Трамп готує "велику угоду": як Україна опинилася між переговорами США з Росією та Китаєм

У Нью-Йорку Зеленський заявив Дональду Трампу, що залучення Сі Цзіньпіна до мирних зусиль може вплинути на Путіна. 24 вересня у Вашингтоні відбудуться переговори Трампа та Сі — перший державний візит китайського лідера за 11 років. І, на думку політолога Віктора Тарана, можливі чотири сценарії:

• Китай допомагає, але по-своєму. Він не чинить відкритого тиску на Москву, але може непомітно підтримати енергетичне перемир’я та обмежити постачання компонентів подвійного призначення в обмін на поступки у торгівлі. Для України це найкращий реалістичний варіант.
• Китай як посередник. Китай погодиться на роль учасника мирного процесу, отримавши важіль впливу на Кремль. Ризик: інтереси України розчиняться в балансі великих держав.
• Тиск на Київ. Якщо Трамп побачить у війні перешкоду для угоди з Китаєм, він може тиснути не на Москву, а на Україну — через заклики до "заморожування" або умовність зимової допомоги. У найгіршому випадку Україна стане предметом торгу поряд із митами та Тайванем.
• Нічого не зміниться. Для Китаю головне — торгівля, мікросхеми, Тайвань та Іран. Про Україну згадають лише у загальній фразі.

"Прохання Зеленського є логічним, адже без Китаю тиск на Росію завжди буде неповним. Але чи спрацює цей план, покажуть не заяви після 24 вересня, а конкретні кроки, зокрема, реакція Москви на енергетичне перемир’я, готовність Трампа застосувати санкції згідно із законом Ліндсі Грема та поведінка китайських компаній у торгівлі з Росією", — зазначає Таран.

Але головне питання полягає в тому, чи зможе Трамп переконати Сі вплинути на Путіна, адже, по суті, відносини між США та Китаєм тільки-но почали налагоджуватися. Минулого року лідери двох держав зустрілися вперше за шість років, і багато чого з того, про що вони говорили, так і залишилося за закритими дверима. Тобто сказати, що кожен відстояв свої інтереси, — не можна. Та й що стосується російсько-українського конфлікту, як висловилися в Білому домі, — "треба дати їм можливість повоювати".

Трамп і Сі: зустрінуться, щоб узгодити графіки

В ідеалі Трамп не дарма підписав законопроект Грема — Блюменталя, чим надав собі повноваження щодо додаткових тарифів і мит проти Китаю. Він забезпечив собі значний вплив на Сі. Недарма були зроблені заяви про передачу Україні ліцензії, про потенційну передачу ракет у рамках ініціативи PURL. Тобто все це робилося в контексті зустрічі Сі та Трампа, вважає експерт аналітичного центру "Українська призма" та старший викладач кафедри міжнародних відносин Київсько-Могилянської академії Олександр Краєв.

Тобто це підготовка, кажучи мовою Трампа, формування колоди козирів, щоб грати з Сі в цю велику гру. Але проблема полягає в тому, що Трамп дуже пізно забезпечився козирями.

"У Сі також є досить непоганий набір того, чим він може зараз торгувати з Трампом. Це, по-перше, блокада 30 % водної території Тайваню завдяки силам берегової охорони Китаю. Це також його провокації в Південно-Китайському морі. Вони вперше за півтора року знову почали добудовувати острови Парасельського хребта. Це перегляд кордону в Японському морі, який вперше порушили з 2015 року. Хоча це провал готовності Китаю до нової торговельної війни. Вони собі такого ще навіть минулого року не дозволяли", — каже Фокусу політолог.

З одного боку, у Трампа є аргументи, але й Сі, очевидно, краще підготувався до цієї зустрічі, вважає експерт. Тим більше, що Дональд виявляє певну повагу до диктаторів. Він хоче сподобатися їм. Він хоче домовитися з ними. Тому є побоювання, що в результаті цієї зустрічі ми почуємо більш-менш загальні фрази про те, що Сі та Трамп не хочуть війни. Вони хочуть миру. Вони готові домовлятися. Вони готові вести переговори.

"Але я боюся, що ми не почуємо нічого конкретного. Тим більше щодо України, адже китайська дипломатія послідовно уникає розмов про Україну ще з 22-го року", — підкреслює Краєв.

Політолог Вадим Трюхан також переконаний, що Трамп і Сі не дійдуть згоди щодо жодного конкретного питання. За його словами, Китай намагатиметься закріпити свою зону впливу, яка охоплює Росію, Африку та Азію.

"Гадаю, це така зустріч, щоб узгодити позиції. Вони виступлять за все хороше проти всього поганого. Буде заява про неприпустимість ядерної війни, про необхідність якнайшвидше завершити всі війни. Якоїсь конкретики, яка б привела до закінчення війни між Росією та Україною або війни США проти Ірану, не буде. Але сам факт, що це зустріч двох ключових лідерів, ключових держав світу, є важливим", — каже Фокусу політолог.

За словами експерта, проблема полягає в тому, що, загалом, ані Трамп не збирається тиснути на Путіна, щоб той завершив війну. І Пекін цього робити не буде. Китаю вигідно, щоб війна тривала в такому млявому режимі якомога довше, бо він на цьому заробляє — продає комплектуючі для дронів і Росії, і Україні.

Рубіо та Лавров: посилення зусиль США

Набагато цікавішою є сьогоднішня зустріч Рубіо та Лаврова. Американська сторона передасть сьогодні російській стороні дві пропозиції. Перша — про енергетичне перемир’я, як його бачать американці разом із нами. Це має бути асиметричне та компромісне всеосяжне перемир’я.

"Ми не завдаємо ударів по їхніх НПЗ, портах, суднах, а вони не завдають ударів по наших ТЕЦ, ТЕС, ЛЕП. Питання продовольчої безпеки лише побіжно згадали. Якщо раніше це було частиною пакету, то зараз цього вже не видно. А друге — це питання відновлення переговорів у двосторонньому форматі. І тут, я думаю, мова йтиме про переговори не на рівні лідерів, а на рівні переговорних команд, скажімо так, без прізвищ", — підкреслює Вадим Трюхан.

На думку Олександра Краєва, росіяни, як мінімум, намагаються здійснити так званий "damage control". Вони просто побачили, що Україна прибула до ООН, Зеленський зустрівся з Трампом. Зустріч пройшла добре. І росіяни зрозуміли, що ситуація стає небезпечною, і вони втрачають перевагу в очах Трампа. Вони втрачають перевагу в цій переговорній стратегії. Бо одна справа, як Кушнер і Вітков розмовляли з Путіним, а зовсім інша справа, як Джон Реткліфф розмовляв із росіянами. Розмовляв так, що навіть Путін побоявся з ним зустрічатися. А Зеленський напередодні зустрічався в Ірландії саме з Реткліффом.

"Тобто росіяни намагаються просто уникнути ситуації, коли Америка підтримуватиме український підхід до миру. І тому вони відправили туди Лаврова. Тому, я думаю, що якогось конкретного результату не буде, але, швидше за все, ми просто побачимо, скажімо так, посилення американських зусиль для досягнення миру. Як мінімум, Рубіо подає це саме таким чином", — зазначає політолог.

Зустрічі Трампа із Зеленським та Сі Цзіньпіном, а також контакт Рубіо з Лавровим — це початок відновлення дипломатичного діалогу, вважає Трюхан. А скільки це триватиме і коли принесе результати, зараз передбачити практично неможливо.

"Усе залежить від того, чи буде чинитися серйозний тиск на Путіна. Чи захоче він сам вести переговори. Наразі серйозного тиску з боку США та Європи немає", — вважає політолог.

Якщо за результат вважати одну чи дві тристоронні зустрічі та просто початок переговорів про переговори, то так, такий результат можливий, і він може відбутися до листопада. Але на щось більше я б поки що не сподівався, — каже Краєв.

А крім того, за словами експерта, у листопаді відбудеться саміт АСЕАН, на який збирається Трамп. Є навіть ідея щодо місця, де може відбутися тристороння зустріч — Вашингтон–Москва–Пекін. Пєсков три тижні тому коментував цю тему і сказав, що Росія виступає за таку тристоронню зустріч. Буде важливо виступити в ролі такого об’єднуючого гравця для Китаю та США.

"Гадаю, зараз відбудуться проміжні переговори, спрямовані на те, щоб уже в Китаї спробувати зустрітися у форматі трьох сторін і домовитися про те, що потрібно рухатися до стратегічної стабільності у світі", — зазначив Трюхан.

Нещодавно Конгрес США розглянув законопроект про "пекельні санкції" проти Росії та Ірану: тіньовий флот, покупці російської нафти та мита до 100 % для країн, що підтримують Москву. Рішення щодо санкцій ухвалюватиме особисто Трамп.

А держсекретар США Марко Рубіо вважає, що війна йде не на користь України, а завдає Росії величезної шкоди.