Насамперед — літаки. Чому Україна не готова до війни з Росією у повітрі

Не так важливе питання, скільки у Путіна батальйонів, танків і САУ, як кількість його авіації, якою він безкарно може загнати інфраструктуру України в 19 століття навіть не використовуючи стратегічних бомбардувальників, тільки фронтові.

Ну, якщо не безкарно, то з мінімальними втратами.

Не забувайте, що протягом 2012-2020 років Новосибірський авіазавод випустив 92 серійних Су-34 і ще 32 поставив у 2009-2012 роках.

Кількість випущених Су-34 становить 131 одиницю. Прямо зараз у стройових зʼєднаннях ВПС РФії налічується приблизно 124 Су-34.

Також, з 2012 до 2020 року випущено приблизно 116 важких багатоцільових (з роботою по землі) винищувачів Су-30СМ, зокрема 88 для ВПС і 28 для ВМФ.

За ці роки ВПС РФ отримали близько сотні важких багатоцільових Су-35с.

Су-34 проти ПС України здатні діяти самостійно і разом з прикриттям — багатоцільовими винищувачами Су-35С і Су-30.

У 2014 році РФ і її авіація не надто якісно відрізнялася від української, хоча кількісно переважала десятикратно. Їх програма переозброєння, на повну була запущена лише у 2012 році і тільки розгорнулася у 2014-2015 роках.

Зараз все змінилося.

РФ має щонайменше 200 боєздатних нових (!) багатоцільових винищувачів, яким нічого протиставити аби захистити небо від фронтових бомбардувальників Су-34 (теж нових, до речі). Плюс, величезний парк таких винищувачів як у нас, застарілих.

Упереджувальним ракетним ударом ми сьогодні не в змозі знищити навіть ті дві ескадрильї Су-35С з 790-го винищувального авіаполку в Хотілово (Тверська область), які знаходяться відносно недалеко.

За храктеристиками, якщо не брати до уваги відстале озброєння, Су-35С можна порівнювати з Rafale або Evrofighter Typhoon у серіях, випущених до 2018 року.

Для Франції чи Великобританії Су-35С є співставним суперником, але не для України.

Французький Rafale (фото 1) і британсько-німецький Evrofighter Typhoon (фото 2) у серіях після 2018 року озброєні вбивчими для Су-35, Су-30 дальніми ракетами "повітря-повітря" АІМ-120B/C/D чи Метеор. АІМ-120D наприклад вражає цілі на відстані 180 км.

Ракети Су-35 (Су-30) Р-77 середньої дальності мають удвічі меншу дальність, а літаки після їх запуску на ⅔ довжини їх курсу змушені підставлятися під удар аби запровадити їх до цілі.

Ці дві з лишком сотні винищувачів істотно переважають за характеристиками наші Су-27 і Міг-29, а тому однозначно будуть здатні супроводжувати і забезпечувати недоторканість великим групам фронтових бомбардувальників Су-34 і навіть прикриття повітряно-десантним операціям.

Без допомоги США, при чому безпосередньої, у повітряному просторі України над її суходолом, ми будемо нести великі втрати у небі і споглядати безкарне знищення міст і нашої інфраструктури на землі (порти, заводи, мости, енергетичні підприємства, тощо).

Зрозуміло, що армія на землі теж буде діяти під постійними бомбардуваннями.

Ймовірне постачання літаків з американських баз зберігання чи нових є дезінформацією і окозамилюванням.

Аби підготувати діючого пілота на F-15 (фото 3) треба півроку, а часу немає. За кілька місяців всі наші міста будуть зруйновані.

Це я написав для тих, хто на питання Юрія Бутусова "скільки батальйонів?" у нас і у РФ, вже відчув смак перемоги.

Зеленський говорить, що ВСУ, маючи 80 старих Су-27 і МіГ-29 готові дати відсіч.

Та невже? Це народ готовий, ціною величезних жертв, а не Зеленський і його генерали.

Першоджерело.