Найяскравіше за всіх. У чому полягав секрет гардероба Єлизавети II

Королева Єлизавета II, яка керувала Великобританією 70 років, залишиться в пам'яті людей як гарантія стабільності та традицій, а також як приклад відданого служіння своєму народу. А ще її запам'ятають, як людину в яскравих пальтах та капелюшках, оскільки монохромні вбрання стали візитівкою Її Величності. Під час свого правління монархиня перепробувала всі кольори: від канарково-жовтого до зеленого лайма, фуксії та темно-синього. Капелюх у тон і пара відповідних рукавичок виділяли невисоку жінку в будь-якому натовпі, пише The Tribune.

За інформацією видання, до цього стилю королева йшла десятиліттями, і над ним працювала ціла команда стилістів та дизайнерів, починаючи з Нормана Гартнелла, який створив її весільну сукню у 1947 році. На вбрання з атласу пішло маса кристалів та 10 тисяч перлин.

Він же пошив для неї коронаційну сукню в 1953 році, оброблену золотом, сріблом, зеленим і рожевим кольорами і прикрашену емблемами країн, якими вона правила.

З 1955 по 1990 роки офіційним кравцем Її Величності був Гарді Еміс.

"Завдання шити одяг для королеви непросте", — зізнавався він.

Останні десятиліття за стиль королеви відповідала Анджела Келлі. Дочка портового робітника з Ліверпуля, Келлі, приєдналася до команди костюмерів монархині у 1993 році і стала її особистою помічницею та старшою костюмеркою у 2002 році, а також довіреною особою.

"Ми дві типові жінки. Ми обговорюємо одяг, макіяж, прикраси", — казала Анджела.

Під час карантину через коронавірус 2020 року Келлі навіть довелося підстригти і укласти волосся королеви, як вона згадує в офіційно затвердженій біографії "Інша сторона медалі: королева, комод і шафа".

Королівський дрес-код

Створювати вбрання королеви Єлизавети означало відповідати королівському дрес-коду.

"Прописаних законів немає, але є свого роду традиційні старі правила етикету плюс протокол. Вона завжди носитиме колготки, які будуть тілесного кольору, а лак для нігтів — блідо-рожевий. Ви ніколи не побачите її у спідниці — особливо у її віці — вище від коліна", — поділився якось в інтерв'ю колишній королівський дворецький Грант Гаррольд, експерт з етикету.

У дрес-коді королеви була практична сторона, навіть якщо здавалося, що вона підтримує старі традиції, носячи капелюх та рукавички на публіці. Зі зростом 163 см яскравий капелюшок дозволяв їй виділятися у натовпі.

Гаррольд також зазначив, що рукавички служили ще одній меті — "не ловити жуків" з огляду на те, що їй доводилося тиснути десятки рук.

Були в одязі монархині й додаткові моменти. Наприклад, Келлі вшила додаткові шари підкладки у вечірні сукні королеви, щоб пом'якшити вплив бісеру та кристалів на її спину. Крім того, в одяг для повсякденного носіння в поділ були вшиті крихітні обтяжувачі на випадок вітряної погоди. Келлі також розношувала нові туфлі монархині, щоб вони були зручними, оскільки королева ніколи не одягала щойно куплене взуття, щоб уникнути пухирів.

Однак найхарактернішою рисою її стилю стало яскраве забарвлення вбрання.

"Королева добре відома тим, що одягається у блокові кольори, використовуючи яскраві та сміливі кольори, щоб її було легко помітити у важливих випадках", — наголошувала Каролін де Гіто, кураторка виставки Букінгемського палацу 2016 року під назвою "Fashioning a Reign".

У вихідні в одній зі своїх заміських резиденцій Єлизавета II змінювала стиль, і її часто бачили в хустці, плащі та чоботях. Люди зазначали, що вони були вражені швидкістю, з якою вона могла бути зі своїми коргі в саду в одну хвилину, а потім переодягнутися і з'явитися у вишуканому костюмі, капелюсі та рукавичках — в наступну.

Хоча королева мала залишатися політично неупередженою, вона використовувала свій одяг, щоб передати повідомлення. Наприклад, ірландську конюшину або брошку у вигляді канадського кленового листа можна було вдягнути під час офіційного візиту. Палітра її вбрання часто містила тонкі натяки на національні кольори, як, наприклад, під час її знаменного візиту до Ірландії у 2011 році, куди вона прибула в одязі смарагдово-зеленого кольору.

Ходили чутки, що вона також використовувала свою сумочку Launer — квадратну з коротким ремінцем, яких вона мала близько 200 — для відправки секретних сигналів своїм співробітникам, залежно від того, що вона з нею робила. Мінімальна вартість кожної із сумочок починається від 1000 доларів. Королева віддавала перевагу моделі Royale і чорній патентованій Traviata, тому що у них довгі ручки, які дозволяли їй легко потискати руки, не знімаючи сумки з ліктя.

Цікаві факти про гардероб Єлизавети II

• Жодному іншому члену королівської сім'ї не дозволялося носити той самий колір, що й королева Англії, коли вони відвідували один і той самий захід.
• Королева та її співробітники приділяли пильну увагу оточенню, обираючи одяг. Наприклад, якщо вона садила дерево під час заходу, то ніколи не вдягала зелене, щоб не зливатися з фоном.
• У монархині були парасольки, оброблені кольором, що підходить до її одягу. Вони прозорі, тому її завжди було видно навіть у дощову погоду.
• У королеви Єлизавети були капелюхи, які підходили до її вбрань. Її модистка Рейчел Тревор-Морган мала спеціальні інструкції з дизайну цих капелюхів. Поля не повинні бути надто широкими, щоб закривати обличчя. Також вони не повинні бути надто високими. Це зроблено для того, щоб королева не застрягла, коли вийде із машини.
• Королева одягала кожен зі своїх капелюхів лише близько 10 разів.
• Її Величність носила лише шовкові шарфи Hermés, з'являючись у них на спортивних заходах та прийомах на відкритому повітрі.
• Монархиня найчастіше носила бавовняні рукавички заввишки 15 см. Рукавички, які миються, виготовляються компанією Cornelia James Ltd, яка постачала їх королеві з 1947 року.
• У королеви одне плече було нижче за інше, тому вона завжди носила додаткову подушечку в одязі, щоб візуально вирівняти плечі.
• Її Величність віддавала перевагу сукням, а не спідницям. Так їй було легше входити та виходити з транспортних засобів.
• Сукні та блузки зроблені з рукавами 3/4, щоб вони не падали їй на тарілку під час їжі.
• Одяг королеви за можливості шився з блискавками замість гудзиків. Це заощаджувало час і дозволяло швидше одягатися, а також не порушувало зачіску та макіяж.
• Королева сама вибирала тканину для вбрання і затверджувала всі ескізи. На примірку могло йти по півдня.

Нагадаємо, що носила у сумочці Її Величність.