Дешеве продовольство з України — проблема для Європи. Чи такі вже ідеальні умови ЄС?

Аграрний соціалізм Євросоюзу

Практично весь Європейський Союз палає від страйків фермерів. Німеччина, Франція, Бельгія, Голландія, Італія, Польща, Греція, Португалія — фермери повстали проти "зеленого" порядку денного ЄС, високих податків, зростання витрат і несправедливої, на їхню думку, конкуренції іноземних с/г виробників. Ще одна проблема для ЄС — дешеве продовольство з України та країн Латинської Америки.

Польські фермери пригрозили знову почати блокування українського кордону з 9 лютого. При цьому, очевидно, далеко не тільки український с/г імпорт їх непокоїть. Польща — єдина країна ЄС, яка не може продавати в країнах ЄС свою... картоплю. Формальна причина — хвороба картоплі, бактеріоз. Окремі лобісти звинувачують малих фермерів у тому, що вони не можуть впоратися з цією хворобою. Насправді, має місце кричущий схематоз.

Великі польські аграрні виробники картоплі отримують від ЄС компенсацію за те, що вони вирощують бульби, заражені хворобою (кільцева гниль), а потім їх утилізують. Тобто для великих виробників картоплі — вирощування картоплі без продажу на ринок. Є такі господарства, які отримують під $750 тисяч компенсації з бюджету ЄС. При цьому такі виробники через своїх лобістів постійно звинувачують малих фермерів у тому, що вони вирощують заражену картоплю. Не розібравшись у проблемах, польські фермери зі своїми лобістами протестують проти українського с/г імпорту, бо він дешевший.

Весь аграрний ринок Євросоюзу — це суцільний соціалізм. Регулювання на регулюванні. Заборони, обмеження, квоти, дотації, компенсації, примус до припинення с/г виробництва, цінові обмеження, вимоги щодо ґрунту, добрив — не можна чхнути, щоб не наразитися на певне регулювання.

Така правда про так званий єдиний економічний простір Європейського Союзу. На ринку с/г продукції, продовольчих товарів його немає. Але ж це — головний експортний товар України. Ви думаєте, що нас туди впустять просто так, навіть якщо всі формальні акти законодавства буде впроваджено?

Імпорт продовольства в ЄС становить ~$220 млрд, з яких ~21% припадає на Китай. Потенціал України в продовольстві та с/г сировині істотно перевищує $50 млрд. Наші с/г виробники щось вироблять, але хто їх пустить на зовнішні ринки? Це тільки ООН кричить про голод в Африці, а як трохи до справи, так нікому особливо українські с/г товари не потрібні. Якщо Україна вступить до Європейського Союзу з його нинішніми правилами, то у нас буде невелика група дуже великих аграрних баронів, які отримуватимуть великі гроші з бюджету ЄС. Легко собі уявити, до якого схематозу додумаються креативні українські агробарони після вступу країни до ЄС. Така бійка почнеться з конкурентами з Польщі, Румунії, Угорщини чи Болгарії, що пір'я і клапті волосся полетять з лобістів. Уже сьогодні відомо одне. Жертвами такого укладу будуть малі фермери і с/г виробники як України, так і інших країн.

Така ось інтеграція. Якщо ви думаєте, що це стосується тільки аграрного сектора, то ви помиляєтеся. При вступі Польщі до ЄС стала проблема піддонів. Поляки виробляли їх набагато дешевше за своїх ЄСівських конкурентів, приблизно на половину. Брюссель вчинив так. Він встановив мінімальну ціну внутрішнього ринку ЄС на піддони. Поляки змушені були різко підняти ціни. Типовий совок. Хто подумав про споживача, який міг би заощадити на низьких цінах?

Скільки ще відкриттів дивовижних буде в нас дорогою в цю мрію. На ній — дуже красива обгортка, а всередині єдиного економічного простору для переміщення грошей, товарів, послуг і робочої сили немає.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело.

Важливо

Угорщина Україні — не приклад. Як Польща відстояла свою свободу, уникнувши нового російського рабства