Трухін, Кузьміних та інші. Коли в Україні почнуть ловити більшу рибу

Багато років, практично все своє життя, я з великою зацікавленістю слухав про боротьбу з корупцією і спостерігав за тим, як вона протікає.

То була епічна битва. Можна сказати — вічна битва, якщо брати протяжність людського життя.

Як битва з поганими дорогами. Як битва за врожай. За ідеологічну чистоту. За моральність. За нову історичну спільність. За націю.

Людина народжувалась під час битви й вмирала, так і не дочекавшись кінця бою.

Загалом, як буває у випадках, коли війна вигідна сторонам, що воюють, результат не важливий — важливий процес.

Тому що під час процесу можна насолодитися вигодами безкомпромісної боротьби й урвати собі шматочок корупції, урожаю, від душі спробувати аморальність, вдало битися з кумівством.

О, як багато дивних особистих варіантів таїться на полях безжальних битв, які ніхто не збирається вигравати.

Не подумайте поганого – я двома руками проти корупції. І не маю нічого проти того, що корупціонерів ловлять та карають. Або хоча б ловлять.

Але я досить довго живу, багато читаю, вмію слухати та узагальнювати, щоб не плекати ілюзій щодо того, навіщо люди йдуть у владу або прилаштовуються до влади.

Або як працюють суди. Або як отримує можливості та преференції бізнес. Секрет Полішинеля. Навіть для тих, хто торгує біляшами на вокзалі, я вже не беру тих, хто реально перевертає мільйонами.

Новий начальник енергетичної митниці приїжджає на роботу на Мерсі вартістю під 100 тисяч доларів. Він не бізнесмен, він колишній співробітник главку "К" нашої чесної СБУ. Хтось має сумніви щодо принципів функціонування енергетичної митниці? А відділу "К" у СБУ?

То чому ми дивуємось мільйонним хабарям за кіоски в Києві?

І, вибачте мені, справа не в Слугах Народу. Слуги Народу лише продовжують славну традицію безкомпромісної боротьби за грошові знаки та хлібні місця. В рамках приналежності до чесної та істинно народної влади, а коли в нас була інша?

Жорстока боротьба з корупцією триває. Бджоли розповідають, як вони ненавидять мед.

Я не узагальнюватиму на 100%, бувають винятки й компромісні варіанти, але в людей, які йдуть у владу на будь-якому рівні, немає завдань побудови щастя та добробуту тих, ким вони керують. Є завдання побудови особистого добробуту та особистого збагачення.

Ще раз повторю: не у всіх, але більшости.

Бажання боротися з корупцією, що виникає на вершині піраміди влади, завжди розчиняється, рухаючись вниз. Не тому що так хоче організатор боротьби. А просто тому, що інакше не працює. Люди такі люди, що страх бере.

Корупція історично і зараз — це, на жаль, мастило державного механізму. Можемо обурюватись, можемо не обурюватися, від цього факти не змінюються.

Із задоволенням спостерігаю спортивну рибалку на дріб'язок із керівної партії. Ну, хоч щось… Спіймали, зважили, поцілували, відпустили…

Епічна битва продовжується. Добре, коли за деревами не роздивитися лісу.

Першоджерело.