Тримав за руку в реанімації: Руслана – про смерть Олександра Гарбарчука, з яким перемогла на Євробаченні

Учасник театру танцю "Життя", який став частиною переможного виступу Руслани на Євробаченні-2004 у Стамбулі, помер у вівторок, 21 липня. Співачка пригадує, що близький друг підтримував її у критичний момент, коли після перемоги в міжнародному конкурсі вона, бувши емоційно та фізично виснаженою, опинилась у реанімації.

Про унікальний стиль та сценічний образ Олександра Гарбарчука, його внесок в українську культуру, а також роки боротьби з важкою хворобою, – Руслана розповідає в ексклюзивному інтерв’ю Фокусу.

"Написав, що не зможе спуститись"

Олександр був важливою людиною у Вашому житті. Коли ви бачились востаннє?

– Завжди були на зв’язку. Повідомлення, дзвінок, "голосове" – це був постійний зв’язок чи контакт.

27 червня ми з балетом "Життя" мали виступ у Львові. Готували розширену програму, яку не часто працюємо. Сашко написав, що, на жаль, не зможе прийти… Хоча, попри хворобу, часто приходив бекстейдж, коли виступи відбувалися у Львові, а також продовжував відвідувати репетиції, коли це дозволяло самопочуття. Написав, що не зможе спуститися з 5-го поверху, але попросив, щоби я всіх "порвала".

Відчувала: щось станеться

– Я знала, що його стан погіршується, але до останнього сподівалися на диво, що хвороба все ж виявиться слабшою. Навіть не дозволяли собі думати інакше навіть тоді, коли вже було дуже важко. Бо він саме та сильна і потужна людина, яка не вміє програвати… Але все ж сталося інакше.

Сьогодні вночі (напередодні смерті Олександра – Ред.) я дуже погано спала, ніби відчувала: щось станеться. Не пов’язувала це з Сашком, але було моторошно. Коли з самого ранку побачила дзвінок від мами, то зрозуміла, що щось сталося. На той момент ще не встигла прочитати повідомлення від Лесі, яка так само про це написала.

Коли мама сказала, що Сашка не стало, я зробила глибокий вдих, а видихнути було дуже важко. Дуже важко втрачати близьких друзів… Тому так важливо цінувати кожну мить, коли вони поруч.

Тримав за руку в реанімації

Яка історія, пов’язана з Олександром, запам’яталась Вам на все життя?

– Сашко був тією людиною, яка тримаючи мене за руку, підтримував у найскладніші моменти життя. Був момент після перемоги на Євробаченні, коли у мене здали нерви, наклалося емоційне і фізичне виснаження організму, – і я опинилася в реанімації. Сашко був поруч в той момент, тримаючи мене за руку, сказав фразу, яку говорив завжди: "Чуєш, мала, все буде добре!". Цей момент назавжди залишиться у моєму серці. І ці слова завжди підтримуватимуть мене, де б він не був… у цьому чи іншому світі.

Все життя провів на сцені

Олександр був частиною Вашого переможного виступу на Євробаченні. Як він потрапив у колектив?

– Сашко – це перший склад балету "Життя". На мій погляд, це чи не єдиний колектив, який відтворює правдиву істинну українську танцювальну ритміку. Сашко все своє життя провів на сцені. Казав, що на сцені потрібно бути собою і нічого не боятися. Ніс не лише харизму, а якийсь особливий образ української сили, українського вікінга, відтворений згодом у "Диких танцях".

Людина, яка виборювала культурну перемогу для України, однозначно повинна була мати всередині щось особливе. Перемога на Євробаченні складалася з усіх нас.

Потрапив до лікарні у критичному стані

Колеги відкривали благодійні збори на лікування Олександра. Чи звертався він до Вас за допомогою? Наскільки розумію, цьогоріч його стан суттєво погіршився…

– Ми всі допомагали, як могли. І коли хвороба вперше його спіткала 5 років тому, і коли вона повернулася цьогоріч. Втім, Саша був надзвичайно скромною людиною і сам ніколи не просив про допомогу. Найсильніші і найглибші люди чомусь завжди найбільш скромні й намагаються не привертати до себе увагу, навіть коли нестерпно боляче і важко. Я, як й інші, мусила силою витягувати з нього інформацію, що потрібно. У найбільш критичних ситуаціях робили, що потрібно, не питаючи його.

Більш скромної людини я не знала. Мабуть, якесь шляхетство і благородність не дозволяли йому попросити про допомогу навіть тоді, коли він знав, що точно можна попросити. Навіть, коли місяць тому він опинився в лікарні у дуже критичному стані, я про це дізналася не одразу. Мене це дуже засмутило. Звісно, підключилася.

Залишилась дружина та діти

В Олександра залишилась дружина Надія та діти. Що про них відомо? Можливо, їм потрібна допомога?

– Злата, старша дочка Олександра від першого шлюбу, народилася практично одразу після нашої перемоги на Євробаченні. Вона – це енергетика моменту нашої першої перемоги на Євробаченні… Зараз готується до друку її роман "Кебета" у жанрі міфологічне фентезі. А от молодша дочка Мелася, їй нині 8, народилася у другому шлюбі з Надією, яка також була частиною нашого танцювального колективу. Вона займається у дитячій студії танц-театру "Життя" – "Смайлики".

За словами Руслани, прощання та похорон Олександра Гарбарчука відбудуться 22 липня у капличці Воскресіння на вул. Пилипа Орлика, 6 (Львів).

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

• Український актор і режисер Євген Бушмакін загинув у віці 45 років, виконуючи службу в лавах штурмової бригади.
• Дружина полеглого на фронті актора, Олена, вперше висловилась про втрату. Жінка повідомила, що її чоловіка примусово мобілізували на вулиці.

Режисерка Тоня Ноябрьова, колега і подруга Бушмакіна, розповіла про його непересічний акторський талант та обставини загибелі – всього через три місяці після мобілізації.