Як мішені у тирі. Чому "Вагнеру" у Бахмуті недовго залишилося

Слід розуміти, що в районі Бахмута СОУ зараз реалізують операцію, яку умовно можна назвати "Домінування". Звичайно, звучить голосно і пафосно, але з урахуванням суті цієї операції, назва набуває сенсу. А суть — повернення контролю над панівними висотами.

Багато хто користується різними картами, які демонструють просування тих чи інших сил на тих чи інших ділянках. Але практично всі ці карти мають один мінус — вони не показують прив’язки до висот. А саме висоти дають зрозуміти суть того, що відбувається, і спрогнозувати, що відбуватиметься в перспективі. Зараз СОУ повернули під свій контроль практично всі основні висоти на північному заході та південному заході від Бахмута. Тепер РОВ знаходяться в низині, а саме місто — це практично найнижча локація в даному районі. Тобто будь-який рух РОВ самогубний, а просування СОУ має перевагу.

Не складно побачити по карті, як надалі може розвиватися ситуація, і саме тому Пригожин поспішив оголосити про "захоплення" Бахмута, щоб якомога раніше втекти з міста. Але тут є нюанс. І цей нюанс полягає в тому, що вихід "вагнерів" із Бахмута — це мінус 4 тис. голів як мінімум.

Зрозуміло, цю масу кимось замінять у самому місті, наприклад, регулярами, десантурою. Але звідки взяти 4 тисячі голів, коли своїх не вистачає для утримання флангів? Така "ротація" може критично підірвати і так сумнівну боєздатність РОВ, що прискорить обвалення флангів.

Є підозра, що ніхто "вагнерів" із міста вже не випустить і вони будуть там, як мішені у тирі. Поки штурмові групи СОУ продовжуватимуть тиснути на флангах, артилерія влаштує планомірний і високоточний відстріл "вагнерят" у самому місті в режимі нон-стоп.

Але найцікавіше те, що після оголошення про захоплення Бахмута, окупанти через якийсь час змушені будуть тікати з міста. Покласти десятки тисяч заради того, щоб повісити кілька ганчірок на руїнах, а потім переможно і гордо втекти? Так і буде. Незабаром.

Слава нації!

Джерело

Важливо

Цвинтарі Вагнера. Як Пригожин монетизує свої втрати у політичний капітал