Рік у Zoom і на карантині. Як не стати соціопатом, працюючи віддалено

Україна втретє занурилася в жорсткі "коронавірусні" обмеження, що не могло пройти безслідно для психіки населення країни. Фокус зʼясовував у психотерапевта, автора нового психологічного методу "Психотерапія Потенціалу", Романа Мельниченка, який вплив надає на емоційний та психологічний фон людини віддалена робота, неможливість встановлювати межі між робочим функціоналом і спілкуванням із членами сімʼї, а також — відірваність від соціуму протягом тривалого часу.

Здобувши, волею-неволею, солідний досвід віддаленої роботи в інтернеті в режимі локдауну, українці перевірили на собі і всі її переваги, й очевидні мінуси, з урахуванням неможливості відвідувати коворкінг або кафе, навіть працюючи віддалено на постійній основі. Рік потому можна констатувати очевидні зміни в поведінкових патернах і психологічних настроях людей. Якщо не брати до уваги очевидну перевагу у вигляді відсутності витрат на проїзд та можливості координувати свою роботу самостійно, плюсів у віддаленої роботи не так вже й багато, а якщо говорити чесніше, то їх майже немає.

Найбільше страждають боси й екстраверти

На думку психолога Романа Мельниченка, найбільше від віддаленого формату роботи страждають керівники компаній і менеджери колективів. Їм доводиться витрачати в рази більше часу і зусиль, щоб підтримувати робочий темп підлеглих, примудрятися їх мотивувати в умовах перманентного стресу та зовнішніх подразників, а також відстежувати результативність.

Експерт зазначає, що в низці випадків на співробітниках компаній онлайн-робота відбилася позитивно — і тут йдеться, звичайно ж, про людей інтровертивного складу. Їм така форма комунікації із зовнішнім середовищем підходить — чого не скажеш про екстравертів, яким, як повітря, потрібне спілкування і суспільство. Екстравертам на віддаленій роботі не вистачає обміну ідеями та енергією з іншими людьми. А іноді екстравертам (та й не тільки їм) потрібно просто посидіти з кимось поруч, щоб відчути радість спілкування і відчути залученість.

"Утім, якщо говорити про інтровертів, для них теж настали не найкращі часи, — зауважує Роман Мельниченко. Інтроверти змушені весь час перебувати вдома із сімʼєю, а значить, вони весь час переживають проблему порушення власних кордонів. У них немає можливості усамітнитися, їм важко організувати робочу зону для себе", — пояснює психолог.

Роман Мельниченко вважає, що переваги абсолютної та безальтернативної віддаленки дуже сумнівні, хоча як формат роботи онлайн — явище вже не нове. Але в звичайній ситуації людина може самостійно вибирати, де їй виконувати свої обовʼязки та вільна організувати робоче місце в кафе або коворкінгу. У той час, як відсутність альтернативи і почуття несвободи викликає перманентний стрес.

Дрібка позитиву

Психолог зазначає наявність і позитивних сторін від віддаленого формату роботи.

"Ми можемо говорити і про позитивну сторону цього аспекту, — коментує Фокусу Роман Мельниченко. — Люди, які раніше переробляли, отримали можливість менше часу витрачати на дорогу і не працювати ненормовано. Але якщо говорити про сукупний результат і вплив віддаленки на психіку, то сьогодні ми спостерігаємо переважно негатив у вигляді підвищеного стресу й вигорання".  

"Витік" дофаміну, або Чи не час говорити про інтернет-залежність

У звʼязку з масовим і, в останній рік, вимушеним відходом в онлайн, ми все частіше чуємо про інтернет-залежність, яка, на думку багатьох експертів, тільки посилюється — через постійні наради в Zoom, Telegram і соціальних мережах.

Однак Роман Мельниченко з думкою про посилення інтернет-залежності у звʼязку локдаунами не згоден: "Люди схильні користуватися соціальними мережами як джерелом дофаміну й отриманням різноманітних емоцій. Але зараз людина змушена користуватися конференц-платформами і соціальними мережами, як інструментом для роботи. У цьому випадку говорити про залежність вже недоречно: адже інтернет перестає бути джерелом позитивних емоцій".

Втрата психічної енергії та посилення шкідливих звичок

Багато експертів зазначають, що люди, працюючи віддалено, впадають в різні залежності. Небезпеку становлять алкоголь, переїдання, нескінченний перегляд серіалів.

"Наш мозок виробляє певну кількість психічної енергії, — розповідає Роман Мельниченко. — Якщо людину не відволікають зовнішні чинники, то велика частина цієї енергії спрямовується на виконання робочих завдань. А вдома нас відволікають багато чинників: діти, холодильник, можливість в будь-який момент налити келих вина…

Іншими словами, наші кордони між робочою обстановкою і часом відпочинку активно розмиваються. Щоб зосередитися на роботі, ми змушені витрачати більше психічної енергії і, як результат, нам доводиться витрачати частину цієї енергії на банальну концентрацію — що в рази знижує ефективність нашої діяльності на тлі постійного стресу, що тільки зростає".

Експерт зазначає, що на сьогоднішній день і в Україні, і в світі спостерігається епідемія тривожності. Багато людей перегорають і стають апатичними, несприйнятливими і байдужими до нової інформації і зовнішніх подразників. Але масова апатія, зазначає Роман Мельниченко, це не ознака відсутності нервозності. Просто тривожність переросла в депресивні настрої.

"Люди перебувають в постійній напрузі й у результаті страждають безсонням, панічними атаками, страхами через тривалий стрес. При цьому, згідно з нещодавніми заявами ВООЗ, до 6% населення світу перебувають в хронічній апатії", — розповідає експерт Фокусу.

Самітництво — не найкраща форма життя для людини

Багато експертів, психологи і соціологи солідарні в тому, що дистанційна робота не може підходити більшості. Роман Мельниченко зазначає, що "вічний онлайн" добре підходить тільки дуже інтровертних людей, які мають проблеми спілкування. Але в своїй більшості, вважає експерт, люди — стадні істоти, яким необхідно перебувати в суспільстві.

"Наш мозок постійно зайнятий стосунками з іншими людьми, у тій чи іншій формі, — розповідає психолог. Самітництво — взагалі не краща форма життя для людини. Адже більшість гормонів виділяється саме в результаті спілкування людини з людиною. Ми зараз говоримо про робочий простір, тому те, що відбувається сьогодні — це перманентний стрес для більшості".

Як знизити стрес від віддаленої роботи

Роман Мельниченко стверджує, що якихось специфічних кроків щодо зниження стресу від віддаленої роботи на сьогоднішній день не існує, тому психолог рекомендує контролювати неприємні емоційні стани методами, що зарекомендували себе.

"Тут немає нічого нового, — каже експерт. — Знизити стрес можна помірними фізичними навантаженнями, помірним споживанням алкоголю (бо надмірні дози спиртного призведуть до депресії), правильним розмежуванням робочого і неробочого просторів, які слід вибудувати, проявивши наполегливість".

Поряд із цим психолог рекомендує налагоджувати стосунки з близькими людьми і друзями. Організовувати корпоративні скайп-конференції, щоб у людей створювалася ілюзія близького спілкування і психіка формувала відчуття близького спілкування. У цьому випадку виникають окситоцинові звʼязки, а значить, зможуть народжуватися позитивні емоції від спілкування.

У майбутньому Роман Мельниченко прогнозує збереження можливості для людей більш вільної форми взаємодії з роботодавцями та можливість чергувати перебування в офісі з роботою онлайн.

"Але все, що надмірно — то не здраво! Необхідно знаходити баланс між присутністю в офісі та вдома", — підсумовує психолог.