Студентам – усі карти до рук. Як новий закон зробить українську молодь європейською

Ми звикли казати, що молодь — то наше майбутнє. Втім, зважаючи, який вплив має активна позиція студентства, (пригадайте свіжий приклад "Львівської політехніки"), молодь — це також наше сьогодення. Від їхньої проактивності та рішучості часто залежать рушійні зміни в державі. І саме тому їх не має гальмувати чинне законодавство. А воно таки гальмує.

Це думка студентів, адже саме вони звернулися до мене з пропозицією змінити законодавство — і саме вони допомогли напрацювати новий законопроєкт, що посилює їхнє право на самореалізацію. Перший законопроєкт від студентів про студентів.

Про що цей новий "студентський" законопроєкт?

Глобально — про ті проблеми, які вже давно назріли. Це законопроєкт "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо розширення прав органів студентського самоврядування та забезпечення прав здобувачів вищої освіти". Його реєстрацію ми розпочали до Дня студента. Він дає студентам більше незалежності і захист від таких ситуацій, як, наприклад, необʼєктивність оцінювання через упередженість викладача, несправедливі наслідки для студентів після участі в акціях протесту та мітингах, відрахування через упередженість, безпідставні відмови у наданні академвідпусток. Усі важливі рішення про студентів будуть ухвалюватися зі студентами. Для цього закон збільшує представнитство здобувачів вищої освіти у всіх робочих органах вищої освіти, де піднімаються ключові для студентів питання. Це вчені ради, робочі групи з окремих питань тощо. Це робиться, щоб голос студентів був почутий, і як результат — у країні сформувалася проактивна студентська спільнота.

Важливо

Мобілізація студентів та аспірантів. Хто матиме право на відстрочку після внесення змін у закон

Ці зміни передбачають новий рівень залученості студентів у власному освітньому просторі. Ми хочемо дати можливість органам студентського самоврядування, до яких входять лише студенти, вносити пропозиції до освітніх програм. А їхні рішення, ухвалені в межах компетенції, не потребуватимуть схвалення органами управління закладу вищої освіти.

Водночас наш законопроєкт передбачає зміни не лише у контексті студентського самоврядування. Так, ми хочемо дати студентам можливість вільно переходити з денної форми навчання на заочну, оскільки зараз ця схема дещо ускладнена. А також — закріпити право студента брати академвідпустку (перерву у навчанні) за власним бажанням, а не у зв’язку із станом здоров’я, військовою службою чи сімейними обставинами, як це є зараз. Студент — отримувач послуги, тому не повинен доводити, з якої причини хоче призупинити своє навчання.

За приклад беремо Європу

Студентське самоврядування в європейських країнах є дуже популярним і престижним. До нього хоче долучатися вся активна молодь, вони стають у чергу за членством. Натомість в Україні зараз бувають випадки, коли важко знайти хоча б одного охочого очолити студентське самоврядування. Наш законопроєкт побудований на кращих європейських практиках сфери освіти. Він був розроблений у постійному діалозі зі студентськими організаціями з дев'яти країн Центральної та Східної Європи, що є членами Європейського союзу студентів (ESU): Польща, Угорщина, Чехія, Естонія, Литва, Латвія, Словаччина, Румунія, Молдова. Крім того, документ обговорювався під час великої кількості зустрічей з експертами у сфері освіти і представниками профільних органів центральної виконавчої влади.

Саме зараз, під час війни, така ініціатива є актуальною, бо вона об'єднує мільйонне студентство. Студенти повинні мати захист, права, гарантії та мотивацію навчатися і організовувати свою діяльність з підтримкою як конкретно університетів, так і держави загалом.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.