Думки Російсько-українська війна

Дитина в укритті без вас: як підготувати й заспокоїти. І чому істерика — це нормально

"Сьогодні дізналася відразу про дві подібні історії: діти з дитячого садка під час тривоги перебувають в укритті. Там немає світла. Діти плачуть від страху, дорослі не знають, як заспокоїти дітей, як їх зайняти або самі розгублені. Дитина приходить додому — у неї істерика. Давайте разом подумаємо, що можна зробити для наших дітей, коли вони не поряд із нами". Думка.

29 жовтня 2022 в 18:41

653

Я не коментуватиму підготовку укриттів, роль дорослого і те, що дорослим важливо робити, перебуваючи поряд із дітьми. Але ось практичні поради, що робити в такій ситуації:

Якщо дитина маленька, у неї немає телефону та немає можливості увімкнути ліхтарик у телефоні — важливо підготувати для нього ліхтарик, можливо, LED-свічку, іграшку, щоб світилася в темряві. Гірлянди, новорічні ліхтарики на батарейках. Навчити її вмикати й вимикати. (Сказати, що нічого страшного, якщо щось загубиться чи зламається).

Дати із собою іграшку, яку можна прикріпити до одягу (як брелок), або яку можна було б обіймати, можливо, яка була б на липучках, кріпилася б на ґудзик. Можливо, браслет.

Якщо це можливо, дати пляшку з водою — на кшталт спортивної пляшки-напувалки. Дати поп-іт чи безпечну жмакалку.

Ми вдома з дітьми звертаємо увагу на:

Знання — що може-буде відбуватися, чому ми йдемо в укриття, можливо, разом слухаємо — дивимося пісню-руханку "Крокуй до укриття".

Емоції — даємо підтримку в емоціях (це дуже неприємно, це дійсно страшно, особливо коли темно. Я б точно злякалася — ти така/такий молодець, так мужньо тримаєшся. А що ти робив?)

Дії — а знаєш, що робити, коли (страшно, темно, сумно).

Разом співаємо, читаємо вірші, граємо в ігри, які б діти могли відтворити без нас, робимо вправи — вчимо робити потягання, щоб знімати спазм м'язів, робити прості дихальні практики (найпростіша — кит: скласти ручки в кулачки та робити гучний видих через отвір, пальчики: ручки в кулачках — вдих, стискаємо ще сильніше кулачки, видих — розпрямляємо великий пальчик, вдих — кулачки крім великого пальця стиснуті — видих, розпрямляємо вказівний пальчик, і так всі пальці).

Створюємо ритуали близькості

Цілуємо в долоню й просимо, щоб дитина прикладала долоню, якщо нудьгуватиме за нами, до щічки, до животика… (ця ідея — з книги "Поцілунок у долоні")

Даємо послухати своє серце та перекладаємо ручку на серце дитини. Серце завжди каже "люб-лю".

Стосуємося "кнопочок" кохання (вигадуємо, де на тілі місця, де в нас "скарби любові" (долонька, плече, лікоть). Дитина сама може торкнутися цієї кнопочки.

У коментарі чудову ідею розповіли — вранці малювати на ручці одне одному серце чи сонечко, щоб можна було торкнутися.

Звісно, увагу дітей, напругу дітей важливо направляти. І для вихователів-вчителів є онлайн курси, повідомлення та розробки з іграми, в які можна грати в укритті.

Діти, які мають телефони, не повинні звикати до того, що вони в разі дискомфорту й небезпеки тільки користуються телефонами — іграми, переглядом відео. Це створює непродуктивну звичку. Нам важливо змінювати, перемикати активність.

Коли дитина повертається додому — це, на жаль, нормально, якщо вона буде перезбуджена, якщо в маленької дитини буде істерика. Він так робить "видих" всієї напруги. Намагається його зробити "в нас". Він зможе стабілізуватися завдяки нашій стійкості, спокійному подиху, розуміння, що з ним відбувається.

Дитина може ходити за нами хвостиком, намагатися "вжитися, втиснутися" в нас — і якщо в дорослих є сили, було б чудово дитину потримати біля серця, обійняти, створити, як кенгурятку, сумку.

Якщо дитина завмирає — ми спонукаємо її до дій, можливо, вона зможе з нами робити вечерю. Я всім нам так бажаю сил, щоб ми могли вмістити в себе все це. Обіймаю, Родино. Хочу для нас усіх безпеки та Перемоги.

Джерело

Важливо

У Путіна все погано. За 40 хвилин промови на Валдаї він 8 разів попросив Захід про переговори