"Пугачовський бунт". Чому демарш Пугачової важливий для України

По-перше, вона виступила за справедливість, назвавши речі своїми іменами. У безхребетній російській орді це подвиг. Характерно, що це сталося на тлі чергового висеру єзуїтської Собчак, яка на кшталт демократії, але називає нацизмом хейт із боку українців російської моделі в рекламі Zara. Собчак, спеціально для тебе, нацизм — це розстрілювати невинних людей пачками, відрізати військовополоненим мошонку, кидати авіабомби в 500 кг на цивільні будинки, знищувати народ тільки тому, що він хоче жити так, як хоче жити, і має намір іти своїм шляхом, не озираючись на вежі Кремля. Ось і є нацизм, який Собчак боїться називати своїм ім'ям. Так от, Пугачова пробиває пролом у конформізмі російського суспільства однією своєю вагою.

По-друге, цей пролом величезний. Бо, як правильно зазначив Станіслав Речинський, Пугачова — це жива архетипова мати пізньої радянської людини та її пострадянських нащадків.

І хоча федеральні канали Росії традиційно ігнорують такі меседжі, але охоплення меседжу Пугачової буде величезним. В ієрархічному російському суспільстві, де орієнтація на лідерів думок відіграє величезну роль, дуже важливий показник. Інертна, конформістська маса російського суспільства завжди потребує тих, хто орієнтує на відповідні реакції. Пугачова саме така людина.

По-третє, очікування українців, що Пугачова недостатньо радикальна та має прямо зараз висловити підтримку ЗСУ й йзагалі, чому мовчала пів року, доки не зачепили Галкіна, вкрай наївні. Бажання українців отримати все й одразу природне, але ж треба бути реалістами.

Крім того, вона продовжить це робити, допоки Галкін продовжить висміювати російську владу. Сміх над владою та відсутність страху з приводу її відплати каталізують процеси критики влади в Росії, посилення невдоволення тощо. Усе це стратегічно грає на користь України.

По-четверте, треба інструментально дивитися на хороших росіян. Усе, що допомагає розгойдати й обрушити путінську Росію, треба використати. Все, що зміцнює, — треба підточувати. Тому пугачовський бунт украй корисний. Будь-які бунти в Росії потрібно підтримувати й роздмухувати. Більше бунтів хороших і різних у Росії приведуть її до такого стану, коли вона думатиме про свої проблеми, а не про Україну. У Росії має бути така кількість проблем, що вона має забути про будь-які форми експансії назовні. Тому Аллу Борисівну треба підтримувати двома руками. Колись казали, що Брежнєв — дрібний політичний діяч за Пугачової. Буде дуже іронічно, якщо Путін не переживе Пугачову і на його могилі посміється Галкін. До речі, цей сценарій не такий уже й нереалістичний.

Джерело