Журналістка. У професії з 2009 року. До Фокуса писала для "КП в Україні". Основний напрямок у журналістиці - теми, що викликають суспільний резонанс. У вільний час малює картини і комікси та відстоює права тварин.
Попри постійні обстріли Харкова, онлайн-формат і кадрові виклики війни, Харківський національний медичний університет не лише зберіг навчальний процес, а й став одним із лідерів медичної освіти країни. Як сьогодні готують лікарів у прифронтовому місті та якою буде українська медицина після війни — в інтерв'ю Фокусу розповів ректор ХНМУ Валерій М’ясоєдов.
Попри війну, життя у прифронтовому Запоріжжі та частково онлайн-навчання, Запорізький державний медико-фармацевтичний університет очолив рейтинг "Топ 25 університетів України — 2026" за версією читачів Фокусу. Ректор Юрій Колесник розповів, як війна змінила підготовку лікарів, чому майбутнє — за симуляційною медициною та ШІ, і яких фахівців критично потребуватиме Україна після війни.
10 травня 2022 року помер перший президент України Леонід Кравчук — політик, ім'я якого назавжди залишиться пов'язаним із народженням незалежної України. Саме він у грудні 1991 року очолив країну в момент розпаду СРСР, коли українці на референдумі остаточно сказали імперії "ні". Фокус згадує, як проходив історичний референдум, чого боявся Кравчук та чому рішення того часу досі визначають майбутнє країни.
Поки світ святкував перемогу над Гітлером, у Лондоні вже готували сценарій нової війни — тепер проти СРСР та Сталіна. У 1945 році Вінстон Черчилль наказав британським військовим розробити план атаки на колишнього союзника, побоюючись, що Москва перетворює "визволення Європи" на нову окупацію. Фокус розповідає, що таке "Операція "Немислиме".
Спалах хантавірусу на круїзному лайнері MV Hondius із туристами з 23 країн знову змусив світ говорити про можливу нову пандемію. ВООЗ поки закликає не панікувати, однак смертельні випадки та карантин уже викликали глобальний резонанс. Фокус розповідає, наскільки небезпечний цей вірус і чому навколо нього одразу з'явилися теорії змови.
Москва готується до 9 травня в атмосфері страху та очікування можливих українських ударів. Кремль стягує системи ППО до столиці, "потужно" погрожує у разі атак та фактично перетворює Красну площу на одну з головних військово-політичних подій війни. Фокус розбирався, як Україна може "прикрасити" російське святкування, які цілі для цього виглядають найвразливішими та якою може бути відповідь РФ після параду Путіна.
7 травня 1945 року Німеччина підписала капітуляцію, і світ готувався судити архітекторів Третього рейху. Але поки в Нюрнберзі тривали процеси над нацистськими злочинцями, частина людей Гітлера — одні з найнебезпечніших — уже отримували нову роботу. Одні допомагали американцям дістатися Місяця, інші будували нові розвідки або працювали на диктатури у Південній Америці. Фокус з'ясував, як після Другої світової колишні кадри рейху перетворилися з ворогів на цінний ресурс.
Росія порушила перемир'я, яке Україна пропонувала запровадити з опівночі 6 травня, і тепер Київ опинився перед вибором — відповідати новими ударами чи зберігати дипломатичну стриманість перед Заходом. Фокус з'ясував, як може діяти Україна після зриву "режиму тиші" та чому Путін побоюється не лише українських атак під час параду 9 травня.
Після нічної атаки 5 травня, коли з 11 балістичних ракет вдалося збити лише одну, питання дефіциту протиракет для України знову виходить на перший план. На тлі глобального виснаження запасів ППО через конфлікти на Близькому Сході кожен запуск Patriot дедалі частіше стає питанням вибору. Фокус з'ясував, що буде, якщо ці ракети закінчаться і чи є в України альтернатива.
Москва опинилася в зоні підвищеного ризику — дрон вибухнув приблизно за 6 кілометрів від Кремля. Але головне питання — не сам удар, а те, як він став можливим: прорив ППО, нова технологія чи продумана провокація напередодні 9 травня. Фокус розбирався, що стоїть за атакою.
