Кримське питання. Чому Україні потрібен закон про корінні народи?

18 травня президент Володимир Зеленський зареєстрував у парламенті законопроект про корінні народи, як невідкладний. Чому цей документ такий важливий?

Фото: Українська правда

Історія моєї родини походить з Криму. Мої діди були першими з кримських татар Алушти, які навчалися в першій татарській школі та знали російську мову. Після школи дід Сейт-Ібраїм працював писарем, а потім став Алуштинським сільським головою. Пізніше він займався міжнародною торгівлею та навіть відкрив одну з перших кав"ярень в Алушті.

Інший прадід Амет Мустафа у 18 сторіччі був імам-хатибом першої Алуштинської мечеті. Сучасною мовою — це консультант з питань права.

Кримські татари в Криму пережили багато чого — декілька імміграцій після анексії Криму Росією в 1783 році, депортацію в 1944 році, розкуркулення з боку радянської влади. Вже восьмий рік ми переживаємо тимчасову окупацію наших земель.

Вся історія кримськотатарського народу походить з Криму. Після розпаду Радянського союзу, кримські татари були однією з найактивніших проукраїнських сил на півострові. Наприклад, навіть зараз з понад сотні політв"язнів, яких сьогодні незаконно увʼязнив окупант, дві третини — це кримські татари.

Але на тридцятий рік незалежності України наші права, як корінного народу, досі не були закріплені в законодавстві. Тільки зараз ми нарешті закладаємо фундамент в питання захисту прав корінних народів — 18 травня президент Володимир Зеленський зареєстрував закон в парламенті про корінні народи, як невідкладний. Це, без перебільшення, історичний документ.

Чому це важливо?

Сьогодні в Україні проживає понад 350 тисяч кримських татар. Більшість з них залишились жити в тимчасово окупованому Криму.

Щодня Кремль продовжує політику репресій та залякування кримських татар. Лише за перший квартал 2021 року російські силовики в Криму затримали 146 осіб — більшість з них кримські татари.

В російських тюрмах досі залишаються незаконно увʼязненими понад 100 громадян України, більшість з них — кримські татари.

Росія поширює пропаганду та стереотипи щодо кримських татар, роблячи їх екстремістами і терористами.

Вона забороняє спілкуватись кримськотатарською мовою, випускати національні медіа, забороняє релігійну діяльність і переслідує незалежні ЗМІ.

Наприклад, кілька днів тому політвʼязня Сервета Газієва вивели із зали суду лише за те, що він говорив кримськотатарською. 

На тлі такого системного винищення кримськотатарського народу, кримським татарам потрібна державна підтримка з боку України.

Конституція України каже, що права корінних народів визначаються виключно законами України. А самого закону, який їх визначає, досі немає. Отже, юридичних підстав для захисту своїх прав і гарантій у кримських татар зараз теж немає.

Що буде в законі?

Ключове та найголовніше — ми нарешті вводимо в українське правове поле визначення, хто такі корінні народи.

Корінний народ — це етнічна спільнота, яка історично сформувалась на території України та має свою мову, культуру, традиції. А також може мати власні культурні та представницькі органи.

Головне те, що корінні народи не мають іншої Батьківщини, крім України. Дуже важливо, що йдеться саме про корінні народи, які сформувались на території України. Зараз в Україні таких три народи — кримські татари, караїми та кримчаки,

Часто корінні народи плутають із національною меншиною, але це неправильно.

В Україні проживає понад 100 різних національностей. Є поляки, румуни, болгари, росіяни, вірмени, грузини, азербайджанці та багато інших. Вони — представники національних меншин, бо мають історичну державу поза межами України. Корінні ж народи мають Батьківщину, але не мають іншої окремою держави десь в світі, крім України.

Які ще будуть нововведення?

Пропонується закріпити культурні, освітні та мовні права корінних народів.

Сьогодні після репресій в Криму з боку окупаційної влади, створення та підтримка в Україні кримськотатарських організацій — це єдиний шанс не дати зникнути мові та культурній самобутності нашого народу.

Також законопроект пропонує надавати, за потреби, фінансову підтримку представницьким органам корінних народів.

В документі також пропонується включати представників корінних народів до складу українських делегацій на міжнародній арені.

Цей закон — це правильний та важливий сигнал і українському народу, і світові.

Україна поважає та турбується про народи, які протягом століть жили та розвивали країну. Особливо це важливо в часи, коли окупант забороняє діяльність Меджлісу, переслідує та кидає у в"язниці всіх, хто має відмінну від режиму думку.

Дуже важливий момент — не плутати закон про корінні народи та закон про національні меншини. Це взаємопов"язані, а не взаємозаперечні документи. Бо закон, який захищає права національних меншин вже в Україні є — його ухвалили ще у 1992 році.

І зараз, до речі, ми з колегами в парламенті активно працюємо над його новою версією, яка буде актуальною та враховуватиме потреби всіх спільнот. Але це тема для окремого тексту.

Підтримуючи права корінних народів, ми не утискаємо права національних меншин. І це найголовніший меседж.