До "Запасного" принца Гаррі. Найскандальніші мемуари про британську королівську родину

Після того, як принц Гаррі написав свої мемуари "Запасний", їх обговорювали кілька тижнів. Щоправда, особливий інтерес викликали не секрети членів королівської сім'ї, а одкровення Гаррі про себе. Але принц не був першим, хто вирішив випустити книгу спогадів про королівську родину. І раніше ефект був куди скандальнішим. Особливе обурення викликала книга няні Маріон Кроуфорд про роботу з принцесою Єлизаветою та її сестрою Маргарет. Але були й інші книги, які саме розповіло видання Daily Mail.

У 1950 році вийшла книга Маріон Кроуфорд "Маленькі принцеси". У ній розповідається про її 17 років роботи гувернанткою принцеси Єлизавети та її сестри Маргарет.

Вона була королівською нянею, і її ім'я стало синонімом зради. Тепер у королівській сім'ї є вислів "зробити Кроуфі" — тобто зробити зрадницький вчинок. Після публікації книга Маріон Кроуфорд "Маленькі принцеси" стала національною сенсацією. І вона вийшла дуже зворушливою.

Там були розповіді про поїздки в лондонському метро, спогади про сварки сестер, коли їм доводилося носити капелюхи на гумових зав'язках, і розповідь із перших рук про першу справжню зустріч між 13-річною Єлизаветою та її майбутнім чоловіком принцом Філіпом.

І хоч після виходу книги популярність принцес тільки зросла, у королівській родині Кроуфорд всіляко уникали, а королева-мати взагалі говорила, що та "збожеволіла".

Втім, потім з'явилися менш зворушливі спогади. Герцог Віндзорський, який, будучи Едуардом VIII, зрікся престолу в 1936 році, щоб одружитися з розведеною американкою Волліс Сімпсон, опублікував свою автобіографію "Історія короля" в 1956 році. Також книгу спогадів опублікувала сама Волліс Сімпсон.

Сара Фергюсон, герцогиня Йоркська, колишня дружина принца Ендрю, написала відразу дві книги, одна з яких вийшла 1996 року, коли вона і принц розлучилися.

Одкровення в книзі включали її визнання, що вона "ніколи не була створена" для ролі працюючого члена королівської родини.

Сара також розповіла, як випадково штовхнула одного з королівських коргі під час своєї першої зустрічі з королевою.

Але вплив книги герцогині Йоркської був мізерний в порівнянні з мемуарами Ендрю Мортона 1992 про принцесу Діану, яка, як пізніше з'ясувалося, була написана в тісній співпраці з королівською родиною.

У ній розповідалася "правдива" історія шлюбу Діани з тодішнім принцом Чарльзом, який, всупереч громадській думці того часу, був у великій біді.

У книзі розповідалося про те, як Діана переживала депресію, напади булімії і намагалася накласти на себе руки. Багато книгарень відмовилися продавати книгу, не підозрюючи, що принцеса Діана стояла за створенням книги.

Більше десяти років потому колишній дворецький принцеси Пол Баррелл, який раніше працював лакеєм у королеви, шокував палац своїми мемуарами "Королівський обов'язок" у 2003 році.

Принц Вільям і принц Гаррі назвали це "холодною і відвертою зрадою" їхньої покійної матері, а в книзі є необґрунтоване твердження про те, що Чарльз мав роман із нянею Тіггі Легге-Бурк.

Також книги мемуарів випустили кузени покійної королеви Єлизавети: Маргарет Роудс та герцог Кентський.

Стівен Беррі, який був камердинером Чарльза протягом 12 років, випустив свої мемуари в 1983 році, а через два роки опублікував ще одну книгу. Він залишив королівську службу невдовзі після весілля короля на принцесі Діані в 1981 році.

Беррі, який помер від СНІДу в 1986 році, розлютив палац своїми роботами, які так і не знайшли британського видавця і були випущені тільки в США.

А колишня королівська хатня робітниця Венді Беррі опублікувала власний звіт про подружнє життя Чарльза і Діани "до розриву". Серед одкровень у "Щоденниках економки" були подробиці про те, наскільки особливим був Чарльз, коли справа стосувалася варених яєць: їх потрібно було варити рівно три хвилини.

Мемуари няні Маріон Кроуфорд

Але саме Кроуфорд першою розважила британську публіку і розлютила королівську родину своєю книгою.

Вона зайняла свою посаду на початку 1930-х років, коли батько Єлизавети та Маргарет герцог Йоркський — майбутній король Георг VI — і не підозрював, що стане монархом.

Упродовж наступних 17 років вона супроводжувала юних принцес протягом усього їхнього життя, збираючи історії.

У її книзі розповідається про той момент, коли вона вперше зустріла шестирічну принцесу Єлизавету, яка сиділа в ліжку та за допомогою двох шнурків від халата, прикріплених до спинок її ліжка, вдавала, що їде на коні.

Пізніше вона була першою, хто сказав Єлизаветі, тоді відомої як Лілібет, і Маргарет, що їхній батько несподівано став королем.

Також у книзі няні був зворушливий спогад про те, як вона вела принцес в підземелля Віндзорського замку під час німецького авіанальоту під час Другої світової війни.

І глава про те, як принцеса Лілібет уперше зустріла свого майбутнього чоловіка. Елізабет уперше побачила Філіпа, коли він був 18-річним курсантом Дартмутського військово-морського коледжу.

Кроуфорд розповіла, як через спалах епідемічного паротиту серед хлопчиків Лілібет та Маргарет відправили грати з дітьми в будинку капітана.

"Серед них був світловолосий безцеремонний хлопчик 18 років, який хвалився перед ними, стрибаючи через тенісні сітки та з'ївши кілька повних тарілок креветок до чаю", — написала вона про Філіпа. Але поки вони були разом, принцеса не зводила з нього очей.

Коли Філіп почав відвідувати Єлизавету в палаці, вона, за словами Кроуфорд, дивилася у вікно, щоб "побачити високу худорляву фігуру, що проходить повз фонтан у центрі дороги за межами палацу, або побачити, як повертає біля палацових воріт його маленька спортивна машина".

Кроуфорд хотіла звільнитися, коли дівчатка підросли, але в результаті вона пішла з поста лише 1949 року.

Перед цим король Георг VI наполягав: "Твоє місце тут, з нами. Ми справді не могли б обійтися без вас".

Як подарунок на пенсію їй дозволили жити в Ноттінгемському котеджі, будинку з трьома спальнями в палаці Кенсінгтон, де принц Гаррі зробив пропозицію Меган Маркл.

За словами письменниці Венді Холден, яка написала художню розповідь про життя Кроуфорда, ідея "Маленьких принцес" почалася з пропозиції королеви-матері публікувати статті про Єлизавету в американському журналі.

У той час, як Кроуфорд надавала матеріали, письменник, схвалений палацом, писав статті для Ladies Home Journal.

Але чоловік Кроуфорд Джордж Бутлей запропонував дружині написати статті самій. А потім переконав її написати і книгу, сподіваючись, що ідея буде схвалена палацом.

Повідомляється, що англійський видавець книги заплатив 30 000 фунтів стерлінгів, що еквівалентно понад 700 000 фунтів стерлінгів у сьогоднішніх грошах за те, щоб вона була опублікована у Women's Own.

Кроуфорд була швидко вигнана з королівського життя після публікації книги. Вона поїхала в Абердін і жила біля дороги, якою члени королівської родини їхали до Балморалу.

Після смерті чоловіка в 1977 році вона зробила щонайменше одну спробу самогубства.

Вона залишила записку, яка свідчила: "Я терпіти не можу, коли ті, кого я люблю, проходять повз мене по дорозі".

Коли вона померла у 1988 році, на її похороні не було нікого з королівської родини.

Мемуари герцога Віндзорського та Волліс Сімпсон

Мемуари Едуарда VIII, який зрікся престолу в 1936 році, щоб одружитися з розведеною американкою Волліс Сімпсон, були сумними. Він скаржився на свій нещасливий і "самотній" час на посаді короля; дитинство із суворими правилами та розповів історію його вигнання з королівського життя.

Книга "Історія короля: спогади Його Королівської Високості герцога Віндзорського" була написана, як і у випадку з принцом Гаррі, американським автором.

Найбільш повчальні слова Едварда були зосереджені на його почуттях щодо свого королівського статусу, де він також торкнувся своєї служби в британській армії під час Першої світової війни.

Він писав: "Ідея про те, що моє народження і титул повинні якимось чином виділяти мене серед інших людей і піднімати над ними, здалася мені помилковою. Мої бажання та інтереси були багато в чому такими ж, як у інших людей, а по-друге, що, як би я не намагався, мої здібності були не набагато вищі за стандарти жорстко конкурентного світу за стінами палацу... Я вважаю, що, не зовсім розуміючи чому, я несвідомо бунтував проти свого становища. Ось що виходить, коли вразливого принца посилають до школи та на війну".

Він описав своїх батьків, короля Георга V, і матір, королеву Марію Текську, як суворих і холодних.

"Моє дитинство було суворим, тому що мій батько був суворий у своєму житті та звичках... У нього було вікторіанське почуття чесності, моральної відповідальності та любов до домашнього господарства", — писав король, який зрікся свого титулу. За його словами, його батько вірив у бога, у непереможність Королівського флоту та у невід'ємну правоту всього, що було британським.

Мемуари Волліс під назвою "Серце має свої причини" було опубліковано в 1956 році.

У книзі вона стверджувала, що зречення чоловіка застало її "непідготовленою і беззбройною", і ця історія мала б інший кінець, якби вона пішла своїм шляхом.

Герцог і герцогиня одружилися у червні 1937 року, після того як він залишив Велику Британію.

Книга Ендрю Мортона про принцесу Діану

Робота Мортона про леді Ді справила потужний ефект, бо викладена в ній історія докорінно відрізнялася від того, як її шлюб із Чарльзом уявляли собі обивателі.

Казкове весілля, милі діти, але давши інтерв'ю Мортону, Діана розповіла про все, що було не так у її шлюбі зі спадкоємцем престолу.

Принцеса описала, як порізала себе складаним ножем, кинулася зі сходів, коли була вагітна, і її рвало чотири рази на день, коли в неї почалася булімія.

Біограф отримав вигоду зі свого бестселера, випустивши "Діана: її правдива історія з її власних слів" лише через кілька місяців після її смерті у 1997 році.

У книзі були представлені стенограми їхніх розмов і принцеса Діана офіційно була названа основним джерелом.

Мемуари принца Чарльза

Через два роки після виходу оригінальної книги Мортона тодішній принц Чарльз уклав власну літературну угоду з телеведучим Джонатаном Дімблбі.

Наступна робота, "Принц Уельський: біографія", знову потрясла королівську родину і всю Британію, коли її випустили в листопаді 1994 року. Чарльз описав свій роман із Каміллою Паркер Боулз, а також про те, що шлюб із Діаною був укладений під тиском сім'ї. Принц відверто визнав, що це була помилка.

Отже, як би мемуари принца Гаррі не були скандальними, але він буквально продовжив сімейну традицію.

Нагадаємо, він розповів у своїх мемуарах, як відморозив пеніс на Північному полюсі. І ця історія стала такою популярною, що її навіть висміяв телеведучий Джиммі Кіммел.

Також принц Гаррі розповів, як втратив невинність, але явно не очікував, що його партнерка розповість журналістам свою версію того, що сталося в полі за пабом багато років тому.