Бюлетень на обід, Чубакка в поліції: як українські вибори перетворювалися на політичний цирк

У цей день, 13 листопада виповниться 29 років від дня проведення першого засідання Центральної виборчої комісії в Україні, як незалежного колегіального органу. Тому саме ця дата вважається днем створення ЦВК. Тема виборів для українського суспільства залишається однією з найобговорюваніших, дискусії про майбутнє волевиявлення не стихають. Зеленський допускає варіант проведення онлайн-голосування, так би мовити прямо з окопу. Начебто такий формат мав би розв'язати питання доступності участі військовослужбовців, які перебувають на фронті. 

А от ЦВК вдався до більш неординарних пропозицій — обладнати тимчасові виборчі дільниці в автобусах. Мовляв, виборець заходитиме через передні двері такого "бусику", отримуватиме бюлетень і в кабінці віддаватиме свій голос, а виходити дозволено буде через задні двері. Такий варіант пояснюється прагненням забезпечити можливістю голосувати населення в тих громадах, де нема належних приміщень через наслідки війни. Всі ці задуми поки що залишаються лише на словах. Адже сьогодні в Україні законодавча база дозволяє проведення виборів тільки з особистою присутністю виборця на дільниці, яка має відповідати встановленим вимогам. Зокрема мати стаціонарну адресу, мінімальну площу від 50 до 90 квадратних метрів.

Автобуси у контексті виборів в Україні вже були й ставали символом фальсифікацій. У 2004 році під час четвертих президентських виборів українцям довелося обирати лідера у три тури. 3 грудня Верховний Суд визнав результати другого туру недійсними, тому відбулось повторне голосування. А все через так звані "автобусні тури": на транспорті з табличками на кшталт "Діти" або "Екскурсія" перевозили людей, які голосували по декілька разів.

Курсували такі спецавтобуси як в межах однієї, так і декількох областей. Лояльні виборці приходили на чергову дільницю, отримували бюлетені, а от відкріпний талон в них такі ж зацікавлені особи на дільницях не вилучали, аби дати можливість їм взяти участь в голосуванні на інших дільницях, куди доставляв автобус. Випадки перевезень виборців від однієї дільниці до іншої були зафіксовані та стали тоді наслідком введення обмежень на застосування відкріпних талонів. 

Вслід за автобусами йшли й ручки з чорнилами. Перші повідомлення про їх використання почали з'являтися у тому ж 2004-му. Галочка в бюлетені, поставлена такою ручкою, згодом на папері зникала. У деяких кабінках для голосування буцімто клали саме такі ручки, а коли на дільницях починався підрахунок голосів та відкриття скриньок, виявлялись "пусті" бюлетені, на яких чорнила вже видно не було. У зв'язку з цим потім українці взяли за правило приходити з власною ручкою. Але у 2019 такі випадки повторилися. Тоді поліція порушила кримінальні справи за фактом використання ручок з чорнилом, що за певний час зникає.

Вибори в Україні в різні роки супроводжувались усілякими казусами. Винахідливі українці приходили на дільниці в костюмах персонажів з "Зоряних війн", намагалися з'їсти власний бюлетень, а дехто з кандидатів у президенти засвітив його перед камерами, за що поплатився штрафом. Фокус підготував добірку курйозних інцидентів, які назавжди вписані в історію виборчого процесу України.

Космічний десант, "голодні" виборці та голі акції: найяскравіші курйози українських виборів

У жовтні 2015 року в Україні проходили місцеві вибори — люди обирали міських голів. Як і велося, Одеса відзначилась тоді підходом до процесу з гумором і креативом. На дільницю у Київському районі міста прийшов кандидат в образі відомого героя з "зоряної" кіносаги — Дарт Вейдер, від представляв "Інтернет-партію України" та був офіційно зареєстрований як Дарт Миколайович Вейдер. Його імені у списках виборців не виявилося, тож проголосувати не зміг.

Ситуація тоді мала свій розвиток — одеські правоохоронці затримали кермувальника авто, на якому приїхав Дарт Вейдер — Чубакку. Поліція вирішила перевірити документи (паспорт та водійське посвідчення) у "пілота космічного корабля", яких в того при собі не було, та вказала, що він неправильно припаркував автівку. Вейдер став на захист свого водія, пояснивши, що Чубакка — тварина, тож документі й прописка в нього відсутні. Аби затримати його, поліції довелося докласти зусиль, хутряний костюм на чоловікові передбачав рукавиці, які було проблематично зняти, аби одягти кайданки й доставити у райвідділ. Історія завершилась тим, що Чубацці довелося сплатити штраф розміром 170 гривень.

Щедрим на курйози виявся 2019 рік — в Україні проходили президентські та позачергові парламентські вибори. Одразу на кількох дільницях люди намагалися з'їсти свої бюлетені. Подібні випадки були зафіксовані у Дніпропетровській, Сумській, Львівській та Чернігівській областях. У Сумах чоловік при спробі винести бюлетень за межі дільниці був зупинений, після чого взяв його до рота та почав жувати. На вмовляння поліцейських та спостерігачів віддати його — не погоджувався. Та після того, як йому донесли, що за це передбачена кримінальна відповідальність, сумчанин все ж віддав пожований папір.

Цікавим цей випадок є тим, що бюлетень в руках чоловіка був чималого розміру. Помістити у роті такий — справа не з легких. Справа у тому, що тоді під час першого туру президентських виборів налічувалась рекордна кількість кандидатів — 39. Бюлетень був розміром 20 на 80 сантиметрів. Він став найдовшим в історії незалежної України. Тодішня голова ЦВК Тетяна Сліпачук повідомляла, що сумарна довжина всіх бюлетенів становила б 24 354 кілометри, а це дорівнює відстані від Києва до Монтевідео (столиця Уругваю).

З'їсти не один, а декілька бюлетенів у 2019-му наважилася 94-річна жінка у Львові, перед цим вона їх порвала. Це відбувалось під час позачергових виборів до Верховної Ради (діяла змішана виборча система, кожен отримував два документи: блакитно-сірий бюлетень передбачався для голосування за політичні партії у загальнодержавному окрузі, а світло-коричневий — для голосування за кандидата-мажоритарника у одномандатному окрузі). Жінка була внесена до переліку тих виборців, які не здатні самостійно пересуватися, тому мала голосувати вдома. Проте мешканка прийшла на дільницю і хотіла голосувати саме там. Після суперечок виборча комісія дозволила їй зробити свій вибір у стінах дільниці. Але кидати заповнені бюлетені у переносну скриньку вона відмовилась, наполягаючи на використанні стаціонарних. Врешті львів'янка вирішила порвати їх та пожувати.

До цього під час другого туру виборів президента вдалась і жінка у Кривому Розі. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вона почала їсти бюлетень, однак його частинку вдалося вихопити. Поліцейські тоді склали протокол про адміністративне правопорушення.

Під час другого туру українці також демонстративно знімали штани, жартували про замінування дільниць та тікали з бюлетенем на велосипеді. 55-річний житель Миколаївської області, який був обурений тим, що йому не вдалося проголосувати проти всіх, спустив штани та білизну і в цю миті вийшов із кабінки до людей. А в Нікополі чоловік у нетверезому стані після того як проголосував показово кинув свій рюкзак на підлогу і озвучив, що там бомба. Його слова виявилися неправдивими. На Київщині у місті Кагарлик виборець з бюлетенем, вийшовши з кабінки, оминув скриньку та попрямував до свого велосипеду й покинув місце голосування. Поліція після виклику членів ТВК прибула за адресою проживання правопорушника, де його дружина віддала два екземпляри бюлетенів.

Друкувати бюлетені прямо на місці, використовуючи принтер — а чи законно це? Залежно від того, де саме проходить голосування. Особлива процедура, яка передбачена законом, дозволялась на антарктичній станції "Академік Вернадський" (острів Галіндез). У 2019-му ЦВК напередодні виборів спрямувала на континент електронні скан-копії, а роздрукували бюлетені звичайним принтером вже там члени ДВК. Полярники подбали про кабінку для таємного голосування, вона була саморобна із підручних матеріалів, як і скринька.

Тоді свої голоси за кандидатів у президенти віддали 36 із 37 зареєстрованих українських виборців в Антарктиді. Після здійснення підрахунку голосів скан-копію протоколу з мокрими печатками та підписами були скеровані до ЦВК через електронну пошту, а оригінали документів і бюлетені опечатали. Згодом їх доставили в Україну, коли експедиція поверталась на рідну землю з крижаного континенту.

Адмінпротокол для Зеленського та битва ініціалів "Ю.В.": незвичні епізоди президентських перегонів

Під адміністративні порушення з послідуючим штрафом підпали у 2019-му не лише ті виборці, що намагалися проковтнути свій бюлетень, а й чинний глава держави Володимир Зеленський, який його засвітив на широкий загал. На ту мить він був кандидатом в президенти і на прохання ЗМІ показав свій заповнений бюлетень, чим порушив таємницю голосування. Тоді, у квітні, він пояснив свій вчинок тим, що розгубився, і повернув його до камер журналістів.

"Журналісти мені сказали: "Будь ласка, не поспішайте вкидати, покажіть людям". Я не зорієнтувався і показав", — розповів Зеленський.

Поліція навідалась у штаб Зеленського та склала адмінпротокол. Як наслідок — його чекав штраф у 850 гривень.

Курйозним стало у тому ж 2019 році наявність одразу двох Тимошенків у списку кандидатів у президенти України. Не лише прізвища, а й збігалися ініціали — "Ю.В.". У березні під час президентських виборів у бюлетені були вказані: Тимошенко Юлія Володимирівна (представляла партію "Батьківщина") та Тимошенко Юрій Володимирович (самовисуванець, позафракційний нардеп VIII скликання). Перша тоді заявила, що це була спроба відтягнути в неї голоси, сподіваючись на неуважність виборців, і подала до суду. Юрій Володимирович йшов у списку поруч з нею, оскільки був дотриманий алфавітний порядок у бюлетені, в якому загалом було вказано 39 кандидатів.

"Це вони розраховують таким шахрайським, принизливим способом забрати у мене на виборах якісь відсотки і передати людині, яка нічого спільного не має з президентством", — стверджувала тоді Юлія Тимошенко.

Верховний Суд відхилив її позов й залишив однофамільця у списку. Він за результатами голосування 31 березня набрав 0,62% голосів, тоді як Юлія Тимошенко 13,40%. У другий тур виборів їй пройти не вдалося.

Канабіс, довічне для корупціонерів, урізання ВР: що затіяли на місцевих виборах у 2020-му

Після завершення президентський виборів-2019, де перемогу у другому турі здобув Володимир Зеленський, восени 2020 року в Україні відбулися місцеві вибори. Тоді новообораний лідер держави вдався до ініціативи під назвою "П'ять запитань від президента". Опитування фінансувала партія "Слуга народу". Таку ідею розкритикувало експертне середовище, зокрема політологи, яке вбачало в цьому зловживання адмінресурсом та приховану агітацію.

Громадянам після голосування біля дільниць люди у білих накидках пропонували відповісти на такі питання, викладені на папері:

1. Чи потрібно ввести довічне ув'язнення за корупцію в особливо великих масштабах?
2. Чи підтримуєш ти створення на Доннечині вільної економічної зони?
3. Чи потрібно скоротити кількість нардепів у Верховній Раді до 300?
4. Чи підтримуєш ти легалізацію медичного канабісу для зменшення болю у важко хворих?
5. Чи потрібно Україні на міжнародному рівні порушити питання про використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом?

Тоді були встановлені спеціальні скриньки для збору аркушів з опитуванням від Зеленського. Президент запевняв, що цей процес на відміну від референдуму, не мав ніяких прямих юридичних наслідків. А тодішній очільник МВС Арсен Аваков заявляв, що таке опитування поза виборчою дільницею не порушує закон України, бо не встановлює особу, як цього потребує бюлетень, не розкриває її персональних даних. Він також наголошував, що українці мали право відмовитися відповідати на ці питання. Його заява стала реакцію на скарги, які тоді почали надходити від виборців, зокрема у Києві як на хід проведення такого зрізу думок, так і на сам факт цього процесу.

Пізніше, влітку 2021 року, Комітет виборців України повідомив, що партія "Слуга народу" на ту мить так і не відзвітувала про витрати за таке опитування від президента. КВУ наголосив на негативній тенденції щодо надання політсилами легальних можливостей для уникнення фінансової звітності. Там констатували, що така ситуація негативно позначається на прозорості діяльності партій і навели приклад, що "слуги" не оприлюднили тоді інформацію про витрати на президентське опитування, проведене в день голосування під час місцевих виборів у жовтні 2020 року, хоча запевняли, що витрати будуть відображені у фінансовому звіті партії.