Мігранти витрачають менше грошей, але є інші загрози. Чим ризикує Україна без допомоги Заходу

НБУ опублікував річні дані щодо платіжного балансу за 2023 рік. Поділюся основними показниками й тенденціями, про які варто знати.

Отже, за рік маємо такі головні показники:

• експорт товарів — 34,5 млрд дол. (84% від рівня 2022 року);
• імпорт товарів — 63,3 млрд дол (114% від рівня 2022 року);
• експорт послуг — 16,4 млрд дол. (99% від рівня 2022 року);
• імпорт послуг — 25,3 млрд дол.(92% від рівня 2022 року);
• дефіцит рахунку поточних операцій — 9,8 млрд дол. (проти профіциту 8 млрд дол. у 2022 році);
• профіцит фінансового рахунку — 19,1 млрд дол. (проти дефіциту 11,1 млрд дол. у 2022 році);
• профіцит платіжного балансу — 9,45 млрд дол. (проти дефіциту 2,9 млрд дол. у 2022 році).

Хто хоче детальніше розібратися для себе, рекомендую глянути таблицю, у якій згрупував основні агреговані статті платіжного балансу в динаміці за останні 2 роки.

Нижче зупинюся коротко на основних тенденціях за 2023 рік.

Баланс зовнішньої торгівлі товарами помітно погіршився. У 2023 імпорт товарів активно зростав разом із відновленням економіки та внутрішнього попиту. Товарний імпорт збільшився до 63,3 млрд дол. (+14% проти 2022 року), що відповідає 91% від рівня довоєнного 2021 року. Тоді як експорт товарів через проблеми з логістикою, обмежувальні заходи з боку сусідніх країн ЄС, нижчі ціни на основні товари залишався пригніченим (34,5 млрд дол.). Товарний експорт скоротився на 16% проти минулого року до рівня, що складає лише 55% від довоєнного показника. Дефіцит торгівлі товарами зріс до історично рекордних 28,8 млрд дол., збільшившись майже удвічі проти 2022 року та більш ніж учетверо проти 2021 року.

Дефіцит зовнішньої торгівлі послугами трохи покращився.

У 2023 році дефіцит зовнішньої торгівлі послугами зменшився до 8,9 млрд дол. (проти 11,1 млрд дол. у 2022 році). Утім, нагадаю, до повномасштабної війни торгівля послугами була додатною для України (+4 млрд дол. у 2021 році). Покращення поточного року відображає, насамперед, скорочення витрат українських мігрантів за кордоном (за рік негативне сальдо за статтями "подорожі" зменшилося на 2,1 млрд дол.). Тенденція позитивна для платіжного балансу, яка водночас свідчить про вкорінення мігрантів за кордоном і перехід на місцеві джерела доходів. Серед негативних тенденцій — скорочення експорту комп'ютерних послуг, що відбулося вперше з 2001 року. У 2023 році експорт комп’ютерних послуг становив 6,7млрд дол., проти 2022 року він знизився на 8,5% (на 0,6 млрд дол.).

Дефіцит рахунку поточних операцій (РПО) сягнув 9,8 млрд дол. (проти профіциту 8 млрд дол. у 2022 році). Дефіцит РПО розширився через погіршення балансу зовнішньої торгівлі товарами, збільшення виплат за інвестиційними доходами, скорочення оплати праці від нерезидентів, зменшення грантової допомоги (сальдо вторинних доходів).

Профіцит фінансового рахунку склав історично рекордні 19,1 млрд дол. (проти дефіциту 11,1 млрд дол. у 2022 році). Це відображає значні обсяги залучення офіційних пільгових кредитів державним сектором, а також скорочення відтоку валюти за операціями приватного сектору, насамперед із використанням торгівельних кредитів.

Отже, за підсумками 2023 року ми мали протилежні тенденції в платіжному балансі. За рахунком поточних операцій отримали помітний дефіцит, який збільшувався протягом року. Тоді як за фінансовим рахунком мали суттєвий профіцит, який майже удвічі перекрив відтік валюти за рахунком поточних операцій.

Як результат, профіцит платіжного балансу у 2023 році сягнув 9,45 млрд дол., насамперед віддзеркалюючи значні обсяги зовнішньої допомоги й уповільнення відтоку валюти за операціями приватного сектору. Це дозволило накопичити рекордні обсяги міжнародних резервів (40,5 млрд дол.), які наразі є достатніми для підтримки макрофінансової стабільності.

Утім, ризики на боці платіжного балансу посилюються. Накопичуються дисбаланси, пов’язані зі зростанням зовнішньо-торгівельного дефіциту. Негативне сальдо рахунку поточних операцій (РПО) минулого року оціночно зросло до 5,5% ВВП. Так, це далеко не рекордний показник. Водночас, із огляду на структурний характер дефіциту, що обумовлюється війною та втратою частини експортного потенціалу, його стрімке розширення — це небезпечна тенденція.

Особливо у світлі прогнозованого НБУ подальшого стрімкого розширення дефіциту РПО до 16,9 млрд дол. у 2024 році або орієнтовно до 9% ВВП. На мою думку, це і є головний концентрований макрофінансовий ризик, можливість мінімізації якого під час війни насамперед пов’язана з ритмічністю надходження західної фінансової допомоги, розширенням експортної логістики, фінансової підтримки експортерів, у тому числі через здешевлення кредитування та страхування воєнних ризиків, ефективного вирішення торгівельних суперечок із країнами ЄС тощо.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.