Думки

Своя ракета ближче до тіла. Чому Маск не врятує українську космічну програму

Національна космічна галузь без випуску ракет-носіїв приречена на вмирання. Нинішні військові модифікації — це "побочки" старих ракетних проектів. Помруть вони — помре і військове ракетобудування. Можна, звісно, переорієнтувати Південмаш на тролейбуси, але вони, на жаль, не літають.

19 лютого 2021 в 15:20

eye

1400

Related video

Цього року Україна планує запустити черговий супутник. Запуск приурочений до 30-річчя незалежності. На орбіту його виведе ракета-носій Ілона Маска. Але це не точно.

З повагою ставлюся до зусиль вчених, які в цей складний кризовий час, намагаються щось робити.

Але є одне але. Всі попередні супутники Україна виводила на орбіту за допомогою своїх ракет-носіїв: Зеніт, Циклон, Дніпро. Виняток склав "нано-супутник", створений в КПІ і запущений американською ракетою у 2017-му.

Розвивати космічну галузь на одних "супутниках" — безперспективно. Можна, звісно, переорієнтувати Південмаш на тролейбуси, але вони, на жаль, не літають.

Національна космічна галузь без випуску ракет-носіїв приречена на вмирання. До речі, нинішні військові модифікації — це "побочки" старих ракетних проектів. Помруть вони — помре і військове ракетобудування.

Нам розповідатимуть про безперспективність "українського космосу", але спостерігаючи за тим, як в космос одна за одною виходять країни, які ніколи там не були, розумієш, наскільки цинічні ці твердження.

Нашу авіакосмічну галузь перевели в режим "м'якої евтаназії", щоб технології повільно вмирали разом з їх носіями.

У 90-ті роки, ми робили по 10 пусків на рік з приблизно дев'яноста у всьому світі, займаючи 10% світового ринку комерційного космосу. У 2000-х ми вже запускали по 5-8 ракет в рік, займаючи нікчемні 5-10% світового ринку.

У нас був проект "Морський старт", який був одним з найперспективніших, використовуючи фактор екваторіального запуску. Але наші школярі захоплюються Ілона Маском і навряд згадають, хто такий Михайло Кузьмич Янгель...

Україна просто необхідно було прибрати з цієї шахівниці, так само як і в частині випуску літаків і вертольотів (Мотор-Січ).

У цьому плані, запуск супутника, так само як і захоплені пости чиновників про рейси української Мрії — це всього лише експлуатація фантомних болів суспільства, цинічне пробудження тіней минулого.

Український космос і авіацію ще можна відродити, але не за допомогою натужного запуску супутника.

Потрібна кластерна програма розвитку з використанням інновацій та механізмів економіки знань, і це явно не та програма, яку нещодавно прийняв Кабмін.

Першоджерело.

Публікується за згодою автора.