Мистецтво жити в Харкові: кілька простих порад містянам і тим, хто хоче їм допомогти

Отже. Харків.

Багато хто, хто розмірковує на тему гіпотетичних наступів/окупацій росіянами чого-небудь, розглядає окремі епізоди поза контекстом. Спробуємо трохи по-іншому. У вигляді ворожіння відразу на кількох килимах.

Бо можливості Росії тиснути — це сполучені посудини з обмеженим ресурсом. Якщо вони кудись наступають, значить, кудись вони наступати не зможуть.

Одразу обмовлюся: йтиметься про інерційно-негативний сценарій, який ми можемо (і повинні) своїми діями поліпшити.

1. Які шляхи виходу з війни є?

Не існує якоїсь частини території України, заради якої Путін почав повномасштабне вторгнення. Тому будь-які пропозиції доброзичливців на тему "віддайте йому щось, щоб він вгамувався" апріорі безглузді.

Явні цілі Кремля:

• підірвати ЄС і НАТО, щоб узяти реванш за поразку в "холодній війні" і перебалансувати відносини із Заходом;
• щоб України не було як демократичної альтернативи, де всім, зокрема росіянам, живеться краще, ніж у РФ. Бо це вирок російській імперії та її "русскому миру".

Жодної з цих цілей не досягнуто. Але й не провалено. Поки Путін не втратив здатність воювати — він остаточно не програв.

Звідси випливає теза: пріоритет — не переговори і не "стримування", а проактивне позбавлення Путіна здатності вести війну. Тоді він програє. Ось тоді будуть справжні переговори і справедливий мир. "Переговори" з метою потягнути час цілком допустимі як елемент тактики.

2. Що з часом?

Кремль наразі напевно розглядає ситуацію як "вікно можливостей", що (при)закриється в січні 2025 р.

Передумови для такої оцінки:

• закінчено формальності, Путіна "продовжено", а на заході якраз нестійка ситуація — набирають обертів вибори;
• проблеми всередині РФ (економіка, соціалка тощо) накопичуються, але їх частково купірують, просідання йде нешвидко;
• на фронті обстановка для України складна, росіяни дуже повільно і з величезними втратами, але повзуть уперед. (Тому до повної стабілізації фронту на нас ще чекають новини про залишення низки невеликих населених пунктів).

Як наслідок: цього року РФ тужитиметься щосили. Про що вже говорили, зокрема, українські офіційні особи.

Важливе питання, яке вирішуватиме РФ до кінця року — питання про владу. Змінити політику і переглянути рішення може тільки влада.

Війна проти України і супровід війни (політичний, дипломатичний, інформаційний…) шляхом впливу на громадську думку будуть використані для формування максимально вигідних Росії конструкцій влади в ключових точках. Ці точки кожен може записати в стовпчик.

Найбільш очевидні:

• вибори до Європарламенту (червень, пік кампанії — травень) з подальшим дизайном Єврокомісії;
• вибори президента США (листопад, пік кампанії — з вересня).

На тлі йдуть вибори в Молдові, Румунії та інших країнах.

Ювілейний саміт НАТО (липень) поки що виглядає як декоративна подія, рішення якої будуть верифіковані (чи ні) не раніше листопада. Тобто зіпсувати "сатаністам" свято — це святе, але не надмета.

Позитивний для РФ результат у Європі — крен вправо і щоб усі пересварилися до відкритого євроскептицизму. Значимість цієї мети зростає в міру пожвавлення і кооперації Європи у сфері оборони.

Позитивний результат у США: прийнято вважати, що перемога Трампа. Але мені здається, інше — поглиблення розколу і щоб до влади прийшов максимально ослаблений президент, будь-який. Такий сценарій вигідний усім друзям Путіна, бо станеться те, про що сказав представник Тайваню — США перестануть бути надійним партнером.

Важливо

Ганьба і приниження Росії: чому українці не тікають із Харкова, незважаючи на обстріли

Отже. Путіну в ідеалі треба розіграти щось велике й успішне через 2 місяці, щоб здивувати європейців. А потім підвищити градус на початку осені і тиснути кілька місяців для отримання оптимального результату в США.

Сил знадобиться багато. Часу немає. Гра відразу на рахунок.

3. Де тут Харків?

Місто залишається вкрай ласим призом для Путіна. Він отримав тут по носі й до нестями хоче реваншу. І пісня про нього голосно прозвучала, досі відлуння. З огляду на це, виключати спробу наступу на Харків — за сприятливих умов КОЛИСЬ-КОЛИ-КОЛИ В МАЙБУТНЬОМУ — не можна.

Зараз усі адекватні військові фахівці говорять одне й те саме. Для атаки на Харків потрібно: а) зберегти тиск на наявному фронті і б) сконцентрувати окреме велике угруповання (від 150 тис.). Що саме собою є надскладним завданням, яке неможливо вирішити приховано і швидко.

Щоб накопичити такі сили для походу на Харків за два місяці, Кремлю довелося б значно послабити війська на інших напрямках і втягнути всіх новобранців.

Тобто:

1. Технічно на межі можливостей;
2. Ризики на інших ділянках різко зростають;
3. За мізерних шансів на успіх.

Наші військові готуються. Оборона на землі вдосконалюється. Ціна гіпотетичної спроби лізти на Харків для ворога зростає щодня. Росіяни це бачать. Це реальний стримувальний чинник.

Тому набагато прагматичніше для РФ зараз нарощувати угруповання на півдні і в Донецькій області, щоб спробувати розвинути успіх там. Технічно на порядок простіше, можна накопичитися вчасно. Ризиків менше. Якщо не буде адекватної допомоги для нас — то і шанси на якісь успіхи у росвійськ з'являться.

Тому атака на Харків (сюди входять усі опції — обхід на захід, десанти тощо) найближчими кількома місяцями виглядала б украй протиприродною. По землі вони не полізуть. Максимум — у форматі тривожної, відтягувальної активності.

4. Що може вплинути на ситуацію в найближчі місяці і таки спровокувати спробу окупації Харкова?

Бачу тільки один варіант — політична дестабілізація в Києві.

Може запуститися катастрофічний сценарій. Оборона розпадеться на осередки і буде максимально ускладнена (саме цього росіяни намагалися досягти у 2022 р., нічого не змінилося). Тут уже йтиметься про долю не тільки Харкова. Тому розглядати військову ситуацію без загальнополітичної не можна.

Кожен може самостійно оцінити: яка ймовірність дестабілізації центральної влади (на мою думку, поки що — низька) і які чинники працюють на це.

Різні експерти вже зазначили, що в мережі почалася лавина публікацій на тему "після 21 травня влади в Києві немає". Її женуть російські ресурси та ресурси, що примкнули до ворога.

Тобто виглядає так, що на кінець травня (співпаде з фінішем кампанії в Європі) будуть організовані спроби дестабілізації зсередини із одночасним посиленням тиску ззовні (на фронті, удари з повітря тощо). До цього два місяці прогріватиметься медійний простір.

Але навіть у такому разі велике угруповання за мить перемістити не можна. Тобто, ймовірність атаки по землі на Харків все одно вислизаюче мала.

Отже. На мою думку, у найближчі місяці РФ відводить у своїх планах Харкову іншу роль. А саме — каталізатора гуманітарної кризи. Щоб відтягнути дефіцитні ресурси, забити комунікації, награти додатково для дестабілізації. Ось це якраз допоможе російським військам на Сході. Теза Путіна про "санітарну зону" буде поясненням звірств для Заходу.

Це означає, що удари по Харкову триватимуть, навіть якщо в найближчі місяці наступ з метою окупації не планується.

5. Що до кінця літа?

Путін оголосив призов строковиків. Призовний вік підвищено з 27 до 30 років. Також у РФ почали тестувати електронні повістки.

Російська влада зробила висновки і намагається уникнути нової публічної хвилі масової мобілізації. Натомість примушуватимуть строковиків укладати контракт через 3 місяці, а також висмикуватимуть людей за допомогою масового застосування електронних повісток, але без випинання цього процесу.

За таких умов можна накопичити значне угруповання через 4–6 місяців (щоправда, чим його озброювати, не дуже зрозуміло). Тобто на очікувану осінь.

А ось де його застосувати — дилема.

Найорганічніше: якщо буде активізація на Донбасі до червня, то і продовжувати тиснути там же, декларуючи мету виходу мінімум на кордони Донецької області.

Більш зухвалий план із потенційно вищими бонусами — атака однієї з країн НАТО в гібридному форматі. Імовірність зросте, якщо в Україні буде досягнуто позитивних для ворога результатів.

Приблизно такий самий за зухвалістю і рівнем ставок варіант — новий похід на Київ.

Ні Харків, ні Київ взяти не вийде. Але через Київ резонанс буде вищим. І у формат "священної війни" красивіше лягає. Для політичних завдань і виходу в сильну переговорну позицію ефектніше.

Отже. До початку літа атака на Харків була б протиприродною, її не буде. З осені ймовірність вища, але є більш органічні та вигідні варіанти для Москви.

Тому роль Харкова в планах росіян, найімовірніше, така:

• каталізатор гуманітарної кризи внаслідок атак на цивільну інфраструктуру;
• "непридатний об'єкт" для відволікання уваги в період підготовки та реалізації основного задуму.

Звідси: незалежно від того, чи збирається Путін атакувати Харків, чи ні — інформаційний тиск на цю тему буде в будь-якому разі. Тому що цей "бубнеж" допомагає вирішити відразу кілька завдань.

Вийде у росіян витиснути щось більше (наприклад, через політичну кризу в Україні) — вони намагатимуться.

Базово — десь так.

6. Що можна зробити?

Поки що опустимо гіпотези про те, що мають робити влада та іноземні партнери. Залишимо за кадром, що ми очікуємо від військових. Глянемо, що можуть зробити громадяни.

Треба подумки прикинути варіанти де-факто на рік.

У кожної адекватної людини в Харкові на цей період дві ролі:

• допомагати обороні;
• заважати росіянам організувати гуманітарну кризу.

Допомагати обороні — значить, зменшувати ймовірність того, що наступ загалом буде. На злу монолітну цитадель-мільйонник росіяни не полізуть.

Як брати участь/допомагати обороні — кожен сам вирішить, виходячи зі своєї індивідуальної ситуації. Маса варіантів.

А ось як зірвати плани з організації гуманітарної кризи — всього дві принципових опції:

• не істерити, бути самодостатнім у плані забезпечення і трохи опорою для інших;
• не істерити, бути готовим планово виїхати (морально, завчасно опрацювати варіанти).

Це найважча частина.

Тому що потрібні чесні відповіді самим собі. А вони не всім сподобаються.

7. Що ми вже знаємо з досвіду?

Ми неймовірно живучі та стійкі в найкращому розумінні цього слова. Хоча багато хто реально втомився.

УЗ усіх вивезе.

Енергетики та комунальники створять дива.

Рятувальники відпрацюють як треба.

"Нова пошта" все доставить.

Різні добрі сили натягнуть у місто старлінки, генератори, воду та інші предмети критичної необхідності.

Свіжий хліб спечуть. Каву зварять.

Але в обстановці, що погіршується, величезним внеском в оборону міста буде — не перевантажувати собою без потреби.

Поки є час, кожен має наморщити чоло і вирішити: якщо ситуація погіршується, до якого моменту залишаюся? Як мінімізую ризики, де ховаюся? Коли/якщо настане час (наприклад, житло буде зруйноване під час обстрілу), куди і як вибираюся, куди стукаю по допомогу? І т.д.

Головне — себе не обманювати.

Наприклад, злободенне питання: а чи повинні в Харкові вештатися сто тисяч дітей? І як оптимально убезпечити своїх? Коли/куди вивозити? А собак/котів/папуг? У яку школу підуть діти у вересні, якщо почнеться загострення?

Загалом, оцінка того, що може знадобитися, з поправкою на погіршення обстановки — важлива.

Росія намагатиметься, щоб максимальна кількість харків'ян різко провалилася в кризу і піддалася паніці. Щоб спричинити колапс владних і підтримувальних структур.

У місті повно людей на межі, без виразних доходів, у яких один ресурс — житло. Вузьке місце для багатьох — медицина, ліки.

Часто сформується непроста відповідь: не поїдемо, доки буде де жити, хоч би як небезпечно не було. З різних причин. Не кинемо маломобільних родичів. Допомагаємо тим, хто воює. Нікуди. Немає за що тощо. Потрібні мінімальні прикидки, як виживати в умовах дедалі більшого тиску.

Влада десь посприяє, а десь не встигне. Когось підхоплять волонтери або гуманітарні місії. Якщо ви точно не їдете, поки не зруйнують ваше житло — їх варто виявити на випередження.

Важливо

Як врятувати Харків: Європа знає рецепт, але боїться образити Росію

У місті є ждуни (вороги) і адепти миру за всяку ціну (не завжди вороги, часто — просто виснажені вкрай співгромадяни). Що самодостатнішою, тверезішою в оцінках і стійкішою буде проукраїнська (навіть не так — антипутінська) частина Харкова, то менше шансів у Росії обвалити місто і перетворити його на проблему. А потім — і на здобич.

Якщо удари наростатимуть (а ймовірність цього висока), якась частина населення неминуче повинна буде евакуюватися. В ідеалі — максимально до цього підготуватися.

8. Армія не здригнеться, це ми знаємо. І Росія знає

Мотивовані та підготовлені цивільні не додадуть проблем. Будуть чинником посилення, а не ослаблення.

У сумі — це допоможе унеможливити спробу захоплення міста в осяжному майбутньому і знизити тиск. Бо в підготовленому місті на порядок складніше влаштувати кризу. А немає кризи — мало сенсу витрачати ресурси.

Коли влітку РФ побачить, що з Харковом ловити нічого, він не хитається, не панікує, буде мотивація переключити ресурси на інші цілі.

9. Часто жителі інших областей запитують — як допомогти?

Най-най — дах над головою. Якщо жителі умовно безпечніших регіонів маякнуть своїм друзям-знайомим у Харкові, що, коли стане зовсім туго, ми приймемо/організуємо — це вже зараз додасть міцності. У багатьох, хто виїжджав у 2022, а потім повернувся, такі зв'язки є. Але не у всіх.

Далі — допомога у збереженні робочих місць. У Харкові навіть зараз багато чого хорошого роблять. За інших рівних умов (і навіть за злегка нерівних) купуйте в Харкові.

Це дасть змогу зберегти в місті активну частину населення, яка і про себе подбає, і когось ще підтримає.

З того, що не особливо потребує грошей — важлива оргпідтримка.

Зараз у Харкові все є і все можна привезти. Якщо тиск посилиться (почне падати не тільки світло, а й вода/газ, зв'язок, безповоротно стане транспорт тощо), то звичайний пошук необхідного забиратиме купу часу і сил, навіть коли є гроші.

Якщо ви в умовно безпечнішому регіоні, заведіть собі підшефного харків'янина. Зібрати з 5 посилок одну в умовній Вінниці і відправити до Харкова — це реальна допомога. Якщо вийде створити такий "хмарний бек-офіс" поза містом, це +100 до стійкості.

Зазначені заходи допоможуть не впасти тим, хто загалом вивозить. А вони збережуть у місті життя.

І будьте готові, що харків'яни навіть подяку висловлюють у хамській формі. Це від надлишку почуттів.

10. Що стосується держави та іноземців. Загальні місця на кшталт ППО тощо багато разів проговорено.

Я переконаний, щоб знизити ризики для Харкова, необхідно всіма можливими способами інтегрувати його в міжнародний порядок денний. Просто щоб звучала назва міста і виникали асоціації.

Що складнішою буде обстановка — то менше буде офіційних візитів (яких і так було значно менше, ніж у тій же Одесі). Тому треба тягнути в місто різних депутатів (національних, місцевих) із дружніх країн. Їх багато, їх нікому не шкода, а вони самі отримають героїчний запис у резюме. У багатьох пристойних харків'ян є товариші по чарці з числа іноземних депутатів. Це привід.

Міжнародний трибунал, санкції та конфіскація російських активів — щонайменше ці теми мають бути інституційно закріплені в Харкові. Щоб бомби падали, умовно, не просто "в центральній частині", а за 500 м від офісу міжнародного трибуналу. Тоді буде хоч якийсь інформаційний привід. Інакше ми не витримаємо конкуренції за увагу.

І потрібна візуалізація — що таке Харків, чим він відрізняється від Авдіївки та Бахмута. На слух — це ще одне місто, трохи більше, якому теж багато всього треба для оборони. Погано працює. Я б тут просив поради в тих, хто відчуває іноземні аудиторії. Тому що Держпром ми любимо і пишаємося ним. Але гольф-клуб для поточного завдання може більше допомогти. І навіть потворні мавпи згодяться…

Отже

Ситуація може погіршитися, а може покращитися (дві ескадрильї F-16 — і буде інше кіно).

Якщо не готуватися і запанікувати — все піде за найгіршим сценарієм.

Якщо пам'ятати, що харків'ян більше, ніж чеченців. Що ми набагато неприємніші за противника. Тому що діапазон ресурсів — від наших людей в Ізраїлі до гранично мотивованих "нових харків'ян" — донецьких і луганських.

От якщо все це і ще багато чого зібрати і показати, що місто серйозно налаштоване зустріти непроханих гостей, то і допомоги більше прийде. І триста разів подумають, а чи варто сюди лізти.

Пам'ятаємо: мета — не відбити напад, а унеможливити його і максимально прибрати мотивацію кошмарити місто.

Не все, але багато чого, як і раніше, в наших руках.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо

Наступ на Харків і масова евакуація: Терехов пояснив, навіщо РФ лякає українців