Проблема не в тривогах, а в "Кинджалах". Як слід боротися з частими злетами МиГів

Проблема "Кинджалів" З ТОЧКИ ЗОРУ РЕФЛЕКСИВНОГО УПРАВЛІННЯ

1. Хайп, піднятий в соцмережах, який конвертувався у заяву верховного головнокомандувача на Ставці про необхідність "шото рєшать", стосувався, насамперед, не гіперзвукової ракети "Кинджал" та не її носія Міг-31К, а наслідків їх застосування — оголошення тривалих тривог по усій Україні.

Спікери та блогери в соцмережах пропонували боротися з наслідками проблеми — тобто тривогами, шляхом їх кольорової диференціації.

2. Жодна проблема не вирішується на тому рівні, на якому вона ідентифікується. Нам, фактично, пропонують щось зробити не з гіперзвуковими ударами та їх загрозами, а з тривогами, які викликані цими загрозами.

Від цього ми отримуємо два наслідки:

• з джерелом проблеми нічого не відбувається, бо ми над ним не владні, а намагаємося вирішити щось з наслідками;
• ворог знає, що суспільне незадоволення та економічні проблеми є нашою артикульованою проблемою, і тепер буде використовувати польоти Міг-31К для саме таких дестабілізуючих дій, які буде супроводжувати інформаційними вкидами.

Тобто тривалість польотів Міг-31К з дозаправками є спеціальною операцією по блокуванню економіки України.

3. Оскільки Міг-31К є джерелом невизначеності та загрози, то скільки б ми не знайшли варіантів боротьби з наслідками, той, хто контролює невизначеність, зможе, шляхом дешевих і незначних змін, нівелювати усю нашу роботу по боротьбі з наслідками.

4. Що може бути реальним впливом на причину проблеми?

• диверсії на об'єктах, що обслуговують зліт Міг-31К — не дуже ймовірно, через складність і можливості перебазування літаків;
• завдання більш потужних ударів по російській інфраструктурі у відповідь на пуски "Кинджалів" — не дуже ймовірно, через заборону робити це з боку США і відсутність достатньо потужних засобів;
• публічне і законодавче визнання того факту, що життя людини більше не є для держави Україна найвищою цінністю та вихід з ряду міжнародних хартій з прав людини, щоб задекларувати: тепер "якщо прилетить — то прилетить", а нам треба ВВП піднімати.

На місці Кабміну та МОУ, на яких верховний головнокомандувач скинув відповідальність розробляти ідеї, я б відповів, що в такій ситуації — це не реально, якщо верховний головнокомандувач не зможе сам вплинути на причину проблеми через міжнародні перемовини зі своїми партнерами.

А на рівні наслідків проблеми — це буде не рішення, а терапія хайпу в соцмережах. Бо, по суті, нічого не зміниться.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо

Потрібні "жовті" тривоги. Як повернути здоровий глузд у протокол безпеки