поки що не веде внутрішньополітичної кампанії. Якщо подивитися на його публічні заяви, то вони стосуються переважно війни, армії, мобілізації та оборони держави. У внутрішню політичну дискусію він практично не втручається.

Також Таран наголошує, що робити остаточні прогнози щодо майбутніх виборів поки що передчасно. За його словами, на політичну ситуацію впливатимуть десятки факторів — від умов завершення війни до тривалості перемир'я, формату мирних домовленостей та настроїв суспільства.

"Зараз занадто багато невідомих. Ми не знаємо, коли завершаться активні бойові дії, на яких умовах буде досягнуто миру, коли реально можна буде провести вибори і якою буде суспільна атмосфера. Саме тому говорити про майбутнього президента сьогодні ще дуже рано", — вважає Таран.

Вибори, мирний процес або політичний тест: що може стояти за розмовами про Залужного

Політолог Станіслав Желіховський також пов'язує появу теми можливих виборів із ширшим політичним контекстом. За його словами, наразі немає очевидних ознак, що президентська кампанія може стартувати найближчим часом, однак сам факт появи таких сигналів може свідчити про підготовку до кількох сценаріїв.

Перший із них — можливий рух у напрямку мирного врегулювання. Експерт припускає, що якщо восени або ближче до неї з'явиться режим припинення вогню чи інший формат зниження інтенсивності бойових дій, це теоретично може відкрити дискусію про виборчий процес.

"Якщо справді буде якесь мирне врегулювання або запрацює режим припинення вогню, це може відкрити шлях до виборів. Тому Зеленський може цікавитися, чого йому очікувати: чи варто йому самому іти, хто буде сильним опонентом і якою може бути боротьба", — пояснює Фокусу Желіховський.

Другий можливий сценарій, за словами політолога, — підготовка до виборів у межах ширшої гри навколо легітимності влади, переговорів із РФ та євроінтеграції. Він наголошує, що твердження Росії про "нелегітимність" української влади є лише російським наративом, однак не виключає, що партнери можуть порушувати тему виборів у контексті майбутніх переговорів або руху України до ЄС.

"Можливо, це пов'язано або з майбутніми перемовинами, або з європейською інтеграцією. Для демократичних країн питання виборів завжди чутливе, особливо якщо йдеться про державу, яка претендує на вступ до ЄС", — зазначає експерт.

Водночас Желіховський підкреслює: якщо вибори справді готуватимуть ще до завершення війни, владі доведеться чітко пояснити, що змінилося порівняно з попередніми роками, коли голосування не проводили через воєнний стан.

Політолог не виключає і третього варіанту: інформація про розмову Зеленського із Залужним могла бути політичним "вкидом" для перевірки реакції суспільства.

"Можливо, це просто тест громадської думки. Але найбільш схожим на реальний сценарій мені все ж здається зв'язок із переговорним процесом", — підсумовує Желіховський.

Тим часом дії президента США Дональда Трампа останніми тижнями свідчать про зміну його підходу до війни в Україні. Глава Білого дому дедалі більше схиляється до посилення тиску на Кремль, а його останні кроки можуть наблизити завершення війни, хоча ще донедавна Трамп не демонстрував наміру сприяти саме перемозі України.

Також Фокус писав, що Валерій Залужний запропонував свою реформу Збройних сил України.