Проблема України — не чисельність, а вік. Чому демографічна перспектива країни має такий тривожний вигляд

Яка ключова проблема демографії України.

Ні, не в КІЛЬКОСТІ. Хоча вона теж буде проблемою, коли зміни клімату й інші кризи в більш населених регіонах спонукають черговий міграційний глобальний зсув. І тоді на нас неодмінно чекає хвиля міграції сюди. І без належної кількості тут ніякі "паркани" нас не врятують. Бо демографічний тиск найбезжальніший. Але це проблема в перспективі 30-50 років. Інше питання в тому, що сильна інституційно й демографічно Україна зможе це контролювати. А слабка — ні.

Головна проблема, яка накопичилася за буремні 100 років 20 століття, — геть скалічена та викривлена статево вікова структура. Саме її слід виправляти.

Який це має вигляд? У нас недостатньо двох найбільш корисних і продуктивних груп населення — до 25 і від 25 до 45 років.

1. Люди до 25 це: нові споживачі та головний стимул до інвестицій; потенційні робочі руки та джерело зростання продуктивності, бо найздатніші до навчання. Без молодих інженерів не буде автоматизації та роботизації.
2. Люди від 25 до 45-50 — найпродуктивніша категорія: генерує продукт, сплачує основну масу податків.

Кількість українців 15-19 років майже вдвічі менша за тих, кому 35-39, а останніх — ніж категорії 55-59. Ця тенденція властива майже всій демографічній піраміді (у нашому випадку — перевернутій).

Деградує кількість і якість робочої сили. Із 17,5 млн 2007 до 14 у 2022. КШЕ оцінює, що до 2030 з урахуванням міграції та війни залишиться менш ніж 12. І буде менше, ніж пенсіонерів.

У результаті в нас великі проблеми:

1. із розвитком внутрішнього ринку;
2. із розвитком технологічної економіки;
3. із відтворенням населення. 2019 було 3,43 млн жінок віком 30-39 і лише 2,48 — віком 20-29. Далі буде ще гірше.

Стимулювання народжуваності без інших інструментів не допоможе. Хоча створювати передумови треба. Бо ми урбанізовані та не повернемо демографічні звички 19 ст. Максимум можемо розраховувати на збільшення фертильності до 1,5-2,5 дитини на жінку з теперішніх 1,2. Покоління 00-х і 10-х дуже нечисленні для інших показників. І навіть за найуспішнішого стимулювання народжуваності діти за рік не виростуть.

Чому демографічну кризу треба виправляти? Бо вижити нації в умовах гострої демографічної кризи можливо. А ось стати успішною — навряд.

1. Старіння бідного населення підсилюватиме запит на популізм.
2. Без молодої робочої сили, яка спроможна засвоювати нові технології, а також без дешевої економіки, що забезпечує обслуговування, ніякого дива не буде.

І давайте про народжуваність. Бо багато міфів. А дослідження об'єктивні є.

Що реально стимулює в сучасних суспільствах?

1. Гендерна рівність. Рівноправній парі легше виховувати більше дітей в умовах сучасного суспільства. Якщо ж у країні жінки вже вибороли більше прав для побудови кар'єри, але в родинах зберігається патріархат, показники народжуваності падають катастрофічно — в Японії та Південній Кореї так.
2. Створення комфортного середовища для життя та виховання. Знову кляті урбаністи мають рацію.
3. Ефективні й дешеві механізми повернутися до роботи. Доступні ясла та садочки допомогли Квебеку здійснити стрибок у показниках народжуваності — від найнижчих до найвищих у країні.

Що НЕ допомагає?

1. Заборона абортів. 1990 в Україні було здійснено більш ніж 1 млн, 2020 року — менш ніж 43 тис. Контрацепція рулить.
2. Заборона контрацепції. Бо, крім розповсюдження ЗПСШ (захворювання, що передаються статевим шляхом — Ф.) і психотравм, ефекту не буде.
3. Соціальна реклама. Бо банально ігнорується та має близький до нуля ефект.
4. Виплати за народження дають короткостроковий ефект у 2-3 роки, який би розмір не мали. "… значно простіше дати гроші, аніж організувати для молодої жінки реальні можливості народити дитину та не переривати так надовго своє позасімейне життя" (Лібанова).

У підсумку залишається міграція — репатріація українців (можу підказати звідки) й імміграція (тут, якщо дуже пощастить, є Південна та Південно-Східна Азія). Все, ніяких інших інструментів немає. Вибачте, панове-друзяки Холмогорова.

А ви любите карі та панір?

Джерело

Важливо

Демографія й демократія. Вісім великих завдань для України