"Циркони" по запасах продуктів та медикаментів: РФ змінює тактику масованих ударів

Ніч проти 20 серпня для Києва та області минула під масованою атакою РФ, яка тривала майже дев'ять годин. Росія запускала по регіону ракети різних типів та ударні дрони. Станом на ранок відомо щонайменше про 13 загиблих і 40 поранених. У столиці пошкоджені житлові будинки та дитяча лікарня, на Київщині — приватні будинки, склади, АЗС і автомобілі. У Борисполі під удар потрапили продуктові склади та об'єкти Червоного Хреста.

Найбільше жертв — у Києві. За даними міської влади, загинули 12 людей, ще понад 30 постраждали. Наслідки ударів зафіксували у Святошинському, Солом'янському та Дарницькому районах. У двох житлових будинках, а також у шкільному укритті людей довелося деблокувати. Частина столиці після балістичного удару залишилася без електропостачання.

Удари цієї ночі припали не лише на Київщину — пошкодження цивільної інфраструктури зафіксовані також в інших областях.

Чим Росія атакувала Київ та область

Основним напрямком нічного удару була Київщина, повідомили у Повітряних силах.

Цього разу Росія використала майже весь набір далекобійного озброєння. Йдеться про балістичні ракети "Онікс", "Циркон", "Іскандер-М" та ракети С-400, а також крилаті й авіаційні Х-101, "Іскандер-К" та Х-59. Крім того, з району Новоросійська ворог запустив вісім "Калібрів".

Окремою частиною атаки стали 168 безпілотників типу Shahed, "Гербера" та дронів-імітаторів "Пародія". Майже половина ударних БПЛА була реактивною. Росія застосувала і два баражуючі боєприпаси "Бандероль".

За попередніми даними Повітряних сил станом на 09:30, ППО знищила або подавила 31 крилату ракету Х-101, "Іскандер-К" і Х-59, усі вісім "Калібрів", дві "Бандеролі" та 145 безпілотників.

Водночас влучання зафіксували одразу на 28 локаціях, ще у двох місцях впали уламки збитих цілей.

На місцях ударів у Києві та області продовжують працювати рятувальники, медики, поліція та комунальні служби.

Та головне питання після цієї атаки — чи справді Росія довго накопичувала ракети й дрони для одного масованого удару. Тут думки експертів розійшлися.

Обстріл 20 серпня: чи дійсно Росія довго готувала цей удар

Військовий експерт Олег Жданов вважає, що атаку 20 серпня не варто напряму прив'язувати до Дня Незалежності. На його думку, Росія довго готувала саме цей удар і накопичувала для нього необхідні засоби ураження.

"Я б не відносив це до Дня Незалежності. Вони дуже довго накопичували засоби. Там були й політичні чинники, і, я так розумію, військові — у плані накопичення ракет і підготовки такого удару. Треба було підготувати всі крилаті ракети", — каже Жданов Фокусу.

На його думку, з військової точки зору атака була спланована досить грамотно. Балістичні ракети росіяни застосували протягом короткого проміжку часу, щоб пускові установки якомога менше залишалися в районі стартових позицій і швидко могли їх залишити.

"Вони дуже бояться, щоб пускові установки не перебували довго в районі стартових позицій. Відстрілялися за короткий проміжок часу — і пускові пішли. Втратити ракету для них не така проблема, вони її зроблять. А от втратити пускову — це зовсім інша історія, бо одна установка може випустити не один десяток ракет", — говорить експерт.

Жданов не виключає, що росіяни могли розглядати й другу хвилю балістичних ударів під ранок, уже разом з основною хвилею крилатих ракет. Однак, на його думку, від цього могли відмовитися через обмежений запас ракет.

За його оцінкою, у серпні РФ уже використала значну частину того, що здатна виробити протягом місяця. При цьому в липні, за словами Жданова, росіяни витратили близько 170 ракет за виробничих можливостей приблизно у 100 одиниць на місяць.

"Тобто вони вже залазять у недоторканний запас. Тому другої хвилі, скоріш за все, саме з цієї причини й не було", — вважає він.

Ще одна деталь, на яку звернув увагу Жданов, — побудова атаки крилатими ракетами. За його словами, спочатку Україну атакували "Калібри", а потім інша хвиля крилатих ракет була розтягнута в часі та фактично розбита ще на кілька менших.

Експерт пов'язує це зі спробою росіян ускладнити роботу української тактичної авіації, яка залучається до боротьби з крилатими ракетами.

"Тактична авіація не може годинами безперервно знаходитися в повітрі — їй потрібні посадка і дозаправка. Тому вони й розтягували ракети в часі, запускали їх партіями. Скоріш за все, нам доводилося підіймати літаки парами або ланками, щоб авіація постійно залишалася у повітрі", — пояснив Жданов.

За його словами, саме з тактичної точки зору така схема атаки була продумана: удари тривали кілька годин і змушували українську ППО та авіацію працювати фактично безперервно.

Водночас у Жданова виникли запитання до оприлюдненої статистики щодо реактивних дронів. Він звернув увагу, що протягом ночі надходило багато повідомлень про застосування саме реактивних БПЛА, однак у ранковому зведенні окремо були зазначені лише дві "Бандеролі", а решта дронів потрапили до загальної статистики.

Головною метою масованої атаки Жданов називає залякування населення. Водночас він погоджується, що останнім часом Росія дедалі частіше б'є і по продовольчій логістиці.

За його словами, склади з продуктами вже можна розглядати як окрему категорію цілей, по яких РФ намагається системно працювати.

"Вони намагаються бити по продовольчих складах. Це окрема категорія цілей, яку вони сьогодні опанували й намагаються знищувати. Чому? Тому що це порушує логістику", — пояснив Жданов.

Наслідком таких ударів можуть стати перебої з постачанням окремих товарів. А навіть тимчасово порожні полиці, за словами експерта, здатні запускати панічну реакцію.

"Людина бачить порожню полицю і думає, що завтра буде порожній уже весь супермаркет. На жаль, ефект паніки працює", — говорить він.

Водночас Жданов вважає, що критичного дефіциту це не означає. На його думку, торгівельним мережам доведеться перебудовувати логістику, так само як Україна свого часу була змушена перебудувати систему постачання пального після ударів по нафтобазах.

Щодо можливої нової атаки на 24 серпня експерт вважає, що Росія, скоріш за все, спробує її підготувати, однак повторити за кілька днів удар такої ж потужності буде складно.

"У них завдання номер один — ламати суспільну думку. Переконувати нас, що поганий мир набагато кращий, ніж добра війна", — каже експерт.

Він порівнює таку тактику з так званою "війною міст" під час Ірано-іракської війни, коли удари по великих населених пунктах використовувалися як спосіб тиску на населення в умовах, коли жодна зі сторін не могла досягти вирішального успіху на фронті.

Не накопичення, а вибір цілей

Своєю чергою військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов оцінює атаку 20 серпня інакше. Він не бачить у ній доказів тривалого накопичення ракет і безпілотників та вважає, що цифри радше свідчать про звичайні для РФ можливості.

"Говорити про те, що вони накопичували, наразі немає жодних підстав. Як би там не було, практично 70 ракет — це не той показник", — зазначив експерт Фокусу.

Насамперед він звертає увагу на кількість безпілотників — 168 одиниць.

"Коли вони накопичують БПЛА, тоді ми бачимо від 400 до 600 одиниць. А 168 — це їхня фактична можливість. Тому говорити, що цей час використовувався для накопичення засобів ураження, не відповідає дійсності", — пояснив Снєгирьов.

Те саме, на його думку, стосується балістики. За оцінкою експерта, під час атаки могло бути застосовано приблизно 12–15 балістичних ракет. Це знов-таки не показник того, що вони накопичували балістику. Це їхня середньостатистична можливість.

При цьому Снєгирьов не вважає, що Росія відчуває критичний дефіцит засобів ураження. На його думку, про це свідчить уже сама номенклатура озброєння, використаного під час атаки: крилаті, балістичні та гіперзвукові ракети.

Найбільше його насторожує кількість застосованих "Оніксів" і "Цирконів".

"Оце основний небезпечний момент, який може свідчити про можливість масштабування саме гіперзвукових ракет. І це вже викликає серйозні запитання", — зазначив Снєгирьов.

Ще один показовий момент — запуск "Калібрів" із району Новоросійська. Експерт звертає увагу, що попри попередні удари України по російських ракетоносіях Чорноморського флоту, РФ все одно зберігає можливість здійснювати звідти пуски крилатих ракет.

"Ми радісно повідомляли про ураження ракетоносіїв "Адмірал Макаров", "Адмірал Ессен", але бачимо, що Росія все ж таки має можливість завдавати ударів із бухти Новоросійська. Тобто, на жаль, там залишилися носії крилатих ракет", — сказав він.

Снєгирьов також звернув увагу на географію запусків безпілотників. За його словами, дрони летіли з Курська, Міллерова, Орла, Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих територій — з Криму та Донецька.

Особливу увагу експерт звертає саме на Донецьк. На його думку, нові пуски ставлять питання до попередніх повідомлень про знищення дронової інфраструктури в районі Донецького аеропорту.

"Це означає або можливість відновлення в досить стислі терміни, або інформація про знищення дронопорту була, як мінімум, перебільшеною. Видали бажане за дійсне", — вважає Снєгирьов.

Водночас головною відмінністю цієї атаки він називає не кількість ракет і не географію пусків, а вибір цілей.

"Удари наносилися фактично по логістичних хабах. Знищені склади з продовольством, медикаментами, причому склади Червоного Хреста. Тому тут скоріше мова не про накопичення засобів ураження, а про вибір цілей", — пояснив експерт.

За його словами, Росія системно б'є по продовольчих базах, логістичних пунктах великих торгівельних мереж, складах із медикаментами та інших об'єктах, де зберігаються значні запаси товарів першої потреби.

Снєгирьов вважає, що таким чином РФ намагається не просто знищити конкретний склад, а порушити саму систему постачання і створити умови для штучного дефіциту.

"Вони цілеспрямовано вибивають склади з продовольством, логістичні пункти великих торгівельних мереж, там, де холодильне обладнання. Це те, що може створити ефект черг, нестачу продуктів харчування, медикаментів і товарів першої потреби", — зазначив він.

Саме в цьому Снєгирьов бачить принципову різницю між російськими ударами й частиною українських атак по об'єктах на території РФ.

"Якщо ми б'ємо по маркетплейсах — ну згорів Wildberries і згорів. Це красива картинка, але маркетплейс — не спеціалізована продовольча база і не склад медикаментів. Вони без Wildberries осінь переживуть", — говорить експерт.

На його думку, якщо говорити про удари, здатні реально впливати на російське суспільство перед осінньо-зимовим періодом, значно важливішою ціллю є енергетична інфраструктура.

"Треба бити по тому, що реально може вплинути. Вони без маркетплейсів переживуть осінь, а от без ТЕЦ і ГЕС — уже інше питання. Не мемами треба обмінюватися, а працювати по енергетичній інфраструктурі", — вважає Снєгирьов.

Окремо він звернув увагу на інформаційний супровід атаки з боку Повітряних сил. Раніше там заявляли, що не будуть детально повідомляти статистику щодо збитих цілей, однак після удару 20 серпня знову оприлюднили конкретні цифри щодо крилатих ракет і безпілотників. Водночас окремої статистики щодо результатів перехоплення балістичних ракет не було.

На думку Снєгирьова, такий підхід виглядає непослідовним.

"Якщо ми вирішили не повідомляти дані про збиття — тоді не повідомляємо. Але якщо даємо кількість збитих крилатих ракет і БПЛА, а по балістиці інформації немає, тоді виникає питання: в чому сенс такого інформаційного супроводу?" — говорить експерт.

Снєгирьов також не радить прив'язувати наступну російську атаку саме до 24 серпня.

"Не мовиться про те, що саме День Незалежності буде для них якоюсь правильною датою. На жаль, можливість нанесення ударів у них залишається постійно", — зазначив він.

Раніше Фокус писав, що напередодні осінньо-зимового періоду Росія може змістити акцент ударів на критичну інфраструктуру — теплову генерацію, водоканали, системи опалення та газовидобутку. У Держагентстві відновлення попереджали, що особливо небезпечними можуть стати атаки на насосні станції та інші об'єкти водопостачання, руйнування яких здатне одночасно залишити міста без води й створити проблеми з теплопостачанням.