Ольга Шевченко

Уряд США намагається активніше використовувати технологічний сектор в інтересах національної безпеки та протидії викликам з боку Китаю, який об'єднує військову та комерційну сфери.

Draken міг злітати з імпровізованих злітних смуг, був оптимізований для перехоплень найшвидших літаків СРСР. Шведський літак був грізною зброєю з ракетами Sidwinder і бомбами.

Агресивна риторика Кім Чен Ина змушує Південну Корею замислитися про власну ядерну зброю. Це також виклик для США, які вже не можуть з усією впевненістю заявляти про удари по КНДР — оскільки Пхеньян має зброю, здатну долетіти до Вашингтона.

Потрібно дивитися на речі в довгостроковій і широкій перспективі: щоб конкурувати з КНР і РФ, США важливо зосередитися на гравцях за межами китайської комуністичної партії і Кремля. Штатам доведеться співпрацювати по всьому світу з тими, чиє стратегічне значення не одразу стає очевидним для громадськості, але де американська участь може мати величезний вплив.

Китай поставив за мету мати шість діючих авіаносців до 2033 року, що дасть йому другий за величиною флот відкритого моря після Сполучених Штатів. Найновіший із трьох авіаносців "Фуцзянь" розпочав морські випробування. Це один із найбільших військових кораблів у світі вагою 80 тисяч тонн.

Ресурси малих держав обмежені, але це не означає, що вони не можуть вживати заходів для розв'язання проблем, що стоять перед ними. Сейшельські острови довели це. Настав час й іншим країнам у регіоні наслідувати їхній приклад.

Винищувач AV-8B Harrier, що був наріжним каменем авіації Корпусу морської піхоти США протягом майже чотирьох десятиліть, незабаром вирушить в останній політ.

Під час розробки атомної бомби Роберт Оппенгеймер і його колеги висловлювали побоювання з приводу можливого займання атмосфери Землі. Сьогодні, з появою автономної зброї, ми наражаємося на аналогічний ризик завдати катастрофічної шкоди, створивши зброю, здатну вбивати, не знаючи страху.

Штати мають щонайменше три важелі для тиску на Китай, однак і Пекін міг досягти того рівня розвитку технологій, коли вони можуть обійтися без Заходу. Тому в цьому питанні важливий пошук балансу.

Який вигляд матиме укріплена вісь Іран-Росія-Китай? Якщо Москва стане на бік Ірану і виступить за офіційну військову взаємодію між усіма трьома країнами, це буде великим кроком у цьому напрямку, оскільки разом ці дві держави зможуть пом'якшити позицію Китаю. Якщо і Пекін, який поки що чинить опір найбільше, проявить інтерес до цієї ідеї, формалізований військовий альянс може стати неминучим.