"Дюна" — не про Арракіс і спеції, а про Землю та нафту: несподіване екопопередження людям

Найчастіше дуже складно змусити людей споживати контент про клімат. Але найбільший фільм сезону в Америці став саме фільмом про клімат.

Ось як це працює. Якщо ви напишете новинну статтю або колонку про клімат, велика ймовірність, що вона буде надто гнітючою, надто повторюваною або надто хиткою, щоб привернути увагу. Але якщо ви зробите "Дюну 2" з Тімоті Шаламе, Зендаєю, Остіном Батлером, Флоренс П'ю та кількома іншими прекрасними людьми в головних ролях на крутих космічних кораблях і гігантських хробаках, люди вишикуються в чергу, щоб подивитися це. Виявляється, найкращий шлях для поширення кліматичних повідомлень найчастіше не прямий.

Звісно, "Дюна: Частина друга" Дені Вільнева, яка за перші вихідні зібрала 82,5 мільйона доларів у США та 182,5 мільйона доларів по всьому світу, історією про клімат із ходу не назвеш. У всякому разі, можливо, це скоріше алегорія про сиру нафту, де величезні сили воюють за товар (спайс), який дає змогу подорожувати на великі відстані (з різницею в тому, що цей товар також подовжує вам життя й дає вам дуже, дуже високий рівень).

Але вся сага про Дюну сягає корінням у клімат вигаданої планети Арракіс. Це пустельна планета, населена місцевими істотами (піщаними хробаками), які живуть у гармонії з навколишнім середовищем, харчуються піском, виділяють спайс і мають величезні розміри. Люди на планеті також пристосувалися до суворого клімату, вдягнувши костюми, що збирають і переробляють кожну краплю виділень з їхніх тіл, щоб вони не померли від спраги. Їхній спартанський спосіб життя також робить їх досить міцними, щоб протистояти колоніально-капіталістичним державам, які експлуатують ресурси планети.

Важливо

"Дюна: Частина друга". Чому епічний фільм за $190 млн приголомшує, але зайде не всім

Роман, за яким знято фільми, також пов'язаний із екологією. Дослідження Френком Гербертом спроб контролювати піщані дюни Орегона привело його в червоточину дюн і пустель, що надихнуло його на написання першого роману про піщану планету (за яким послідувало ще п'ять). Герберт присвятив книгу "екологам посушливих земель" і заявив, що хотів, щоб вона стала "посібником із екологічної обізнаності". Він також був прихильником захисту довкілля, виступав на першому Дні Землі 1970 року, встановив сонячні батареї у своєму будинку та ніколи не купував машину.

Але ключем до комерційного успіху "Дюни" — одного з найбільш продаваних науково-фантастичних романів усіх часів і кінофраншизи, що погрожує зібрати в прокаті 1 мільярд доларів, — можливо, є те, що в ній уся тема клімату залишається підсвідомою. Ви можете насолоджуватися крутими космічними кораблями, велетенськими хробаками, битвами в пустелі, химерною метафізикою та багатьом іншим, не надто замислюючись про навколишнє середовище.

Це відповідає популярній схемі, коли соковиті шматочки фентезійного "м'яса" допомагають людям проковтнути заховану всередині гірку кліматичну "таблетку". Наприклад, у популярній відеогрі та серіалі HBO "Останні з нас" глобальне потепління змушує грибок кордицепс мутувати доти, доки він не зможе процвітати в гарячих людських тілах. З'являються зомбі-канібали. Найкрутіше в усьому цьому — це зомбі, а також Белла Рамзі та Педро Паскаль. Але поки ви насолоджуєтеся цим, ви також отримуєте дозу обізнаності про клімат.

Порівняйте це з такими зразками жанру як "Не диіться вгору", де кліматична пігулка ледь захована, або "Екстраполяції", серіалом Apple TV, де пігулка — єдине, що є в меню. Набагато менше людей дивилися їх або отримували від них задоволення.

Спокусливо відчувати, що все, що потрібно сказати про зміну клімату, вже сказано і що продовжувати говорити про це гнітюче та безглуздо. "Зараз у Портленді 109 градусів. У Багдаді кілька разів температура перевищувала 130 градусів, — написала 2021 року колишня кліматична журналістка Сара Міллер. — Який коефіцієнт обізнаності ми шукаємо? Що ще потрібно знати про зміну клімату? Що тут ще можна сказати?" І вона написала це задовго до того року, коли клімат місяць за місяцем бив нові рекорди.

Але, можливо, ті з нас, хто все ще бореться за обізнаність про клімат, просто недостатньо намагаються розповісти кращу історію. "Дюна" — одна з найкращих. Не припиняймо спроб перевершити її.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо

Критики дали свою оцінку фільму "Дюна: Частина друга"