Трагедія 128-ї окремої бригади не має повторитись — ніколи і ніде, закликає військовослужбовець Юрій Гудименко. А для цього ЗСУ мають перестати бути маленькою радянською армією — інакше просто не вижити.
Голосування у Верховній Раді щодо заборони проросійських церковних організацій — це лише початок процесу, пише блогер Юрій Гудименко. До реального зникнення УПЦ пройде ще чимало місяців або навіть кілька років.
У США є традиція — у деякі дні піднімати над Капітолієм чорний прапор на згадку про військовополонених і зниклих безвісти на війні. Для нинішньої України — цілком доречна акція, вважає військовослужбовець ЗСУ Юрій Гудименко.
Рік тому блогер і боєць ЗСУ Юрій Гудименко боровся за визволення села Дементіївка у Харківській області. Тепер він повернувся туди, щоб побачити практично мертвий світ.
575 ракет Х-55 разом із 11 важкими бомбардувальниками передала Україна Росії в девʼяностих роках. Тепер ці ракети летять по наших містах, наших домівках і вбивають нас, нагадує воїн ЗСУ Юрій Гудименко.
"Коли ми бачимо наші зруйновані міста, коли ми бачимо страждання дітей, коли ми розуміємо, якими шрамами залишиться війна на нашій землі – ми п‘ємо гнів з бездонних колодязів наших душ. І це правильно. Гнів придає сил". Думка
"Ті, хто мали б стати мерами міст, міністрами, реформаторами, депутатами, ті, хто хотів би і міг змінити щось на краще — будуть лежати у землі. Їх уже багато, а буде ще більше. А з тих, хто повернеться живими, буде величезна кількість поранених, скалічених чи просто психологічно травмованих". Думка.
"Ніхто прям завтра в Гаазький трибунал Путіна не привезе. Це факт. Але рішення Міжнародного кримінального суду про арешт Путіна матиме наслідки. І наслідки серйозні". Думка.
"Нинішній підхід до мобілізації лякає. Люди починають боятися людей у камуфляжі, боятися своїх же власних Збройних сил. А мені, як частині цих Збройних сил, хотілося б, щоб мене не боявся свій народ. Я абсолютно впевнений, що нормальний системний підхід до мобілізації дасть і необхідну кількість людей, і ці люди будуть мотивовані". Думка.
"Не може бути, щоб Героями країни одночасно були і Бойко, і командир батальйону, який загинув, виводячі своїх морпіхів із оточення. Або-або. Або жива, здорова проросійська тварина, що кликала сюди Росію — або той, хто загинув молодим, виправляючи наслідки дій попереднього. І з цим потрібно щось робити". Думка.
