Сім фронтів України: що сталося за останні пів року і що робити далі
Війна в Україні ведеться не на одному рівні, а одразу на семи, стверджує експерт з інформаційної політики Дмитро Золотухін. Тут — і війна за існування, і війна між минулим та майбутнім, і геополітичні війни, і війна смислів, і багато чого іншого. Як же зараз виглядає ситуація на всіх цих фронтах?
Від попередньої публікації семи рівнів війни пройшло пів року — термін, через який я зазвичай оновлюю модель. Але у зв'язку з тим, що глобально майже нічого не змінилося, а прогнози спрацювали, то велику традиційну публікацію робити недоцільно. Достатньо одного поста…
1. ВІЙНА ЗА ІДЕНТИЧНІСТЬ
Ключовим аспектом боротьби є збереження своєї сутності, яка є базисом для власної агентності та спроможності створювати глобальну пропозицію. Наприклад, формування у інформаційному просторі міфу про систему загальноєвропейської ППО FREYA.
В цьому контексті неважливо, наскільки це рішення є реалістичним у виконанні. Головне — що це українська пропозиція, українська амбіція та агентність, яка дуже сильно тригерить і американців, і китайців.
Нічний приліт доброго БпЛА на Мосфільмівську вулицю в Москві так само сигналізує в цей бік. Путіну пропонується тривале припинення вогню, а не тільки на 9-те травня. Якщо він його не прийме — ну, тоді від місця влучання до Красної площі по прямій 10 кілометрів.
Американська сторона за останні 6 місяців підтвердила той факт, що наші цінності у питаннях боротьби за ідентичність розходяться кардинально. Це підтверджується словами Стівена Віткоффа у його інтерв'ю: "Всі говорять про гідність — що вам дає гідність, якщо люди гинуть?"
2. УСУНЕННЯ ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНОЇ ЗАГРОЗИ
За жодних умов припинення чи продовження активних бойових дій з Росією кардинальної зміни на цьому рівні не буде ще дуже довго. В Росії відбуваються кризові явища, які вже видимі неозброєним оком. Можливо, в елітах будуть відбуватися певні силові активності. Однак наразі Україна не повною мірою бере участь в цих процесах, попри постійні діалоги про когнітивну війну.
Загальних поглядів на усунення екзистенціальної загрози так і не з'явилося.
3. ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ВИБІР
Ситуація на цьому рівні прояснилася майже повністю та вже не містить різночитань. Умовний "Захід" перестав існувати як сутність, а разом з ним, фактично, зникло і НАТО. Європейський Союз поки що демонструє низьку спроможність до глобальної агентності, але водночас ідея Великої Європи без брюссельської бюрократії починає ставати на ноги саме завдяки агентності України. І на цьому шляху FREYA — це тільки перша концепція.
Документи щодо когнітивної війни, які були народжені в інституціях НАТО, підтвердили той факт, що НАТО не збирається приходити на війну за будь-яких обставин, навіть якщо війна когнітивна. Якась ганьба…
4. ВІЙНА МІЖ МАЙБУТНІМ І МИНУЛИМ
Найбільш важкий для розуміння і конфігурування рівень війни, який знаходиться в центрі гравітації СЕМИ РІВНІВ ВІЙНИ та являє собою усвідомлення того, що технологічний перехід, який відбувається на наших очах, має своїм наслідком і нову технологічну епоху, і футурошок одночасно.
Це означає, що величезна кількість представників глобальних еліт, які вбачають своє благополуччя у збереженні правил та статус-кво, які склалися протягом 20-го сторіччя, стикається з іншою частиною глобальних еліт, які налаштовані кардинально змінювати цей статус-кво.
Оскільки Україна ніякого статус-кво в минулому не мала, то її цікавить тільки майбутнє. Оскільки велика частина європейської парадигми, яка є вибором України на цивілізаційному рівні, бачить свою вигоду якраз у збереженні статус-кво та bussiness-as-usual, то цей розкол є одним з найбільш небезпечних.
Відповідно подолати його можуть тільки глобальні пропозиції, на кшталт концепту FREYA.
5. США VS. КИТАЙ
Судячи з усього, уроки Ормузької протоки спричинять відкладення збройного протистояння за Тайвань і блокування Малаккської протоки. Надто боляче… Однак, схоже, що обидва діди вважають Росію своїм ресурсом у шпинянні один одного.
Невдовзі і Трамп, і Путін приїдуть з візитами до Сі.
Ймовірно, що Трамп не тільки не відмовився від так званої стратегії "реверсивний Кісінджер", а й навмисно рятує Росію від колапсу. Причинами можуть бути комплекс чинників від легенди про агентурне проникнення через мережі Епштейна до ставки представників американських еліт (Томас Грем, Сем Чарап) саме на Росію як на центр гравітації.
Так чи інакше Путін продовжує існувати тільки тому, що розігрує "золоту акцію" між США та Китаєм, якої насправді не існує. Просто обидва діда досі думають, що Росія може допомогти у вирішенні питання — хто перший, Китай чи США, подолає фазовий перехід.
Єдиним шляхом, яким це можна змінити, — суб'єктивізувати Велику Європу та замінити нею Росію в очах дідів як власника "золотої акції" та третього полюсу світу. Це довго… І Європа не хоче цього. Але так чи інакше — буде змушена. Інакше — загине.
6. ГЕОПОЛІТИКА VS. ГЕОЕКОНОМІКА
Центральна подія останніх шести місяців — Ормузька протока — наочна ілюстрація того, як працює цей рівень.
Вологі мрії контролю над простором розбивають об реальність контролю над шляхами.
7. ОНТОЛОГІЧНА ВІЙНА
"Шо воно вже казать, якщо воно — канєшно" (с)
Уже навіть найбільш затяті протидійчики пишуть блоги та есеї про те, що факт-чекінг уже — всьо. Що "facts matter" — було ілюзією.
Однак відходити від орієнтирів, за які ти тримався і отримував гроші — страшно.
Усвідомити той факт, що Америка грає проти нас — страшно.
Тим не менш доля НАТО показує, що якщо ти не приходиш на війну, то це не означає, що ти в ній не програєш. Тому фактично ми хочеш-не-хочеш усвідомлюємо: пояснити Стівену Віткоффу, що людині дає власна гідність — ми не в змозі!
А значить, говорити з ними просто немає сенсу. І потрібно піднімати Велику Європу, щоб вижити самим.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо