Перед вторгненням ситуація була такою самою: чому таємний візит голови ЦРУ до Москви насторожив експертів

Інтригою останніх днів став несподіваний візит до Москви директора ЦРУ Джона Реткліффа, який 25 серпня прибув на американському військово-транспортному літаку Boeing C-17A Globemaster III з Риги до московського аеропорту "Внуково".

США попросили Україну призупинити удари по Москві, доки в російській столиці перебуває директор ЦРУ. Зокрема, не завдавати ракетних і дронових ударів по Москві, Санкт-Петербургу та північних регіонах РФ. Україна погодилася.

За словами журналіста Міхаеля Вайса, під час свого візиту він має намір попередити Кремль про необхідність утриматися від подальшої ескалації з боку Росії проти Європи та НАТО.

"Це пов’язано з інформацією, якою американська розвідка ділиться з поляками, країнами Балтії та скандинавами, і відбувається на тлі помітного зростання кількості ймовірних диверсійних операцій ГРУ та активності російських безпілотників. Див. Німеччину, Болгарію, Румунію тощо", — написав Вайс.

Він додав, що Реткліфф також є найбільш проукраїнським чиновником в адміністрації, відповідальним за надання допомоги Києву у проведенні глибоких ударів.

"Контекст тут важливий: Білл Бернс їздив до Москви у 2021 році, щоб попередити Путіна про… вторгнення в Україну", — написав він.

У Москві голова ЦРУ пробув кілька годин і покинув РФ. Причини його відльоту та пункт призначення поки що невідомі.

Збіг чи ні, але після несподіваного візиту Реткліффа Путін підписав одразу три закриті укази. Про це свідчать дані порталу правової інформації. А прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що візит директора ЦРУ до Москви був пов'язаний "з контактами спецслужб".

Візит голови ЦРУ може свідчити як про ескалацію, так і про мирний курс

Мета візиту не розголошується, і можна лише гадати, що ж робив у Москві Реткліфф, з ким зустрічався і про що йшла мова. А припущень безліч. Ось, наприклад, деякі українські військові канали написали, що, за даними розвідки, глава ЦРУ через Ушакова та Лаврова попередив Кремль про підготовку Україною за підтримки США ударів по інфраструктурі Росії та закликав до реальних компромісів і припинення війни.

Що стосується останньої версії, то, на думку політолога Руслана Бортника, голові ЦРУ не було потреби приїжджати до Москви лише для того, щоб про це повідомити. Він міг цілком спокійно сказати це по телефону. Тут немає нічого такого інтимного, що Реткліфф мав би приховувати, зокрема від свого оточення та від американської політичної системи. Це, здебільшого, українське бажання, щоб усе відбувалося саме так. Тут слід зазначити кілька фактів.

"Особистий характер візиту свідчить про те, що щось, мабуть, потрібно було обговорити в приватному форматі — щось дуже складне, інтимне, делікатне, що не можна було довірити телефонним лініям, навіть міжурядовим. Адже раніше він постійно спілкувався і з керівниками різних сфер, і з Бортніковим, головою ФСБ. Він постійно підтримував з ними контакт. Отже, потрібно було щось таке обговорити особисто. І це може стосуватися й Ірану, і Балтії, й інших країн. І може стосуватися України. Можливо, він привіз якесь послання. Бо востаннє голова ЦРУ приїжджав до Росії — це було, здається, у листопаді 2021 року, якраз перед вторгненням Росії в Україну. І тоді вони обговорювали це питання. Можливо, війна стоїть на порозі якоїсь нової масштабної ескалації. Можливо, він щось привіз. Або когось привіз. Або хотів когось забрати. Саме тому була потрібна фізична присутність. Саме тому був потрібен цей американський літак", — каже Фокусу Руслан Бортник.

Але це, як підкреслив політолог, лише припущення. Оскільки російська сторона заявляє, що зустрічі з Путіним не було, можна зробити висновок, що обговорювалися не стільки політичні проблеми, скільки питання безпеки — ті проблеми, які належать до компетенції спеціальних служб.

"Гадаю, що він, ймовірно, зустрічався або з керівництвом ФСБ, або з керівництвом СВР, або й з тими, й з іншими. Усе це відбувається на тлі відсутності візитів з боку Кушнера. Можливо, країни наблизилися або до нового рівня ескалації, або, навпаки, до якогось певного окремого миру. Хтось пише, що це пов'язано зі спробою запобігти російському нападу на країни Балтії. Мені здається, що зараз усі висувають бажану для себе версію", — зазначив Бортник.

На думку політолога, сьогодні не спостерігається, щоб США готувалися посилити тиск на Москву, особливо на тлі кризи на Близькому Сході та виборчого процесу.

Законопроект Ліндсі Грема про "пекельні санкції" відкладено. А посилення тиску на Москву сьогодні може призвести до зростання світових цін на енергоносії, що негативно позначиться на американських виборцях. Після виборів у США — так.

"Зараз, на мою думку, адміністрація Трампа намагатиметься максимально тримати все під контролем і не робити нічого, що могло б занепокоїти світ та погіршити економічне становище США. Висока ймовірність, що обговорювалися або Іран, або Близький Схід, або, можливо, відносини з Китаєм. Нагадаю, що найближчими днями відбудеться саміт ШОС.

І ось російські джерела повідомляють, що російська офіційна авіація кудись вилетіла. Вони доправили машину Путіна до Киргизстану, на саміт ШОС. Далі у нас ще саміт АТЕС і "Велика двадцятка". Ще у нас багато майданчиків, де відбудуться переговори Путін — Сі Цзіньпін і, можливо, навіть Путін — Сі Цзіньпін — Трамп. Є багато майбутніх прямих візитів, під час яких обговорюватимуться політичні питання", — підкреслює Бортник.

А те, що Путін у день візиту голови ЦРУ підписав якісь три секретні укази, може бути збігом. Адже будь-який указ готується заздалегідь.

Безпека країн НАТО та розмови про припинення військових дій

Інформації про мету візиту дуже мало, і можна лише здогадуватися. До того ж у відкритому доступі з'являється лише незначна кількість припущень або, можливо, навіть інформації. І цей візит можна пов’язати з кількома речами, розповідає Фокусу політолог Станіслав Желіховський.

"Я спираюся на те, що є, та на власні припущення, що насамперед це побоювання щодо можливої ескалації війни з боку Росії, і тут дійсно може йтися як про мобілізацію, так і про введення воєнного стану в Росії, і це стосується зміцнення зв’язків РФ із такими країнами, як Північна Корея, Іран, Китай тощо. Тобто, фактично, я вважаю, що цей візит був насамперед пов’язаний саме з цією ситуацією. Крім того, звичайно, це не може не стосуватися й можливих диверсій, і провокацій проти країн НАТО, і останнім часом з'являється чимало інформації про те, що Росія готує підривну діяльність усередині країн Блоку", — підкреслює політолог.

А, як зазначає експерт, диверсії проти країн НАТО або відбуваються, або їх запобігають (наприклад, у Словаччині — у сфері виробництва дронів), і за цим, найімовірніше, стоїть Москва. Така активність може дестабілізувати Альянс і посіяти невпевненість серед громадян, що зараз невигідно США: на тлі війни з Іраном вони не хочуть відкриття ще одного фронту, але в будь-якому разі будуть змушені реагувати.

"Ну і, очевидно, на переговорах у Москві питання Ірану також мало б порушуватися, з огляду на те, що зараз може статися новий виток ескалації, до того ж Трамп погрожує тим країнам, які мають тісні зв'язки з Іраном, а також різними заходами, ну і Росія, очевидно, є союзницею, тісним партнером Тегерана, і тут також може йтися про все це", — вважає політолог.

За словами Желіховського, не виключено, що порушувалася й тема відновлення переговорного процесу, щоб все-таки переконати Путіна в необхідності переговорів і шукати варіанти того, як можна вийти з того глухого кута, що склався останнім часом. І тут є інші ознаки того, що американці спілкуються з Росією. Ці дні ми очікували на приїзд Віткоффа та Кушнера в Україну, і, можливо, вони також мали прибути до Росії, однак цього не сталося, і це теж могло обговорюватися під час візиту Джона Реткліффа до Москви. І якщо дійсно Путін дав позитивний сигнал щодо відновлення переговорного процесу, адже саме Москва найбільше чинить перешкоди в цьому плані, то тоді, можливо, ці візити відбудуться в певній перспективі в майбутньому.

"Тому я припускаю, що такі основні теми могли порушуватися, хоча я й не виключаю, що могли бути й інші теми, пов’язані з двостороннім співробітництвом та іншими можливими питаннями. Не думаю, що Реткліфф чимось погрожував, тиснув тощо. Можливо, він привіз із собою якісь пропозиції, про які ми, звісно, зараз не можемо говорити, але вони можуть бути реалізовані, якщо Росія все ж таки піде на якісь кроки назустріч. Якщо Росія зробить кроки назустріч хоча б щодо одного з обговорюваних питань, це може позитивно вплинути на відносини між США та Росією", — підкреслив політолог.

Але, звісно, найголовнішим питанням є російсько-українська війна та її мирне врегулювання — так чи інакше, якщо ми говоримо про двосторонні відносини між США та Росією й загалом про геополітичний порядок денний. Тому, на думку політолога, такі питання могли так чи інакше порушуватися. Це й логічно, якщо не спиратися на ті дані, що з'явилися в ЗМІ.

Раніше спеціальні представники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер планували приїхати в Україну 24 серпня, у День Незалежності. Однак їхній візит відклали через посилення ракетних та безпілотних атак на Київ, повідомляв журналіст "Радіо Свобода" Алекс Рауфогл.

А українські високопосадовці дедалі більше переконуються в тому, що Вашингтон має брати участь у будь-якій мирній угоді з Росією. Однак існує проблема, яка полягає в тому, чи будуть американські переговірники домагатися угоди, яку Київ зможе прийняти.