2 вересня 1945 року на лінкорі "Міссурі" капітуляцію від Японії на рівні з іншими союзниками приймала й делегація від Республіки Китай. Китай найбільше постраждав від війни з Японією, по суті, став першою жертвою її агресії – якщо не у далекому 1931 році, то влітку 1937 року точно. Фокус розбирався, що трапилося з Китаєм після капітуляції Японії.
Токійський процес, або Міжнародний воєнний трибунал для Далекого Сходу — суд над японськими воєнними злочинцями, що проходив у Токіо з 3 травня 1946 року по 12 листопада 1948, 2 роки, 5 місяців і 9 днів — і був тривалішим за Нюрнберзький. Обвинувальний висновок у справі 28 головних японських воєнних злочинців було складено від імені США, Китаю, Великої Британії, СРСР, Австралії, Канади, Франції, Нової Зеландії, Нідерландів, Індії та Філіппін. Фокус занурився в деталі Токійського трибуналу.
2 вересня 1945 року на американському військовому лінкорі «Міссурі» відбулася церемонія капітуляції Японії перед арміями союзників. Японську делегацію очолив міністр закордонних справ Мамору Сігеміцу та представник генштабу Йосідзіро Умедзу. Генерал Умедзу погодився прибути лише після наполягання імператора Хірохіто. Після п’яти хвилин ганьби японська делегація підписала капітуляцію. Її прийняв командувач американськими військами генерал Макартур, представник СРСР українець генерал Кузьма Дерев'янко, представники Великої Британії, Китаю, Нідерландів, Австралії, Канади, Франції та Нової Зеландії.
В останній день літа, 31 серпня 1907 року Велика Британія та Російська імперія уклали угоду про перерозподіл сфер впливу в Персії, Афганістані та Тибеті. Ця угода завершила майже столітню боротьбу між двома країнами за Центральну Азію. Проте насправді зміни, які вона віщувала, стосувалися не лише цього далекого на той час від цивілізації регіону, а усієї планети.
Тезу про новий світовий порядок досить часто любили вживати американські посадовці упродовж 1990-х років. Ця звичка поступово перекочувала й у XXI століття — йшлося про атаки на США 11 вересня 2001 року — а потім ця фраза уже стала вживатися як бюрократичний штамп або канцеляризм. Останніми роками фразу про новий світовий лад вживають уже політичні опоненти США, відтак в інформаційному просторі «демократичного табору» вона останнім часом несе негативне забарвлення. Фокус розбирався, чому так вийшло.
Офіційний Пекін вважає його сепаратистом, який прикривається релігією. Для демократичного світу далай-лама — лауреат Нобелівської премії миру, борець за волю свого народу… Така собі версія Магатми Ґанді 2.0. А для мільйонів послідовників ламаїзму він — втілення живого бога, від якого комуністичний уряд КНР хоче «довідку» про те, що релiгiйний провiдник справді є божеством. Фокус розбирався, хто такий далай-лама, чому лідер народу Тибету зараз проживає в Індії та як взагалi уживаються мiж собою тибетські буддисти та китайські атеїсти-комуністи.
Не пройшло й кiлька мiсяцiв від завершення Зимової війни, як Балтійський регіон отримав новий досвід — капітуляції без бою з боку Литви, Латвії та Естонії, які по черзі, практично без жодного спротиву були анексовані Радянським Союзом. Чи була альтернатива у цих маленьких держав, чи вдалося їм таким способом уникнути «марних жертв» та чим їхній досвід цінний для України? Відповіді на ці питання з’ясовував Фокус.
80 років пройшло від моменту, коли пролунало звернення імператора Хірохіто до нацiї — фактична капітуляція Японії відбулася 15 серпня 1945 року. Фокус роздумував про роль ядерної зброї та участь українців у цьому менш відомому загалу етапі Другої світової війни.
США готові анексувати частину Росії? Ні, це не черговий екстравагантний випад Дональда Трампа. Це ідея підполковника Джеффрі М. Фріца, яка розлетілася американськими та світовими ЗМІ. Офіцер пропонує купити у РФ Командорські острови за $15 млрд. Фокус розбирався, наскільки цінні ці острови, що отримає у такому разі Америка та що втратить Росія.
Націоналістична Січ у комуністичному Китаї: що насправді робили українці у Харбіні та як будували Далекосхідну Січ.
