Мільярди освоїли, а захист не побудували: хто залишив енергетику України під ударами РФ

Те, про що українці здогадувалися, про що попереджали експерти і що заперечували чиновники, — сталося. Тимчасовій слідчій комісії стало відомо, що жоден об’єкт енергетичної інфраструктури Київської області не був належним чином захищений від ударів дронів. Але при цьому на захист списали мільярди.

Як написав народний депутат Олексій Кучеренко, який увійшов до складу слідчої комісії, жоден із 26 об’єктів захисту не добудовано, хоча у звітності вказано, що середній рівень готовності становить 55%. Методика оцінки готовності невідома, акти виконаних робіт представлені лише на 15% від загальної вартості проєкту.

Загальна початкова вартість робіт — близько 1,8 млрд грн, аванси склали 750 млн грн, а терміни здачі об’єктів переносилися вже тричі; роботи мали бути завершені до 1 жовтня 2026 року. Наразі підрядник додатково вимагає 400 млн грн.

При цьому, за оцінками Генштабу, у частині проєктів не враховано загрозу ураження безпілотниками — тобто будували абияк, аби було що. А все тому, що будівництво розпочалося без готової проєктної документації.

Генеральними підрядниками без проведення конкурсу було обрано дві компанії, пов’язані, за наявними даними, з одним кінцевим власником — Любомирою Кожушко. Вона також фігурує у розслідуваннях щодо можливого завищення вартості інших будівельних підрядів. За словами замовника, вказівка працювати саме з цими компаніями надійшла від першого заступника голови КОВА Руслана Олійника.

Постачанням металу та комплектуючих займався Володимир Соколов (той самий, у якого в пентхаусі живе крокодил. Прим. ред.). Однак офіційних договорів з його структурами, за твердженням підрядників, не було: взаємодія будувалася переважно на усних обіцянках.

Ця система формувалася під керівництвом КОВА Миколи Калашника, який згодом став міністром відновлення, а його заступник Руслан Олійник також перейшов до міністерства, але нещодавно подав заяву про звільнення.

Ситуація зайшла в глухий кут. З енергетиками ("ДТЕК Київські регіональні електромережі") будівництво практично не узгоджували, про графіки їх поінформували лише в червні. А через триваючі роботи енергетики не можуть підключити необхідне додаткове обладнання до настання холодів, а термінів завершення будівництва немає.

Прийнято політичне рішення про передачу об’єктів Агентству з відновлення, але поки що це неможливо через відсутність актів про виконані роботи. Подальше фінансування заблоковано, а генеральний підрядник так і не зміг відповісти, чи здатний він завершити об’єкти без додаткових коштів. Представники енергетичної компанії заявили, що за умови нормального проектування та попередньої перевірки підрядників об'єкти вже могли б бути побудовані.

Комісія дійшла висновку, що необхідно звернутися до СБУ, ДБР та Нацполіції для перевірки можливих злочинів; вимагати проведення фінансово-господарської ревізії Департаменту КОВА; звернутися до Кабміну з вимогою забезпечити завершення будівництва; запропонувати розробити законодавство щодо "планів стійкості" та фінансової дисципліни бюджетів під час воєнного стану.

А тим часом права рука міністра Калашника та вже колишній заступник Руслан Олійник уже написав, що він не винен у тому, що нічого не побудовано. Що захист енергооб’єктів та реалізація планів сталого розвитку перебували в особистій відповідальності Калашника, який щотижня звітував про їх виконання. Договори укладав Департамент регіонального розвитку, який не підпорядковувався автору заяви. Курирувала все заступниця, близька до Калашника. Як підкреслює автор, укласти контракти на 26 об’єктів без узгодження та прямої вказівки Калашника було неможливо. Тому він днями написав заяву про звільнення.

Захистом енергооб'єктів займаються різні структури, тому це не має сенсу

Ситуація із захистом підстанцій виглядає наступним чином: відповідальність за їхній захист розподілили між УК "Енерго" та Агентством відновлення, яким раніше керував Мустафа Найєм. На жаль, проєкти, за які відповідало Агентство відновлення, у низці напрямків не були реалізовані якісно, розповідає Фокусу енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв.

Єдиним винятком, на думку експерта, стала підстанція 750/330 кВ поблизу села Наливайківка Макарівського району, яка пов’язана з Рівненською атомною електростанцією і до якої підведено лінію від Хмельницької АЕС. Рівень захисту цього об’єкта досить високий. А загалом ситуація із захистом підстанцій навколо Києва та об’єктів ДТЕК залишається неоднозначною. При цьому показово, що підстанції на кордоні з Румунією мають надійний захист.

З огляду на ситуацію на енергетичних об’єктах України, вже застосовуються рішення з використанням великих захисних конструкцій та мішків із наповнювачем, підкреслює співрозмовник. І зазначає, що саме в цьому напрямку необхідно рухатися, щоб максимально захистити трансформатори — найважливіше й найдорожче обладнання. До того ж воно є унікальним.

"В Україні практично не залишилося виробників потужного трансформаторного обладнання. Невеликі трансформатори виробляються, але великі силові установки — ні. Раніше таке обладнання випускали в Запоріжжі, проте зараз відповідні потужності недоступні. Тому трансформатори доводиться закуповувати в Європі та навіть Африці. Саме тому необхідно забезпечити точковий захист, який дозволить хоча б уберегти трансформаторне обладнання від ударів дронів", — вважає експерт.

Але й не варто нехтувати відповідальністю за захист об'єктів енергетики. Вона, за словами Ігнатьєва, має визначатися залежно від того, хто безпосередньо відповідав за реалізацію проєктів.

"Якщо йдеться про об’єкти Агентства з відновлення, відповідальність слід встановлювати щодо керівництва агентства та співробітників, які курували відповідні проєкти. Цим мають займатися правоохоронні органи. Що стосується обласних державних адміністрацій, проблема полягає у відсутності нормативного документа, який прямо зобов'язував би їх будувати подібні захисні споруди. Тому притягнути їх до відповідальності складно через відсутність чіткої нормативної бази та доказів порушення конкретних зобов’язань", — вважає фахівець.

Насамперед сьогодні, на думку Ігнатьєва, необхідно забезпечити пасивний захист енергетичних об'єктів та посилити державний контроль за їхньою безпекою. Крім того, держава повинна мати реальні важелі впливу як на державні, так і на приватні енергокомпанії. Потрібна єдина державна стратегія захисту енергетики.

Причина полягає не лише у відсутності захисних споруд, а й у відсутності ППО

Усі говорять про необхідність посилити контроль і відповідальність за будівництво, але реальних дій немає, вважає економічний експерт Геннадій Рябцев. Якщо виявлено порушення та неефективне використання коштів, мають бути конкретні рішення, звернення до суду та політична відповідальність. Зараз усі обговорюють, що потрібно робити, але ніхто нічого не робить. Питання в тому, чи можна ще виправити ситуацію.

"У нас зараз дещо зміщений — причому, як на мене, штучно зміщений — акцент у бік того, що в цьому винна Державна служба відновлення, оскільки вона не захистила енергооб’єкти залізобетонними конструкціями. Але це ж невірно, це неправильно. У нас зараз проблема не в наявності чи відсутності залізобетонних конструкцій. У нас проблема зараз у тому, що немає достатньої кількості засобів ураження реактивних дронів. Реактивні дрони просто долітають до цих конструкцій, які, як ніхто не думав, потрібно захищати. Адже більшість об'єктів, які підлягали захисту в першу чергу, — це об'єкти, розташовані в прифронтових регіонах", — підкреслює у коментарі Фокусу Рябцев.

За його словами, ніхто не мав наміру захищати підстанції, тобто не виділяв коштів на захист об'єктів на Львівщині, Тернопільщині, Івано-Франківщині та Рівненщині. На це немає ресурсів. Це по-перше. А по-друге — до цих об’єктів долітає дуже багато безпілотників. Крім того, реактивний дрон насамперед вражає не трансформатори. Він вражає ті пристрої, які просто неможливо захистити інженерними засобами.

"І не треба тут розповідати про те, що в усьому винна відсутність захисту. Проблема тут саме в тому, що Міністерство оборони прогавило те, що Росія почала нарощувати випуск саме цих засобів ураження — "Гераней-5" і "Бандеролей". І кожен четвертий із них потрапляє в той самий об’єкт, який зараз ремонтується, який зараз відновлюється. І до чого тут енергетики? Енергетики просто не встигають відремонтувати те, що пошкоджено. Або їм не дозволяють ремонтувати, бо постійні тривоги", — вважає експерт у галузі енергетики.

Якби сили оборони збивали всі засоби ураження — ті самі дрони — на тому ж рівні, на якому вони збивають пропелерні літаки, тобто десь понад 90 %, — то тоді цієї проблеми не було б. І енергетики розраховували на те, що вони не долетять до тих самих об’єктів. А захистити всі 2,5 тисячі енергетичних об’єктів по всій країні — нереально.

"А крім того, як захистити повітряну лінію високої напруги? Як захистити ці ізолятори у вигляді скляних тарілочок, які там висять і які теж розбиваються? Які треба зняти, цю саму люльку, знеструмити цю високовольтну лінію — або, якщо не знеструмлювати, то підготувати, використовувати спеціальне обладнання для того, щоб усе це замінити. А якщо вони не можуть це замінити, бо літак пролітає щодня по 10 разів, — ну ось це проблема. І доти, доки не захистять енергетиків, доти у нас будуть проблеми з енергетикою", — констатує Геннадій Рябцев.

А тим часом прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що Кремль не погодиться на енергетичне перемир'я і що переговори з цього питання навіть не розпочиналися. За словами Пєскова, енергетика виявилася "слабким місцем" України, тому жодних домовленостей не буде.

І, як повідомляв Фокус, експерти попереджають: енергосистема працює на межі своїх можливостей, а відключення можуть тривати до 72 годин. Ситуація, як зазначають експерти в галузі енергетики, є критичною. Це ще не блекаут — коли немає можливості відновлення після збою. Поки що це відключення електроенергії.