Купив машину — заплати в бюджет. Які податки в Україні платитимуть власники авто у 2024 році

Одним із різновидів податку на майно (неофіційна назва "податок на розкіш") є транспортний податок. Його сплачують як фізичні, так і юридичні особи, зокрема нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні власні легкові автомобілі, що підпадають під оподаткування (відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України). Водночас не є платниками транспортного податку орендарі, лізингоодержувачі чи користувачі легкових автомобілів на підставі генеральної довіреності. Також цей податок не сплачують і власники вантажних автомобілів.

За які авто сплачується податок на розкіш?

Об’єктами оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більш ніж п’ять років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року (підпункт 267.2.1. пункту 267.2. ст. 267 ПКУ).

Слід зазначити, що у 2024 році — це 2 662 500 грн із розрахунку, що розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2024 року становить 7100 гривень.

Водночас визначення середньоринкової вартості транспортних засобів, які підлягають оподаткуванню, здійснює Мінекономіки. Щороку міністерство на своєму офіційному сайті викладає перелік легкових автомобілів, із року випуску яких минуло не більш ніж п’ять років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. Такий перелік повинен містити дані щодо марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна й типу пального автомобілів, які є об’єктом оподаткування.

Цьогоріч до такого переліку увійшли 184 легкові автівки. Цей перелік можна переглянути за посиланням.

Окремо слід зазначити, навіть якщо автомобіль не старший за 5 років і його вартість перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати, але його не має в переліку Мінекономіки, транспортний податок не сплачується.

Скільки доведеться платити за елітне авто?

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль. Власники кількох автомобілів, що підпадають під оподаткування, сплачують за кожен із них. Тобто за дві машини необхідно буде сплатити 50 000 грн, за 3 — 75 000 тощо.

Чи однакові правила сплати податку для юридичних і фізичних осіб?

Ставка транспортного податку для юридичних і фізичних осіб однакова, однак порядок обчислення та сплати податку — різні. Обчислення суми податку для фізичних осіб здійснюється органом контролю самостійно за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на транспортний засіб.

Податкова має до 1 липня базового податкового року надіслати власнику авто податкове повідомлення-рішення про сплату податку разом із детальним розрахунком суми податку та відповідні платіжні реквізити для його сплати.

Якщо фізична особа не погоджується з нарахованою сумою податку, вона може звернутися до органу контролю за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) з письмовою заявою для проведення звірки. У разі виявлення розбіжностей між даними органу контролю й даними платника податку, які підтверджуються оригіналами відповідних документів (зокрема правовстановлювальними документами на авто), орган контролю за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку та надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим.

Водночас слід пам’ятати, якщо орган контролю не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове повідомлення-рішення у встановлені строки, то це не звільняє фізичну особу від сплати такого податку.

Верховний Суд у постанові від 20 червня 2022 року в справі №826/15940/18 вказав, що невиконання органом контролю обов'язку щодо нарахування платнику податків транспортного податку за відповідний рік і вручення податкового повідомлення-рішення до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду звільняє платника податків лише від відповідальності за несвоєчасність сплати податкового зобов'язання, проте не звільняє від обов'язку сплати такого податку за наявності відповідних правових підстав.

Також тут слід звернути увагу, що дуже часто бувають випадки, коли неотримання податкового повідомлення-рішення зумовлено зміною адреси проживання платника податків, про що він не повідомив податковому органу.

Чинне податкове законодавство покладає на платників податків обов’язок подавати органу контролю відомості про зміну свого місця проживання протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою 5ДР.

Тому у випадку невиконання платником податків обов'язку проінформувати податкову про зміну своєї адреси надсилання цій особі податкового повідомлення-рішення за старим місцем реєстрації вважатиметься правомірним. Отже, податкове повідомлення рішення вважатиметься врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення зі вказанням причини невручення, серед яких неможливість знайти фактичне місце розташування платника податків.

Інша ситуація з юридичними особами. Вони повинні самостійно розрахувати транспортний податок шляхом подання органу контролю річної декларації з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Граничний строк на подання такої декларації — 20 лютого звітного року. Якщо автомобіль було придбано посеред звітного року, така декларація подається впродовж місяця з дня виникнення права власності на це авто. У випадку, коли юридична особа протягом одного й того ж календарного місяця придбала у власність легковий автомобіль і продала його, обов’язок подання декларації з транспортного податку та відповідно його сплати не виникає.

Коли сплачувати податок?

Фізичні особи мають сплатити податок протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення. Юридичні особи сплачують авансові внески щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. За автомобілі, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно до кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, коли виникло право власності на транспортний засіб.

А якщо авто викрали, все одно платити податок?

У разі викрадення автівки, яка є об’єктом оподаткування, транспортний податок не сплачується з місяця, наступного за місяцем, у якому мав місце факт незаконного заволодіння. Водночас незаконне заволодіння має підтверджуватися відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом. У такому випадку юридична особа має подати уточнювальну декларацію протягом 30 календарних днів із дня внесення відомостей до ЄРДР.

У разі повернення власнику викраденого автомобіля податок за нього сплачують із місяця, у якому його було повернено, відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. До того ж платник податку зобов'язаний надати органу контролю копію цієї постанови (рішення) протягом 10 днів із моменту її отримання, а юридичні особи — також подати уточнювальну декларацію протягом 30 календарних днів із дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.

Якщо несвоєчасно сплатили податок чи взагалі не сплатили

У разі несплати податку у встановлені законодавством строки (про які зазначалося вище), у платника податку виникає податковий борг. Якщо сума податкового боргу перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 3060 грн), платнику податків надсилається податкова вимога, і майно платника податків передається в податкову заставу.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Такий акт опису складається податковим керуючим на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу контролю.

Також Податковим кодексом України передбачено застосування податковим органом адміністративного арешту майна щодо фізичних осіб, які мають податковий борг і виїжджають за кордон. Вказаний арешт є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу контролю, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Арешт коштів на рахунку / електронному гаманці платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу контролю до суду. Стягнення податкового боргу з фізичних осіб здійснюється виключно на підставі рішення суду. Рішення суду про стягнення з фізичної особи податкового боргу виконується в порядку Закону України "Про виконавче провадження".

Під час виконання судового рішення на кошти й майно боржника накладається арешт, і здійснюється стягнення. Першочергово стягуються кошти (готівкові та на рахунках). У разі відсутності в боржника коштів, достатніх для погашення боргу, стягнення звертається на майно боржника, спочатку — на рухоме, а якщо такого майна не достатньо, то на окрему від будинку земельну ділянку, інші приміщення, що належать боржнику. Останньою чергою вертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

У разі, якщо платник податків самостійно сплачує податок, але з порушенням встановлених строків, то до нього буде застосовано штраф у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу в разі затримки сплати до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання. А в разі затримки на понад 30 календарних днів — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу. Також у разі порушення строків сплати податкових зобов’язань нараховується пеня за кожний календарний день прострочення, зокрема день погашення, із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, чинної на кожний такий день.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.