ППО, санкції та нові мирні ініціативи: що отримала Україна після зустрічі Зеленського і Трампа

Голова Офісу президента Кирило Буданов підбив підсумки зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа. За словами Буданова, сторони домовилися "інтенсифікувати переговорний процес на всіх рівнях".

"Разом з американськими партнерами ми чітко усвідомлюємо необхідність якнайшвидшого та справедливого завершення війни", — йдеться у повідомленні Буданова.

За підсумками зустрічі Зеленський назвав її "вдалою". Президент Зеленський повідомив, що під час переговорів сторони детально обговорили зміцнення української системи ППО, можливість передавання ліцензій на виробництво ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot, а також питання подальшої співпраці в галузі оборони між Україною та США.

28 липня Financial Times із посиланням на джерело, обізнане з деталями переговорів, повідомила, що спеціальний представник президента США з питань Близького Сходу Стів Віткофф та колишній старший радник американського президента Джаред Кушнер погодилися вперше відвідати Київ у межах мирних ініціатив. А видання The Hill повідомило про майбутній візит Віткоффа та Кушнера до Києва. За даними видання, цей візит спрямований на активізацію зусиль США щодо досягнення угоди про припинення війни Росії проти України.

Стало відомо, що законопроєкт про санкції проти Росії пройшов перше процедурне голосування в Сенаті США, повідомляє Axios. Його підтримали 86 сенаторів, 12 виступили проти. Законопроєкт надає право президенту США вводити мита в розмірі 100% на імпорт із країн, які закуповують російську нафту, уран і природний газ або допомагають обходити санкції. Він передбачає санкції щодо російських оборонних, енергетичних і фінансових організацій, тіньового флоту Росії, а також проти російських чиновників, олігархів та членів їхніх сімей. Це не остаточне рішення, це лише перший етап.

П’ять тем, які обговорювалися в Білому домі

Як не дивно, подробиці зустрічі в Овальному кабінеті, яка відбувалася за закритими дверима, поки що не стали надбанням громадськості, не було й звичайної пресконференції. Але загалом українські експерти оцінюють її як найпродуктивнішу. Хоча від розмов до конкретних дій має минути чимало часу.

Водночас, як зазначає політолог Олег Постернак, під час зустрічі у Вашингтоні завершився поворот Трампа та Білого дому в бік України, який розпочався на саміті в Евіані та продовжився на саміті НАТО в Анкарі. Тепер цей поворот логічно закріплюється в контактах президента Зеленського з Трампом та на зустрічах із конгресменами у Вашингтоні.

Як зазначив у розмові з Фокусом політолог, під час зустрічі домінували п’ять тем.

Перша тема, яка мала найбільший успіх, — це антибалістичні перехоплювачі та співпраця оборонно-промислових комплексів України. Це й зустріч із компанією Lockheed Martin, і обговорення DroneDeal.

Друга тема — питання, пов’язані зі спільним законопроєктом Грема та Блюменталя, його ухвалення.

Третя тема — пропозиції Джареда Кушнера щодо відновлення мирного процесу та мирного діалогу.

"У найближчі два тижні він приїде до України для зустрічей та обговорення нових пропозицій, які могли б стати поштовхом для мирного діалогу. Поки що це все лише теорія. Можливо, ідеї повітряного перемир’я, можливо, морського перемир’я", — наголошує політолог.

Четверта — тема Ірану в контексті того, що Україна атакувала іранське судно. Між Україною та Іраном сталося дипломатичне загострення та виникла військова кризова ситуація. Іран погрожував завдати удару балістичними ракетами.

"До речі, те, що ми завдали удару по іранському судну, яке перевозило боєприпаси, дуже позитивно оцінили у США. Це продемонструвало, що Україна — справжній союзник. Поки Європа боїться надавати військові бази, поки Європа вагається й ігнорує прохання Трампа допомогти та підтримати США у війні, Україна це робить. Сміливий крок, який в Америці дуже добре оцінили. Ціною цього стало загострення відносин з Іраном. Проте завдяки міністру закордонних справ України Сибізі, який каналізував і зняв напругу після вчорашнього контакту з міністром закордонних справ Ісламської Республіки Іран Аббасом Аракчі", — підкреслив політолог.

П’ята тема — вибір посла України в США. На думку Постернака, це питання обговорювалося, оскільки до складу делегації входив Рустем Умєров — майбутній куратор DroneDeal.

"Далі — практична реалізація домовленостей в Овальному кабінеті: візити Кушнера та Віткоффа до України та спроби оновити мирну програму. Далі — співпраця України та США в оборонній сфері. І по-третє, конкретні кроки, пов’язані з призначенням нового посла України в США. Я думаю, це відбудеться", — стверджує політолог.

Так, це відбудеться не відразу — для реалізації програм і проєктів знадобиться час. Але загалом це великий прогрес, вважає Постернак.

Нові підходи до мирного врегулювання

Цей візит для нас важливий, однак робити висновки ще зарано — як це часто буває. Головне зараз — не сама зустріч, а те, як ситуація розвиватиметься далі. Але вже очевидний плюс, вважає політолог Володимир Фесенко, — нас стали більше поважати завдяки військовим успіхам у війні з Росією. Водночас не варто розраховувати, що США повністю перейдуть на наш бік — ситуація в цьому плані навряд чи кардинально зміниться.

Насамперед, за словами політолога, це стосується подальшої участі та ролі США у переговорах із Росією щодо завершення війни. Це ключове питання. Щодо інших питань, пов’язаних зі стратегічним партнерством із США, на думку експерта, воно буде розвиватися.

"США не стануть для нас таким союзником, як Європа. Не буде безоплатної допомоги, як це було раніше. Тут нічого не зміниться, не варто жити ілюзіями. США зацікавлені у співпраці з Україною — і Трамп особисто цікавиться нами, і це добре. Однак важливо розуміти: партнерські відносини, які були за часів Байдена, вже змінилися. Їх більше немає. Але і Зеленський, і українська дипломатія зуміли пристосуватися до Трампа, навчилися з ним працювати — і це важливий результат, який нам потрібно зберігати", — зазначив у коментарі Фокусу Фесенко.

Як зазначає експерт, показово, що зустріч із Lockheed Martin відбулася, а переговори з Трампом також пройшли. Інтенсивність контактів говорить сама за себе: це вже четверта зустріч Зеленського в Білому домі за півтора року другого президентства Трампа, а загалом за цей час відбулося десять зустрічей. Мало хто у світі може похвалитися таким рівнем спілкування з Трампом. Упевнений, Зеленський входить до трійки світових лідерів за частотою контактів з американським президентом. І це для нас серйозний плюс, особливо в нинішніх умовах.

"Цей візит для мене особисто важливий тим, як далі діятимуть американці на російсько-українському напрямку: наскільки швидко вони почнуть діяти, що саме вони робитимуть, якими будуть їхні нові підходи? Поки що ці питання залишаються відкритими. І дуже показовим стане візит Віткоффа та Кушнера не в Україну, а саме до Москви. Важливо, якою зараз буде позиція США щодо Росії, якими будуть умови мирних переговорів — нові умови, адже Рубіо заявив про нові умови. Побачимо, що це буде. Зверну увагу, що Віткоффа та Кушнера не було на переговорах у Білому домі. Це важлива деталь, для мене це така цікава інтрига. Трамп обіцяв поїздку Віткоффа та Кушнера в Україну, але конкретики не було, і це мене трохи насторожує: чи визначилися американці зі своїми новими підходами — питання поки що відкрите", — підкреслює Фесенко.

Що стосується законопроєкту про санкції проти РФ та Ірану, який Сенат ухвалив у першому читанні, то остаточне голосування в Палаті представників відбудеться лише у вересні, після канікул. Сам факт ухвалення — це вже важливий результат. Загалом це позитивний крок. Але треба розуміти, що це не означає, що санкції відразу почнуть діяти.

"Мій прогноз: Трамп використовуватиме їх як засіб залякування — не як інструмент тиску, а як загрозу для Росії та Ірану. І застосовуватиме ці санкції він лише у разі загострення відносин з Іраном або Росією. Стовідсоткові санкції проти Китаю та Індії, думаю, він не вводитиме. Тиснутиме на закупівлі російської нафти, але, з огляду на нинішню інтенсивність відносин із Китаєм, він не вводитиме високих мит проти Китаю", — вважає політолог.

Важлива не лише зустріч у Білому домі — це, звісно, само собою, а й інші зустрічі Зеленського у США. Зокрема, розпочалася робота над ліцензіями на ракети-перехоплювачі для ППО. Відбулася зустріч із компанією Lockheed Martin.

"Але загалом візит був насиченим, дуже змістовним. І я вважаю, що він був для нас важливим і, в принципі, здебільшого позитивним", — зазначив політолог.

Менше слів — більше справ

Як вважають політологи, слід дочекатися офіційних заяв, а особливо того, що скаже сам Трамп. Адже з боку Білого дому пролунали лише лаконічні коментарі. Пресконференції після зустрічі не було, але це, на думку Фесенка, навіть добре.

"По-перше, це продемонструвало, що це робочий візит, без понтів, без піару. Але головна причина — насичений графік Трампа цього дня. Трамп із задоволенням поспілкувався б із журналістами, йому це подобається. Але одразу після зустрічі із Зеленським, яка тривала годину п’ять хвилин, розпочалася зустріч із Нетаньягу, а після цього були похорони Грема. Усе було розписано по хвилинах. Я так розумію, зустріч із Зеленським навіть трохи затягнулася, і Трамп поспішав. Спілкування з журналістами зайняло б ще пів години — на це не було часу", — зазначає Фесенко.

І, на думку Олега Постернака, те, що відмовилися від пресконференції, навіть краще — менше преси, менше провокаційних запитань і менше відповідей, які потім можна тлумачити як завгодно.

Фокус вів текстову трансляцію зустрічі Зеленського та Трампа. З’ясувалося, що вони розмовляли майже півтори години — з 16:50 до 17:52: ЗМІ повідомляли, що за планом розмова мала тривати 30 хвилин. Зустріч відбувалася в закритому режимі, але видання The Financial Times дізналося, що Зеленському мали зробити найщедрішу пропозицію з метою припинення війни.