"Іскандери" накопичують, "Бандеролі" множаться: якою може бути атака на День Незалежності України

До Дня Незалежності України залишається менше тижня, і разом із наближенням 24 серпня знову зростають побоювання щодо можливого великого російського удару. У мережі та серед військових оглядачів обговорюється сценарій, за якого Росія може спробувати провести масштабну комбіновану атаку, зокрема із застосуванням балістичних ракет. Офіційного підтвердження того, що Москва готує удар саме на 24 серпня, немає, однак сама дата традиційно вважається періодом підвищеного ризику.

Особлива увага зараз прикута до Києва. Після масованої атаки 1 серпня Росія не повторювала по столиці балістичного удару такого масштабу. Тоді, за даними Повітряних сил, РФ застосувала по Україні 27 балістичних ракет "Іскандер-М"/С-400, а президент Володимир Зеленський повідомляв, що протиповітряній обороні вдалося збити лише одну з них. Було зафіксовано влучання 26 балістичних ракет.

Відтоді балістика над Києвом не зникла. У ніч проти 8 серпня Росія знову атакувала столицю балістичними ракетами: за словами президента, було запущено шість ракет, у Києві загинула людина, ще четверо були поранені. У ніч проти 16 серпня столиця пережила ще одну балістичну атаку — наслідки зафіксували в Оболонському та Голосіївському районах.

Однак саме відсутність після 1 серпня нового удару з десятками балістичних ракет породжує питання: чи не використовує Росія паузу для накопичення боєприпасів перед наступною великою атакою.

Тим більше, що на початку серпня в інформаційному просторі з'явилися повідомлення про можливу підготовку Росією удару по Києву до 24 серпня. Серед можливих цілей називалася, зокрема, енергетична інфраструктура столиці. Водночас такі повідомлення поки не були підтверджені офіційно українською розвідкою чи Повітряними силами, а тому говорити про визначену дату або вже сформований російський план атаки передчасно.

Але потенційна проблема для української ППО полягає не лише у кількості "Іскандерів". Росія поступово змінює склад своїх повітряних атак і додає до них нові засоби ураження, які також доводиться виявляти, супроводжувати та знищувати.

Один із них — S8000 "Бандероль". Нову російську зброю спочатку часто називали дроном-ракетою або гібридом дрона і крилатої ракети, однак ГУР МО України класифікує її як крилату ракету. За даними української розвідки, "Бандероль" має реактивний двигун, здатна долати до 500 км і розвивати швидкість понад 500 км/год. Маса бойової частини може сягати близько 150 кг. Особливістю ракети також називають можливість здійснювати маневри з меншим радіусом повороту, ніж традиційні російські Х-101, "Калібр", 9М727 або Х-69.

Для Києва ця загроза вже не теоретична. У червні повідомлялося про перше застосування "Бандеролі" під час удару по столиці. Крім того, під час масштабної атаки 24 травня Повітряні сили вже фіксували "Бандероль" поряд із десятками ракет та сотнями ударних БПЛА — загалом тоді Росія застосувала 690 засобів повітряного нападу, а основним напрямком удару був Київ.

І саме тут виникає ще одна проблема. "Бандероль" сама по собі не є аналогом "Іскандера" і для її перехоплення не обов'язково мають використовуватися ті самі засоби, що й проти балістики. Однак у разі великої комбінованої атаки кожна додаткова категорія швидкісних цілей ускладнює роботу всієї системи ППО. Росія може одночасно запускати звичайні та реактивні "Шахеди", "Бандеролі", крилаті ракети й балістику, змушуючи українську оборону практично одночасно працювати по цілях із принципово різними швидкостями, висотами та траєкторіями.

Patriot залишається головним засобом проти балістики, однак проблема — у дефіциті ракет-перехоплювачів.

Тому потенційний російський удар напередодні або безпосередньо 24 серпня небезпечний не лише можливою кількістю запущених ракет. Значно важливішим може виявитися їхнє поєднання: маса дешевших БПЛА для перевантаження системи, швидкі реактивні дрони та "Бандеролі", крилаті ракети, а вже на їхньому тлі — балістичні "Іскандери" або північнокорейські KN-23.

Чи справді Росія накопичує балістику саме до Дня Незалежності, скільки таких ракет вона зараз може одночасно випустити по Києву, наскільки "Бандероль" змінює навантаження на українську ППО і який сценарій удару сьогодні є для столиці найнебезпечнішим — Фокус розібрав разом із військовим експертом.

"Бандероль" — дешева ракета для масового терору: чому Україні потрібні не лише Patriot

На тлі постійних дискусій про дефіцит засобів для боротьби з балістикою Росія паралельно нарощує виробництво іншого типу зброї — дешевих крилатих ракет "Бандероль". Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко наголошує: сама по собі ця ракета не є такою складною ціллю, як "Іскандер", однак проблема полягає в іншому — Росія може виробляти її масово і використовувати для постійного виснаження української ППО.

За його словами, "Бандероль" — фактично мобілізаційна крилата ракета: максимально здешевлена конструкція, яку можна випускати великими серіями. Саме таким шляхом Росія раніше пішла з дешевими ударними дронами — мінімізувала вартість кожної одиниці, щоб компенсувати це кількістю.

Водночас у "Бандеролі" є особливість, яка ускладнює її перехоплення: вона здатна летіти на наднизькій висоті. Через це засоби ППО можуть побачити ціль уже відносно близько до об'єкта удару, а часу на реакцію залишається небагато. При цьому, зазначає Коваленко, ракета достатньо точна і може використовуватися саме для ударів по конкретних об'єктах.

"Саме тому концентрувати всю увагу винятково на Patriot і протидії балістиці небезпечно. Україні необхідно розвивати повноцінну ешелоновану систему ППО малого та середнього радіусу дії, яка могла б працювати по дозвукових крилатих ракетах", — каже Фокусу експерт.

Коваленко наводить як приклад Одеську область. За його словами, останні роки значну увагу приділяли боротьбі з ударними БПЛА та контрбалістичному захисту, тоді як компонент ППО малого і середнього радіусу залишався недостатнім. Коли Росія знову активніше почала застосовувати авіаційні ракети Х-59, Х-69 і "Бандеролі", це стало серйозною проблемою для портів та судноплавства регіону.

Більше того, якщо "Бандеролі" продемонструють достатню ефективність і залишаться дешевими у виробництві, Росія може ще більше масштабувати їх випуск.

"Вони можуть замінити навіть "Шахеди", — припускає Коваленко.

І тоді, за його словами, проблема вже не вирішуватиметься лише дронами-перехоплювачами — Україні знову доведеться повертатися до питання насичення ППО комплексами малого та середнього радіусу дії.

Удар може тривати кілька днів: що РФ може готувати до 24 серпня

Загроза до Дня Незалежності, на думку Коваленка, є цілком реальною. Російське військово-політичне керівництво традиційно надає символічного значення датам і святам, тому 24 серпня може стати для Кремля черговим приводом для демонстративної атаки.

Причому, наголошує експерт, не варто очікувати, що удар обов'язково буде прив'язаний виключно до календарної доби 24 серпня.

"Він може декілька днів відбуватися. Там два-три дні він цілком можливий", — вважає Коваленко.

На можливу підготовку, за його словами, вказує й характер останніх атак: Росія зараз досить стримано витрачає як ракетний, так і дроновий ресурс порівняно з періодами більш інтенсивних обстрілів. Коваленко вважає, що це може свідчити про накопичення засобів ураження для майбутньої атаки.

Водночас експерт закликає обережно ставитися до повідомлень про нібито різке зниження можливостей росіян після ураження окремих пускових установок. Зокрема, він скептично оцінює інформацію про те, що можливе знищення одного комплексу "Іскандер" нібито позбавило РФ можливості бити цими ракетами по Києву протягом трьох днів.

"Для масованих ударів Росія залучає одразу велику кількість пускових установок. Якщо для залпу з приблизно 30 ракет необхідно щонайменше 15 пускових "Іскандер-М", то втрата однієї установки сама по собі не здатна паралізувати всю систему", — пояснює Коваленко.

Після такого ураження росіяни справді можуть зробити коротку паузу — наприклад, щоб з'ясувати, як було виявлено позицію, посилити маскування або перенести пускові установки. Але технічно "Іскандери" можуть працювати й із більш віддалених районів Брянської області, залишаючись у зоні досяжності Києва.

Тому головна небезпека напередодні 24 серпня полягає не в окремому типі російської зброї, а в можливості її комбінованого застосування. РФ може накопичувати дрони, дешеві "Бандеролі", крилаті ракети та балістику, щоб розтягнути українську ППО між великою кількістю різних цілей і спробувати перевантажити її під час кількох хвиль ударів.

Не все веде до 24 серпня: чому Росія могла взяти паузу в ракетних ударах

Військовий експерт Дмитро Снєгирьов закликає не перетворювати очікування 24 серпня на інформаційну істерію. За його словами, виключати спробу Росії завдати удару до Дня Незалежності не можна, однак твердження про те, що РФ нібито вже накопичила значний запас ракет саме для цієї дати, поки залишаються припущеннями.

Снєгирьов звертає увагу, що саме очікування великої атаки може працювати на користь Росії.

"Очікування негараздів гірше, ніж самі негаразди. Це тактика роботи спецслужб, коли створюється відповідний інформаційний супровід, нагнітання істерії з приводу можливих подальших сценаріїв", — говорить Фокусу експерт.

На його думку, нинішню паузу в інтенсивному застосуванні балістики не варто пояснювати лише накопиченням ракет. Однією з причин може бути те, що Україна останнім часом активніше б'є не тільки по складах чи підприємствах російського ВПК, а й безпосередньо по носіях та пускових установках.

Снєгирьов згадує удари по російських аеродромах, де базуються МіГ-31, по комплексах "Бастіон", пускових "Іскандер" та С-400, а також по підприємствах, залучених до виробництва компонентів для ракет. За його словами, такі превентивні дії певною мірою скорочують можливості РФ для проведення масованих атак.

Водночас російський арсенал не обмежується власним виробництвом. Снєгирьов нагадує про можливість застосування північнокорейських балістичних ракет KN-23 і KN-24. Але прогнозувати, яку саме кількість таких засобів Росія може використати в конкретній атаці, він вважає передчасним.

Експерт також пропонує розглядати ще одну версію паузи — дипломатичну. На його думку, зниження інтенсивності ударів може бути пов'язане з тиском Сполучених Штатів на Москву та спробою залишити простір для переговорів.

У контексті можливого дипломатичного тиску США на Росію варто згадати й майбутній візит Сі Цзіньпіна до Вашингтона. Як повідомляло Politico, китайський лідер має прибути до США у вересні — це буде його перший державний візит до країни за 11 років. З огляду на тісні відносини Пекіна з Москвою, новий контакт США і Китаю на найвищому рівні також може стати частиною ширшої дипломатичної гри навколо Росії та війни в Україні.

"Вашингтон може використовувати перспективу нових жорстких санкцій як важіль впливу на Росію. У такій логіці нинішня пауза може бути не лише військовою, а й політичною: Москва демонструє певне зниження інтенсивності ударів, поки тривають дипломатичні контакти та дискусії щодо подальшого санкційного тиску", — припускає експерт.

Тому, підсумовує Снєгирьов, символічність 24 серпня для Росії ігнорувати не варто, однак автоматично трактувати кожну паузу в обстрілах як підготовку до масштабного удару саме на День Незалежності теж не слід. Наразі можливі щонайменше кілька чинників — від українських ударів по російських засобах ураження до зовнішньополітичного тиску на Кремль.

Раніше Фокус писав, що 18 серпня російські війська завдали ракетного удару по селищу Печеніги в Харківській області. За попередніми даними, внаслідок атаки загинули 10 людей, ще восьмеро отримали поранення.

І за даними ГУР, Москва не планує домовленостей або мирної угоди до кінця 2026 року.