"Шахед" - з нуля. Що заважає Україні створити свій ефективний ударний дрон

Буквально на днях прочитав один дуже цікавий пост на тему чого в нас нема власного "шахіда". Автор посту дуже правильно ідентифікує саму проблему і пропонує якісь рішення.

І хочу сказати, що на цю тему я пишу вже багато часу. Знову ж таки, я пишу не як виробник, а економіст, який дуже багато часу присвятив вивченню питання неефективності ринкового саморегулювання. І зі свого боку, чудово розумію чому інші країни створюють певні інструменти та інституції державної підтримки, які можуть подолати баги ринку.

І зараз багато хто навіть слухати про це не хоче, бо взагалі не розглядає проблему з цього боку, не цікавиться досвідом інших країн і думає, що проблема вирішиться сама собою.

Не вирішиться!!!!

Якщо говорити про "шахід", то це проблема неефективного R&D (Research&Development — "Дослiдження та розвиток" — Ф.) в Україні.

Для того щоб виробляти щось на кшталт "шахіда", то необхідно кардинально міняти всю наявну екосистему виробництва. Взагалі, без перебільшень можу сказати, що її треба будувати з нуля.

І для того, щоб побудувати цю екосистему, то треба ідентифікувати всі проблеми та нефективності ринкового розвитку. Після цього розробити інструменти або ж інститутуції для її вирішення.

Наприклад, через невеликий розмір компаній виникають такі проблеми у сфері досліджень та розробок.

1. Обмежений обсяг фінансових ресурсів на дослідження та розробки. Це зменшує у розробника право на помилку і приводить до того, що він йде по шляху найменшого супротиву і розробляє найдешевше та найпростіше рішення.
2. Обмежені людські ресурси. І це приводить до того, що одні й ті самі люди займаються різними завданнями в команді, що суттєво погіршує їх ефективність.
3. Обмежені компетенції, необхідні для здійснення R&D. Випливає зі слабких фінансових можливостей і приводить до того, що в компанії відсутні компетенції для вирішення складних технічних завдань.

Окрім наявності проблем всередині самих компаній, існують також проблеми в галузі.

1. Дублювання одних і тих самих розробок різними командами. Коли 100 команд одночасно розробляють дрони, які виконують одні й ті самі функції.
2. Відсутність координації між виробниками. Оскільки виробники між собою не взаємодіють, то, як правило, між ними нема обміну технологіями, рішеннями, розподілу праці або ж координації напрямку зосередження зусиль.

Як результат, у нас є понад 100 маленьких виробників дронів, із сумнівними досягненнями і власною нездатністю вийти на якісний продукт.

Звичайно, окремі компанії будуть розвиватись. І в умовах ринкової економіки, еволюція подібних виробників займає досить довгий час. З часом більшість з них відсіється і залишаться самі ефективні. Однак, поки найкращі вийдуть на якийсь серйозний рівень, то може пройти багато років.

Проблема в тому, що в нас нема часу чекати, поки окремі виробники еволюціонують до таких розмірів, що зможуть самостійно розробляти найкращі рішення і самостійно зможуть масштабуватись до розмірів великих компаній.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо

Потужніший — тільки ядерний заряд. Як Росія вдосконалила іранські "шахеди"