Ілюзія енергостійкості: чи допоможе план Зеленського зберегти світло, воду й тепло взимку
Що дасть зимовий план Зеленського містам, де світло зникає на кілька діб ще до морозів? Президент заявив, що уряд підготувався до зими за чотирма напрямами — від додаткових поставок дизелю й захисту мостів через Дніпро до підтримки енергетики та допомоги людям під час блекаутів. Фокус з'ясував, чому сама наявність генераторів не гарантує, що після нового удару в кранах буде вода, а в батареях — тепло.
Президент України 10 листопада під час зустрічі зі ЗМІ в Данії, де перебував з візитом, заявив, що уряд передбачив алгоритм дій, аби вистояти взимку. План містить чотири основні вектори підготовки. Вони стосуються енергетики, додаткового постачання дизельного пального, захисту мостів через Дніпро та допомоги населенню під час блекаутів.
9 листопада під час засідання Ставки український лідер поінформував, що детально обговорив з представниками прифронтових регіонів наявні виклики від ворожих дій, що спрямовані проти мостів і енергетичної мережі. Росія має на меті роз'єднати Україну по Дніпру.
Зеленський запевнив, що заходи протидії цьому оновлюються кожного тижня, а Кабмін готовий займатися питаннями, які на місцях нібито не розв'язувались. З його слів, державні ресурси варто направити туди, де в цьому наразі є нагальна потреба. Президент вкотре озвучив, що центральна влада докладає зусиль і готова допомагати, але підкреслив, що і на місцевому рівні мають бути зроблені кроки, які раніше були визначені в планах стійкості.
Перед початком осіннього періоду Зеленський увів у дію рішення РНБО щодо стану виконання планів стійкості та підготовки до опалювального сезону. В межах нього передбачалось збільшити обсяг резервного живлення об'єктів життєзабезпечення (зокрема тепло- та водопостачання) на 20%, підготувати резерв пального (щонайменше на два тижні) для безперебійної роботи критичної інфраструктури.
5 листопада прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомляв, що уряд передасть столиці за рахунок резервного фонду (в межах програми забезпечення ОТГ мобільною генерацією) 10 додаткових генераторів для забезпечення роботи міського водоканалу. Також 21 генератор отримають 12 громад у регіонах. Перед отримувачами було поставлене завдання якнайшвидше підключити обладнання.
Ілюзія енергостійкості: чому резервні джерела живлення на критичних об'єктах часто не рятують під час блекаутів
Будь-яке місто має внутрішню систему розподілу електричної енергії, яка складається з двох частин: те, що генерується всередині населеного пункту і те, що ззовні та надходить до нього. Сумарна електроенергія розподіляється між споживачами. Як наголосив у коментарі Фокусу експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев, вони бувають різні. Діяльність одних споживачів визначає, чи будуть нормально функціонувати інші. Мовиться про об'єкти критичної інфраструктури. Та от вони повинні мати свої автономні джерела живлення, щоб не залежати від будь-яких факторів.
Всі інші споживачі можуть сподіватися лише на ті об'єкти генерації, які є всередині міста та які ззовні спрямовують свою електроенергію. Якщо місто може себе забезпечити завдяки власним джерелам, то переривання постачання ззовні ніяк не відображатиметься на його життєдіяльності. Воно переходить на свої джерела, збільшує їхні потужності. Але проблема виникає тоді, коли, наприклад, як це було у Києві, місто мало трохи більше 1 ГВт власної електрогенерації, але втратило її після обстрілів у січні 2026 року.
Тепер столиця залежна від зовнішнього енергопостачання, передусім з Рівненської АЕС. Якщо звідти воно припиняється, або якщо не працюватиме система розподілу електроенергії всередині міста, то відчувається її нестача у споживачів, у тому серед об'єктів критичної інфраструктури. Для того щоб працювали автономні джерела, зі слів Рябцева, потрібно перевіряти під їхнього впровадження, чи здатні вони запустити обладнання на цих об'єктах за відсутності зовнішнього живлення.
"Для будь-якого приладу є встановлена потужність та пускова. Друга значно більша за першу. Треба долати інерцію у двигунах, компресорах, насосах, техніці. Для нормального живлення водоканалу потрібно 50 кВт електроенергії, але щоб запустити ці об'єкти з такої потужності необхідно мати 100. В нас виходить так, що без зовнішнього живлення перейти на автономні джерела не виходить. От обладнання споживає 50, а ставлять потужністю 60 резервне джерело і звітують, що забезпечити автономію. А як тільки ззовні припинилось живлення, запустити об'єкти не вдається. Тому що ті, хто планували це — не є професіоналами, не мають достатньої компетенції", — каже Фокусу Рябцев.
На погляд експерта, ті, хто втілюють в Україні комплексні плани стійкості, не до кінця вивчають технічні питання. Він навів приклад, коли посадовець приходить на об'єкт перевірити там наявність резервних джерел живлення, ставить умовну галочку, що цим обладнанням котельня чи водоканал забезпечені, але не здійснює тестовий запуск, аби по факту перевірити, чи зможе об'єкт функціонувати в разі якщо зовні не надходитиме електроенергія.
"От приходить людина і каже їй показати, де встановили когенераційну установку. Їй показують. Вона питає, а чи приєднана вона, її запевняють, що так. Все, супер. Але ж, якби у цієї людини були мізки, вона б запропонувала вимкнути зовнішнє живлення та запустити установку, перевірити чи працюватиме обладнання. А воно не запускається. Ось спостерігається така непрофесійність у купі з відвертим заколисуванням громадян та брехнею, коли заплановані потужності видаються за такі, які вже працюють. Вони додаються до тих, які мають запрацювати у міжсезоння, дається все те, що було відновлено і поставлено за всі попередні роки. От що робить Шмигаль, розповідаючи про 2,2 ГВт розподіленої генерації. З яких у кращому випадку — реально 0,6", — наголосив Рябцев.
"Заповідник генераторів" та системні мікроаварії: який поточний стан української енергетики
Експерт з енергетики, співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук вважає, що нині Україна переживає етап деградації енергетичної системи, тобто поступове погіршення якості, втрату цінних властивостей об'єкта, елементів системи. Він зауважив на тому, що у період 2022-2023 років був етап "заперечення", коли енергосистему намагались відновлювати, проводили ремонтні роботи.
За його словами, другий етап, який передбачав "спротив", припав на 2024-2026 роки. Коли були пошкоджені ТЕС і ГЕС та роботи по ремонту і захисту продовжувалися, а кроки з захисту продовжувалися, але із розумінням, що обладнання і фінансів вже бракує. На цьому етапі з'явилась умовна паличка-виручалочка у вигляді "розподіленої генерації". Експерт вказав на те, що зараз триває етап "прийняття" не розваленої енергосистеми, але і такої, яка вже не потягне більшу промисловість, кількість населення, більші плани з минулого про експорт електроенергії.
"Російські удари далі підкошують як підстанції, так і ТЕС. Етап "прийняття" — це етап системних мікроаварій. Є великі системні аварії, які іменуються блекаутами (макроаварії), а є мікроаварії. Якщо хтось думає, що руйнування — це лише один елемент деградації, то це помилкове уявлення. Україна повернула не в той бік, коли почалася істерія із "розподіленою генерацією", а насправді перетворенням країни у "заповідник генераторів". І немає значення чи це генератор на 5 кВт чи на 1 МВт. А також формуванням нового ринку електроенергії, де ціна на кіловат для населення і бізнесу буде дорожчою, ніж у всіх сусідніх країнах. Ми несемося туди на повній швидкості", — наголосив Корольчук.
Як пояснив експерт, через постійні руйнування і неповноцінні ремонти підстанцій і об'єктів генерації (ТЕС, ТЕЦ, ГЕС) з серпня/вересня Україна увійшла в етап системних мікроаварій, які можуть призводити до блекаутів. Такими стали нещодавні відключення великих споживачів електроенергії (електротранспорт у Києві, водоканали). Сьогодні, з його слів, в енергосистемі не вистачає можливостей для оперативного їх перепідключення. Він також підкреслив, що мета ракетних ударів Росії по українській енергосистемі — це не її пряме знищення, а переведення в режим самоліквідації.
"Проте, жити очікуванням паніки та блекауту не варто. На черзі буде останній четвертий етап — інтеграція. Вні передбачає і можливі блекаути, і більш системні аварії, і регулярне використання накопичених генераторних потужностей. Такий собі мікс. Звичайно, капітальний ремонт постраждалих об'єктів енергетики у майбутньому частково може знизити частоту системних аварій. Але очікувати, що енергосистема повернеться до свого попереднього стану — не варто. Енергосистема — це не лише діючі АЕС, ТЕС, ГЕС, підстанції. Це можливість держави забезпечити ціну на електроенергію для споживачів (населення і бізнес), яка дозволить розвиватися країні, а не занепадати", — зазначив Корольчук.
Нагадаємо, раніше Фокус писав, що в Києві люди вирішили перекрити дорогу через тривалу відсутність електропостачання. Участь в акції взяли мешканці ЖК "Новий Автограф" у Дніпровському районі. Без світла люди залишались декілька днів, у домівках температура становила нижче +13 градусів.
Після російський ударів три ключові київські ТЕЦ більше не мають змогу виробляти необхідний обсяг енергії. Загальна генеруюча потужність ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 сягала до 1,3 ГВт, що дало б змогу допомогти Києву, де споживання електроенергії при мінусовій температурі повітря становить 2 ГВт. Однак через ракетні удари генеруючі потужності об'єктів знищені.