МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Автори
Іван Янюк

Іван Янюк

Кандидат історичних наук, аналітик міжнародних політичних процесів. Експерт НАЦ "Українські студії стратегічних досліджень"
Всього: 203 публікації
  • Дмитро Байда Вишневецький: міжнародний авантюрист та кондотьєр чи патріот своєї Батьківщини та борець за українську державність, яку він ледь не відновив менш як за століття після її ліквідації? Що ми знаємо про легендарного князя-козака? Яка його роль у заснуванні Запорізької Січі та як у XVI столітті переплелись історичні стежки сучасного маленького містечка на Тернопільщині та Запоріжжя, на території якого в ті часи було дике поле? Фокус зібрав найважливіші моменти з життя неординарної особистості – засновника першої Запорізької Січі, яка стала джерелом розвитку українського козацтва.

  • Відкриття Америки Христофором Колумбом у 1492 році вразило увесь світ і змінило його назавжди до невпізнання. Але відбулося це не одразу, а за кілька десятиліть потому. Сам Колумб навіть не зрозумів, що він зробив — так до кінця життя й думаючи, що доплив до Індії з іншого боку. Проте саме час, коли він ступив на берег, як потім з’ясувалося, нового континенту, вважається однією із переломних точок в історії. Цю подію більшість істориків вважають моментом завершення епохи Середніх віків і початком Нового часу. Проте насправді європейці відкрили новий континент ще за пів тисячоліття до подорожі Колумба і навіть заснували там кілька поселень. Зараз це вже доведений науковий факт, який не підлягає оскарженню. Фокус розбирався, чи залишається актуальним відкриття Христофора Колумба.

  • День Аляски — офіційне свято в США, яке відзначають 18 жовтня. У цей день територія Аляски остаточно була передана від Росіiйської імперії до США. Фокус розбирався із російською колонізацією Північної Америки і з тим, чому ця справа із тріском провалилася.

  • Ще недавно вважалося, що Арктика вкрита кригою навiки. Та все змінюється — навіть арктичний пейзаж. Зважаючи на колосальнi запаси ресурсів та логiстичний потенціал, Арктика є ласим шматком для США, Китаю та Росії. Як співпраця великих держав в цьому регіоні вплине на увесь світ, а зокрема — на Україну, і як російсько-українська війна впливає на арктичний порядок денний, з’ясовував Фокус.

  • В просторій заповненій людьми залі за позолоченим столом троє поважних чоловіків підписували угоду, яка мала змінити світ. І тут пролунав стукіт у величні двері, які закривали вхід до цієї зали. Два міністри закордонних справ та один посол, які сиділи за столом, негайно піднялися: адже двері прочинилися і до зали зайшов господар усієї конференції – рейхсканцлер нацистської Німеччини Адольф Гітлер. Фокус розбирався у перипетіях та історичних передумовах укладеного 27 вересня 1940 року Троїстого пакту, який ознаменував юридичне оформлення «держав Осі».

  • 505 років тому десятим падишахом Османської імперії став 25-річний Сулейман. Ера його володарювання вважається "золотим віком" Османської імперії. В Україні про нього знають як чоловіка легендарної Гюррем-султан або Роксолани. На батьківщині ж цього видатного правителя шанують за його закони, внесок у культуру та й, ніде правди діти — його завоювання. Він правив понад пів століття і справедливо вважається одним із найвеличніших володарів Туреччини — що, як і Україна, знаходиться на межі Європи та Азії. Фокус зібрав найцікавіші факти про Сулеймана Пишного — Законодавця та дослідив найважливіші моменти його правління.

  • Події осені 1939 року яскраво підтверджують тезу із життя дикої природи — на будь-якого хижака завжди знайдеться більший. Річ Посполита міжвоєнного періоду справді відчайдушно намагалася "покусати" сусідів у маренні відновлення минулої величі… Яку вона, до речі, втратила, намагаючись підкорити українців.

  • Китайська Народна республіка провела наймасштабніший військовий парад за усю свою історію, святкуючи перемогу у Другій світовій війні. Китайський народ справді вніс свою вагому лепту в перемогу, принаймні заплатив за це високу ціну своїми загиблими громадянами. Проте з чого все почалося? Чому Японія, Iмперія Вранішнього Сонця, яка перемогла разом з Антантою у Першій світовій війні тепер опинилася по іншу сторону барикад із колишніми країнами переможцями? Фокус з’ясовував передумови початку азійської частини Другої світової війни. 

  • 2 вересня 1945 року на лінкорі "Міссурі" капітуляцію від Японії на рівні з іншими союзниками приймала й делегація від Республіки Китай. Китай найбільше постраждав від війни з Японією, по суті, став першою жертвою її агресії – якщо не у далекому 1931 році, то влітку 1937 року точно. Фокус розбирався, що трапилося з Китаєм після капітуляції Японії.