Міста врятують планету. Як електротранспорт покращує екологічну ситуацію

Міста мають найбільший потенціал для боротьби з кліматичними змінами. Саме міста виробляють три чверті викидів парникових газів у світовому масштабі. Так що поліпшення якості повітря в містах має бути одним з найвищих пріоритетів міської влади.

Марш на захист клімату
Кліматичний марш e Києві. Міста мають найбільший потенціал для боротьби з кліматичними змінами.

Припинити "війну проти планети" закликав світову спільноту генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, звертаючись до глав держав та урядів країн — учасників зустрічі щодо кліматичної кризи, що відбулась у Нью-Йорку напередодні 76-ої сесії Генасамблеї ООН 21 вересня.

Зміна клімату була однією з ключових тем цієї сесії. Всім країнам слід до 2050 року звести до нуля викиди парникових газів, і вже зараз відмовитись від будівництва вугільних електростанцій.

Міста мають найбільший потенціал для боротьби з кліматичними змінами. Чому? Усе дуже просто: саме міста продукують три чверті викидів парникових газів у світовому масштабі. Тож покращення якості повітря в містах має бути одним із найвищих пріоритетів міської влади.

Ми маємо можливість не просто орієнтуватись на європейські та світові тренди, а й заручатись підтримкою надійних партнерів, щоб діяти. Для цього потрібне прагнення змін і послідовність дій, що зумовлять структурні економічні перетворення та зміни поведінки, необхідні для уникнення кліматичної катастрофи. Тож боротьба за планету буде виграна або програна у містах.

Важливу ініціативу вирішення екологічних проблем на рівні міста втілює Європейський банк реконструкції та розвитку. Модернізувати інфраструктуру громадського транспорту покликана його програма сталого міського розвитку "Зелені міста", заснована у 2016 році. Її учасниками вже стали 49 міст у різних країнах світу: Скоп'є (Північна Македонія), Олександрія і Каїр (Єгипет), Душанбе (Таджикистан), Бішкек (Киргизька Республіка), Батумі та Тбілісі (Грузія), Софія і Варна (Болгарія), Амман (Йорданія), Ізмір (Туреччина) та інші.

Приємно зауважити, що Україна представлена в цій програмі найбільшою кількістю міст — шістьма. До "зелених" Львова, Києва, Маріуполя, Хмельницького та Кривого Рогу цього літа приєднався ще один із промислових центрів країни — Дніпро.

Важливо
Smart-майбутнє: що таке "розумні" міста і чому їх немає в Україні
Smart-майбутнє: що таке "розумні" міста і чому їх немає в Україні

Кожне місто-учасник у співпраці з фінансовою інституцією розробляє унікальний план заходів, які покращують якість повітря. До уваги беруть 70 базових показників і виокремлюють ті екологічні проблеми, які слід вирішити першочергово.

Серед пріоритетів у вирішенні екопроблем для більшості міст, зокрема й українських, — відновлення інфраструктури і модернізація системи громадського транспорту. Загальна вартість цього проєкту ЄБРР — 3 мільярди євро. Він охоплює не лише політику щодо транспорту, а й землекористування, водних ресурсів, поводження з відходами тощо.

Крім того, в Україні почалося втілення другої фази проєкту "Міський громадський транспорт", який фінансує Європейський інвестиційний банк. Щонайменше 18 українських міст замінять парк громадського транспорту на екологічніший.

Уже наступного року на вулицях наших міст мають з'явитись нові електричні автобуси, трамваї, тролейбуси та поїзди метрополітену. Будуть модернізовані трамвайні та тролейбусні лінії.

Перша фаза розпочатого у 2017 році міжнародного інвестиційного проєкту зумовила істотні зміни транспортної сфери в Києві, Харкові, Львові, Тернополі, Луцьку, Сумах, Запоріжжі, Одесі, Миколаєві, Івано-Франківську і Чернівцях.

Реформа громадського транспорту передбачена, зокрема, угодою про асоціацію з ЄС. У Національній транспортній стратегії визначено, що до 2030 року міський громадський транспорт в Україні має стати електричним на 75 %.

Електротранспорт є у 35 містах України, це здебільшого трамваї і тролейбуси, метро є у трьох містах — Києві, Харкові та Дніпрі. Для прикладу, Вінниця за останнє десятиліття значно збільшила кількість громадського транспорту, який замінив значну частину маршрутних таксі і тепер забезпечує 80 % усіх перевезень. Цей показник — унікальний серед усіх українських міст.

Підвищення частки електротранспорту в міських перевезеннях покращує екологічну ситуацію завдяки зменшенню концентрації шкідливих речовин у центральних, найбільш забруднених районах, та загалом у містах. Також це дає зменшення витрат на енергоносії та ремонт і обслуговування рухомого складу й контактної мережі.

Проте такі проєкти потребують коштів, і не лише на закупівлю нових транспортних засобів. Необхідні інвестиції в інфраструктуру, насамперед, у створення зарядних станцій для електротранспорту. Як швидко окупляться витрати і чи не спричинить це здорожчання проїзду для пасажирів?

Наприклад, електроавтобуси львівського виробництва удвічі дорожчі за дизельні, але вони у десять разів дешевші в експлуатації та обслуговуванні. Експерти оцінюють, що різниця у вартості електричного і дизельного автобуса окупиться за п'ять років. Рентабельність транспортних засобів на електриці на 15-20 % вища за транспорт із двигунами внутрішнього згорання. Особливо якщо закуповувати машини із максимальною ємністю акумуляторів, що дозволяє проїжджати більшу відстань, без підзарядки по маршруту, а лише на кінцевій зупинці.

Важливо
"15-хвилинне місто". Як Києву вирішити міські проблеми і стати комфортним для життя
"15-хвилинне місто". Як Києву вирішити міські проблеми і стати комфортним для життя

З початком пандемії міська транспортна сфера зазнала збитків через карантинні заходи і запроваджені обмеження мобільності населення. Наприклад, пасажиропотік "Київпастрансу" торік зменшився на 39 %, а Київського метрополітену — більше ніж на 43 %.

Цього року у великих містах України міські ради почали переглядати тарифи на проїзд у громадському транспорті. Ціни на проїзд підвищили у Вінниці, Миколаєві, Полтаві, Львові, Запоріжжі, Херсоні.

Але зростання вартості проїзду в громадському транспорті, якими би причинами воно не було зумовлене — кризою і високою собівартістю використання дизельних транспортних засобів чи необхідністю відшкодовувати витрати на новий електротранспорт, — має ґрунтуватись на ретельних розрахунках.

Важливо, щоб ці тарифи залишались набагато привабливішими порівняно з вартістю використання та паркування автомобілів у місті. Інакше екологічний ефект, якого вдається досягати, буде знівельований.

У 2016 році Україна ратифікувала Паризьку угоду, яка прийшла на зміну Кіотському протоколу і має на меті утримати зростання середньої світової температури на рівні нижче +2 °C. В контексті зобов'язань, які беруть на себе всі країни-учасниці, на загальнонаціональному рівні ми маємо до 2030 року скоротити викиди парникових газів на 64 % порівняно з 1990 роком.

Окрім офіційної позиції держави, позитивним вбачається й те, що в Україні — не найбагатшій серед країн світу — помітний суспільний запит на протидію кліматичним змінам.

Наприкінці вересня у столиці та ще в десятьох містах відбулися кліматичні марші, учасники яких мали на меті привернути увагу влади до проблеми і вимагали збільшити державне фінансування заходів зі скорочення викидів парникових газів. На плакатах була й та сама фраза, що зазвучала нещодавно в ООН — "Досить вбивати планету!"

І хоча акція в Києві зібрала всього кілька сотень учасників, а в інших містах — по півтора-два десятки, серед нас усе ж є свідомі люди, які готові змінювати власні звички і вимагають глобальних змін від влади.