Міста врятують планету. Як електротранспорт покращує екологічну ситуацію

Припинити "війну проти планети" закликав світову спільноту генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, звертаючись до глав держав та урядів країн — учасників зустрічі щодо кліматичної кризи, що відбулась у Нью-Йорку напередодні 76-ої сесії Генасамблеї ООН 21 вересня.

Зміна клімату була однією з ключових тем цієї сесії. Всім країнам слід до 2050 року звести до нуля викиди парникових газів, і вже зараз відмовитись від будівництва вугільних електростанцій.

Міста мають найбільший потенціал для боротьби з кліматичними змінами. Чому? Усе дуже просто: саме міста продукують три чверті викидів парникових газів у світовому масштабі. Тож покращення якості повітря в містах має бути одним із найвищих пріоритетів міської влади.

Ми маємо можливість не просто орієнтуватись на європейські та світові тренди, а й заручатись підтримкою надійних партнерів, щоб діяти. Для цього потрібне прагнення змін і послідовність дій, що зумовлять структурні економічні перетворення та зміни поведінки, необхідні для уникнення кліматичної катастрофи. Тож боротьба за планету буде виграна або програна у містах.

Важливу ініціативу вирішення екологічних проблем на рівні міста втілює Європейський банк реконструкції та розвитку. Модернізувати інфраструктуру громадського транспорту покликана його програма сталого міського розвитку "Зелені міста", заснована у 2016 році. Її учасниками вже стали 49 міст у різних країнах світу: Скоп'є (Північна Македонія), Олександрія і Каїр (Єгипет), Душанбе (Таджикистан), Бішкек (Киргизька Республіка), Батумі та Тбілісі (Грузія), Софія і Варна (Болгарія), Амман (Йорданія), Ізмір (Туреччина) та інші.

Приємно зауважити, що Україна представлена в цій програмі найбільшою кількістю міст — шістьма. До "зелених" Львова, Києва, Маріуполя, Хмельницького та Кривого Рогу цього літа приєднався ще один із промислових центрів країни — Дніпро.

Важливо

Smart-майбутнє: що таке "розумні" міста і чому їх немає в Україні

Кожне місто-учасник у співпраці з фінансовою інституцією розробляє унікальний план заходів, які покращують якість повітря. До уваги беруть 70 базових показників і виокремлюють ті екологічні проблеми, які слід вирішити першочергово.

Серед пріоритетів у вирішенні екопроблем для більшості міст, зокрема й українських, — відновлення інфраструктури і модернізація системи громадського транспорту. Загальна вартість цього проєкту ЄБРР — 3 мільярди євро. Він охоплює не лише політику щодо транспорту, а й землекористування, водних ресурсів, поводження з відходами тощо.

Крім того, в Україні почалося втілення другої фази проєкту "Міський громадський транспорт", який фінансує Європейський інвестиційний банк. Щонайменше 18 українських міст замінять парк громадського транспорту на екологічніший.

Перша фаза розпочатого у 2017 році міжнародного інвестиційного проєкту зумовила істотні зміни транспортної сфери в Києві, Харкові, Львові, Тернополі, Луцьку, Сумах, Запоріжжі, Одесі, Миколаєві, Івано-Франківську і Чернівцях.

Реформа громадського транспорту передбачена, зокрема, угодою про асоціацію з ЄС. У Національній транспортній стратегії визначено, що до 2030 року міський громадський транспорт в Україні має стати електричним на 75 %.

Електротранспорт є у 35 містах України, це здебільшого трамваї і тролейбуси, метро є у трьох містах — Києві, Харкові та Дніпрі. Для прикладу, Вінниця за останнє десятиліття значно збільшила кількість громадського транспорту, який замінив значну частину маршрутних таксі і тепер забезпечує 80 % усіх перевезень. Цей показник — унікальний серед усіх українських міст.

Підвищення частки електротранспорту в міських перевезеннях покращує екологічну ситуацію завдяки зменшенню концентрації шкідливих речовин у центральних, найбільш забруднених районах, та загалом у містах. Також це дає зменшення витрат на енергоносії та ремонт і обслуговування рухомого складу й контактної мережі.

Проте такі проєкти потребують коштів, і не лише на закупівлю нових транспортних засобів. Необхідні інвестиції в інфраструктуру, насамперед, у створення зарядних станцій для електротранспорту. Як швидко окупляться витрати і чи не спричинить це здорожчання проїзду для пасажирів?

Наприклад, електроавтобуси львівського виробництва удвічі дорожчі за дизельні, але вони у десять разів дешевші в експлуатації та обслуговуванні. Експерти оцінюють, що різниця у вартості електричного і дизельного автобуса окупиться за п'ять років. Рентабельність транспортних засобів на електриці на 15-20 % вища за транспорт із двигунами внутрішнього згорання. Особливо якщо закуповувати машини із максимальною ємністю акумуляторів, що дозволяє проїжджати більшу відстань, без підзарядки по маршруту, а лише на кінцевій зупинці.

Важливо

"15-хвилинне місто". Як Києву вирішити міські проблеми і стати комфортним для життя

З початком пандемії міська транспортна сфера зазнала збитків через карантинні заходи і запроваджені обмеження мобільності населення. Наприклад, пасажиропотік "Київпастрансу" торік зменшився на 39 %, а Київського метрополітену — більше ніж на 43 %.

Цього року у великих містах України міські ради почали переглядати тарифи на проїзд у громадському транспорті. Ціни на проїзд підвищили у Вінниці, Миколаєві, Полтаві, Львові, Запоріжжі, Херсоні.

Але зростання вартості проїзду в громадському транспорті, якими би причинами воно не було зумовлене — кризою і високою собівартістю використання дизельних транспортних засобів чи необхідністю відшкодовувати витрати на новий електротранспорт, — має ґрунтуватись на ретельних розрахунках.

У 2016 році Україна ратифікувала Паризьку угоду, яка прийшла на зміну Кіотському протоколу і має на меті утримати зростання середньої світової температури на рівні нижче +2 °C. В контексті зобов'язань, які беруть на себе всі країни-учасниці, на загальнонаціональному рівні ми маємо до 2030 року скоротити викиди парникових газів на 64 % порівняно з 1990 роком.

Окрім офіційної позиції держави, позитивним вбачається й те, що в Україні — не найбагатшій серед країн світу — помітний суспільний запит на протидію кліматичним змінам.

Наприкінці вересня у столиці та ще в десятьох містах відбулися кліматичні марші, учасники яких мали на меті привернути увагу влади до проблеми і вимагали збільшити державне фінансування заходів зі скорочення викидів парникових газів. На плакатах була й та сама фраза, що зазвучала нещодавно в ООН — "Досить вбивати планету!"

І хоча акція в Києві зібрала всього кілька сотень учасників, а в інших містах — по півтора-два десятки, серед нас усе ж є свідомі люди, які готові змінювати власні звички і вимагають глобальних змін від влади.