Сховища – для людей, а не для влади. Як зробити так, щоб укриття у школах стали по-справжньому безпечними

Впевнена, що кожен з вас вже неодноразово чув про нічні чергування вчителів в школах. Останні тижні інтернет розривають скандали. Департамент освіти ж розповідає, що це все фейки і нікого чергувати не змушують. Спойлер: формально не змушують, але інакшим чином забезпечити виконання вимог місцевої влади заклади не можуть, адже столичні можновладці не надали їм жодних інструментів для цього — тільки переклали відповідальність. Далі пояснюю, чому.

Департамент освіти і науки міста Києва видав наказ, яким зобов’язав керівників закладів освіти, де є укриття, відповідати за безпеку. Зокрема, після відвідування укриттів сторонніми особами директори мають оглядати приміщення та території закладів освіти, інформувати ДСНС та Національну поліцію, якщо виявлять підозрілі предмети, тощо.

На перший погляд все логічно, особливо з точки зору населення, яке бажає сховатися під час тривоги. Але давайте поглянемо на ситуацію з іншого боку – з точки зору самого закладу та безпеки дітей.

Більша частина укриттів закладів освіти знаходяться в школах. Де навчаються наші з вами діти. Отже, питання безпеки під час освітнього процесу стоїть особливо гостро. Тож виникає чимало питань з цього приводу:

Чи хотіли б ви, щоб до закладу освіти, де перебуває ваша дитина, був неконтрольований доступ?

Змоделюємо ситуацію. Ви відвели дитину до школи, поїхали на роботу і почалася повітряна тривога. Ваша дитина спускається в укриття і начебто все має бути ок. Але чи можуть батьки бути впевненими, що діти там у безпеці? Думаю, не зовсім. Адже тепер крім ракетної загрози на них чекає зустріч зі сторонніми людьми. Людьми, яких ніхто не перевіряє і не контролює в укритті. Жодної додаткової охорони місцева влада не забезпечила.

Чи може і, головне, МАЄ директор школи ходити і перевіряти, чи не сховався хтось в приміщеннях чи на території або чи не залишив там ніхто підозрілих предметів?

Керівник закладу загальної середньої освіти — менеджерська позиція. І, давайте будемо відвертими, цю позицію в більшості випадків займають жінки. Чи повинен освітянин, покликання якого організовувати роботу закладу освіти, ходити та перевіряти територію та приміщення закладу освіти на предмет сторонніх людей або підозрілих предметів? Звісно ні. Чи може директор якісно виконувати цю функцію — однозначно ні. Адже керівник школи точно не обізнаний в тому, як і в якій послідовності мають виконуватися дії з перевірки території чи як поводитися при несанкціонованому проникненні чи спробах викрадення матеріальних цінностей. Для цього потрібні спеціальні знання. І точно керівник школи не повинен нести відповідальність за те, аби виявити всі потенційні загрози для дітей.

Тепер до питання охорони. Чи можуть шкільні сторожі виконувати ці функції?

Впевнена, що ви погодитесь із тим, що функція сторожа, який у школі чергує один, сидіти і контролювати вхід до закладу. Точно сторож не може одночасно і контролювати вхід, і оглядати територію, яка, до речі, може становити декілька гектарів.

А що має робити школа, якщо сторож звільнився?

А сьогодні це досить масове явище, враховуючи що отримують вони мінімальну зарплату, а відповідальність на їх плечах — неспівмірна. Ми вже спостерігали за розвитком подій в Деснянському районі, де сторожа єдиного взяли під варту за те, що той не встиг відкрити укриття і загинули люди. І це трагічний, але наглядний приклад того, що може очікувати людину на згаданій позиції. Чи погодились би ви на такий рівень відповідальності при зарплаті в 6000 грн? відповідь очевидна.

Тож яким чином організувати і безпеку дітей в школі, і безпеку населення під час повітряних тривог?

Перше, що потрібно зробити — забезпечити заклади професійною охороною. Київ — місто із бюджетом в 65 мільярдів гривень. Впевнена, що фінансів для цього достатньо, адже на закупівлю службових авто ресурси є, на барабани і овочерізки є, на бруківку біля ЦУМу теж вистачає. Більше того, є "Муніципальна охорона", однією з задач якої є охорона комунальних закладів.

Тож за кожним закладом, де є укриття, мають бути закріплені спеціально навчені люди, що перевірятимуть приміщення та територію шкіл після завершення тривоги, контролюватимуть людей, що відвідують укриття, де вдень навчаються наші діти.

Це все цілком можливо забезпечити, але для цього потрібні чітко прописані алгоритми дій та відповідальність.

Тож в мене справедливе питання до місцевої влади Києва — а що зробили ви, крім перекладання відповідальності на директорів, для забезпечення безпеки наших дітей? Де ваша "Муніципальна охорона"? Де нові укриття для населення?

На моє переконання – діти повинні перебувати у безумовній безпеці. Місцева влада зобов’язана забезпечити людей укриттями таким чином, аби від цього не страждала система освіти. За майже півтора роки повномасштабного вторгнення у вас не вийшло придумати нічого краще, ніж ховатися за спинами освітян, які нині і так мають скажене навантаження з огляду на необхідність провадити освітній процес за всіма формами здобуття загальної середньої освіти одночасно, аби українці залишалися освіченою, креативною та прогресивною нацією!

Важливо

Дитина в укритті без вас: як підготувати й заспокоїти. І чому істерика — це нормально