Тотальна несвобода. Як влада намагається взяти під контроль ЗМІ

Сьогодні у Верховній Раді у першому читанні проголосовано законопроєкт "Про медіа". Автори змогли зібрати 233 голоси ЗА завдяки підтримки 12 депутатів колишньої ОПЗЖ. У повному складі не голосували депутати з ЄС та Голосу.

Ухвалили новий законопроєкт, до якого внесли зміни лише кілька тижнів тому. Не було широкого обговорення із журналістами, експертами та медійниками. З того, що ми знаємо про нову редакцію законопроєкту, — вони лише на 10% про зобов'язання перед ЄС. Решта тексу — бажання влади отримати більше впливу на медіа: виписувати їм приписи, штрафи та закривати. І все це — за гроші платників податків.

Фактично, цей закон — про Нацраду в усіх іпостасях і для всіх журналістів у всіх медіа.

Чи є голоси ЗА серед журналістів? Є. Лічені голоси є. Але представники реальних онлайн і друкованих ЗМІ, які намагаються вижити на зруйнованому війною медіаринку, цей закон не підтримують. А представники теле- і радіокомпаній, які вже регулюються Нацрадою, цей закон не критикують.

Але в українському законопроєкті "Про медіа" — лише 10% — це Директива ЄС, 90% — це українські новації. Відповідну пропорцію зафіксував порівняно-правовий аналіз, оприлюднений сьогодні урядом.

На жаль, у нинішній редакції законопроєкт "Про медіа" може стати гальмом європейської інтеграції замість того, щоб стати перемогою — одним зі швидко виконаних наших зобов'язань, а саме — виконанням директиви Єврокомісії про аудіовізуальні послуги. Не треба вводити в оману європейців і думати, що ви розумніші за них і вони не помітять інструментів цензури, які влада намагається впровадити у законодавство під виглядом вимог ЄС. Атака під фейковим прапором не пройде.

Проголосувавши законопроєкт "Про медіа", депутати принизили сотні українських журналістів із десятків редакцій, які зібрали підписи проти цього проєкту. Проігнорували критичні зауваження таких впливових і поважних медійних центрів, як американський Комітет захисту журналістів, представника ОБСЄ зі свободи медіа, Європейської спілки журналістів, висновки експертів Ради Європи та десятки заяв нашої спілки.

До того ж нинішні реалії зовсім інші, ніж у грудні 2019 року, коли було оприлюднено концепцію нового закону "Про медіа". Зараз триває повномасштабне вторгнення Росії в Україну, українці об'єднуються для відсічі окупантам. Тож кожен закон розглядається крізь призму того, чи не буде він відволікати журналістів від головного завдання: як працювати і давати відсіч окупантам. Водночас важливо розуміти, як зберегти українські медіа. Головний запит від усіх медіа та від кожного журналіста — економічне виживання. Медіа переживають величезну економічну скруту, через війну критично зменшився ринок реклами, населення не готове купувати чи платити медіа. В Україні 20 відсотків ЗМІ припинили існування, відбувається шалене звільнення журналістів, а решта ЗМІ ледве тримаються на плаву. Чи не стане ухвалення законопроєкту з правками на 300 сторінках приводом вийти з медійної справи частини журналістів?

Ми вимагаємо направити законопроєкт "Про медіа" на аналіз до Венеціанської комісії і не ухвалювати жодних рішень без висновків цієї шанованої експертної організації.

За всі роки незалежності питання свободи слова були тестом на демократичність будь-якої української влади. Хочу вірити, що Володимир Зеленський, на відміну від попередників, гідно складе цей тест і залишить українські медіа вільними. Свободу слова в Україні ще ніхто не перемагав. Вірю в ЗСУ та вільні медіа.

Джерело

Важливо

Правда і солодкі ілюзії. Про що потрібно і не можна говорити під час війни