Чи потрібне Каховське водосховище: чого позбудеться Україна, якщо його не буде

Довкола того, чи потрібно у майбутньому відновлювати Каховське водосховище, наразі розгорнулися суперечки. Публіцист Олександр Бурлака — категорично "за", і наводить безліч аргументів, від клiмату до знаменитих херсонських кавунів.

Каховське водосховище, Каховська ГЕС
Фото: ТАСС | Каховське водосховище у всій своїй красі
Related video

Ну добре, ще один пост, який мав написати не я, але його чомусь ніхто не пише. Про Каховське водосховище. Я знаю, що у нас популярна думка, що не треба його відновлювати. Проте аргументи на користь його збереження насправді не менш вагомі.

І головна з них — кліматична та сільськогосподарча. Від природи південь України — це сухий степ. Юрій Квач, якого всі наводять як експерта, котрий не підтримує відбудову греблі, прямо говорить, що про вирощування пшениці та рису на півдні України можна забути. Твердження, що останній дешевше завозити з Південно-Східної Азії, ніж вирощувати самим, залишимо на його совісті.

Чомусь він не повідомляє, від якої частки експорту зерна нам доведеться відмовитися задля забаганки "повернути усе як було". Рівно як і від того, що херсонські кавуни та помідори теж назавжди усьо.

Квач достатньо цікаво пише, що засіємо усе фісташками і то буде вигідніше, ніж возити помідори на київські ринки і зерно в Африку. Ну, хоче вирощувати — нехай вирощує.

кавун, херсонський кавун Fullscreen
Зі знаменитими херсонськими кавунами доведеться розпрощатися
Фото: Pexels

Хоча взагалі, історично на півдні України ще на початку 20 століття люди переважно займалися не землеробством, а скотарством із явним домінуванням вівчарства. Чому? Бо і для городів і для корів місцевий клімат був все ж занадто суворим. До речі, таким він був і на значній території Лівобережжя аж до півдня Харківщини включно.

Те, що городництвом у цих місцевостях стало економічно вигідно займатися — це завдяки водосховищу і системі каналів, до нього прив'язаної. До речі, водосховище ще й працює як велетенський фонтан в центрі міської площі. З нього постійно іде випаровування, внаслідок чого клімат на значній території стає вологішим.

Але ні, все не повернеться, як було тоді. І ні, качати воду зі свердловин не вийде. Річ у тім, що вода вже з пластів пішла і не повернеться ще дуже довго.

Річ у тім, що той рівень вод на півдні, який був перед руйнуванням греблі, забезпечувався гідравлічним підпором від водосховища. Про закон судин, що поєднуються, чули? Завдяки ньому, рівень ґрунтових вод сильно нижче, ніж рівень води у водоймі, куди вони витікають, бути не може. Вода буде заповнювати порожнини і підніматися вгору, поки або не створить додатковий тиск, або не проб'є собі вихід вище.

Зараз підпор зник, і усі підземні резервуари, що формувалися декілька десятиліть, порожні. І викачування води на полив може їх добити остаточно.

А ще це дуже смішно, але у нас клімат змінюється. Район Перекопу вже декілька років, як перетворюється на пустелю, а тепер цей процес прискориться і можє стати навіть гірше, ніж у ті часи, коли палючим степом татари гнали наших бранців. Тому ні, я за відновлення греблі, навіть якщо і без електростанції. Але звичайно — після звільнення.

Джерело

Важливо
У центрі України утворилася дірка. Чому світ сприймає нашу війну так, ніби це стихійне лихо
У центрі України утворилася дірка. Чому світ сприймає нашу війну так, ніби це стихійне лихо