Економіка КНР втратила через війну в Україні добру сотню мiльярдiв доларів США, пише економiст Вiталiй Шапран. Тож у влади КНР є всі причини бути дуже незадоволеною поведінкою Путіна, тому вiн i почав розмовляти мовою миротворця.
На думку економіста Віталія Шапрана, нинішні війни проспала передусім фінансова розвідка. Адже тероризм (у тому числі державний) немислимий без солідного фінансування, і з ним можна боротися, лише відрізавши йому грошові потоки.
Незалежність мало чого варта, якщо не вміє боронитися. Один із засобів захисту — виявлення та нейтралізація прихованих агентів впливу ворога, а таких перевертнів у владі безліч, переконаний економіст Віталій Шапран.
Заявивши про готовність Росії обійтися без ворожих валют, Путін подарував Росії повноцінну кризу, констатує економіст Віталій Шапран. У результаті, за формально благополучного наповнення бюджету, Кремль має величезні проблеми насправді.
"Ризики війни б’ють по росіянам. Будь-який корабель в російських водах наражається на небезпеку. Кількість бажаючих перевозити вантажі для росіян Чорним морем буде стрімко падати. Власних же ресурсів для забезпечення страхування морських перевезень в РФ немає". Думка.
У виході із зернової угоди Путін поводиться як примхлива принцеса, за влучним зауваженням економіста Віталія Шапрана. Він намагається виторгувати скасування санкцій для Росії — але насправді експорт зерна для нього ще важливіший, ніж для України.
Відмова від готівки в Україні — процес правильний, переконаний економіст Віталій Шапран. Але його потрібно здійснювати плавно, тоді він принесе користь економіці країни.
На валютному ринку встановилася відносна стабільність курсу. Про її причини, а також про нещодавні нововведення Нацбанку, які треба розуміти всім, розповідає економіст Вiталій Шапран.
Підрив Каховської ГЕС переводить Росію в стан абсолютного терориста. І це дає підстави для конфіскації на користь України заморожених на Заході російських активів, вважає економіст Віталій Шапран.
"Замість доплат військовим ми можемо сказати: "ура!", в нас інфляція нижче ніж в Туреччині, Молдові, Аргентині і навіть Угорщині. Інфляцію в танк не посадиш і в окоп не запросиш. Якщо б в Україні інфляція за підсумками 2022 року становила 30-40%, а монетарні умови були трохи м’якіші, то нічого б катастрофічного не відбулось". Думка
